Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року                                                        м. Рівне

Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І., перевірвши апеляційну скаргу ОСОБА_1  на постанову Рівненського міського судуРівненської області від 27 листопада 2019 року, -

встановив:

Постановою Рівненського міського судуРівненської області від 27 листопада 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп) з конфіскацією устаткування, яке пов`язане з реалізацією пального, розташованого в м. Рівне, вул. Курчатова, 32 а.

Як вбачається з постанови суду, 21 жовтня 2019 року об 11 год. 30 хв. в м. Рівне по вул. Курчатова, 32А ОСОБА_2 здійснював реалізацію дизпалива без державної реєстрації як суб"єкта господарювання та без ліцензії, в порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП як провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Не погоджуючись з постановою суду власник конфіскованого майна – ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі просить постанову Рівненського міського судуРівненської області від 27 листопада 2019 року змінити в частині конфіскації вилученого майна.

Свої вимоги мотивує тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про належність конфіскованого майна ОСОБА_2 .

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Порядок, строки та суб`єкти оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення визначені в ст. 294 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Перелік осіб, які мають право оскаржити постанову в справі про адміністративне правопорушення є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

За змістом ст. 256 КУпАП відомості щодо потерпілих (прізвища, адреси), якщо вони є, повинні бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Якщо правопорушенням заподіяно майнову шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року у справі «Скорик проти України» суд зазначив, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.

Як вбачається з провадження в справі, відносно ОСОБА_2 27 листопада 2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, в якому вказано, що він 21 жовтня 2019 року об 11 год. 30 хв. в м. Рівне по вул. Курчатова, 32А ОСОБА_2 здійснював реалізацію дизпалива без державної реєстрації як суб"єкта господарювання та без ліцензії, в порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»

У матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо потерпілих внаслідок дій ОСОБА_2 , пов`язаних із правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 164 КУпАП, за наслідками якого було заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду фізичним або юридичним особам.

При цьому слід зазначити, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд досліджує фактичні обставини правопорушення виключно в межах, викладених у відповідному протоколі, а в даному провадженні, де складено протокол щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, відсутні дані, які б надавали правові підстави для визнання ОСОБА_1 потерпілим.

З огляду на викладене, вважаю, що апеляційна скарга подана особою, яка, виходячи з вимог ст. 294 КУпАП, не є суб`єктом оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, а тому у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 до розгляду слід відмовити та повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Рівненського міського судуРівненської області від 27 листопада 2019 року відносно ОСОБА_2  повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Сачук В.І.