Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року м. Рівне

Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного судуРівненської області від 03 лютого 2020 року, -

встановив:

Постановою Рівненського районного судуРівненської області від 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 винним визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40800 з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі просить постанову Рівненського районного судуРівненської області від 03 лютого 2020 року щодо нього скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Свої вимоги мотивує тим, що суд поверхнево розглянув дану справу, не надав належної оцінки доказам, які наявні в матеріалах справи та прийшов до передчасного висновку щодо встановлення його вини, оскільки транспортним засобом він не керував.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був неодноразово повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП та п.п. 1, 12 р.2 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції"працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, вправі направити особу, яка керує транспортним засобом, для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, лише у тому випадку, коли є достатні підстави вважати, що вказана особа перебуває у відповідному стані.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП за наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов`язаний тимчасово затримати транспортний засіб та відсторонити водія від керуванням транспортним засобом.

За приписами п. 2.5 ПДР України лише водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з постанови суду, 10 листопада 2019 року о 16 год. 40 хв. на вул. Зелена, в смт. Оржів, Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зінниці, які не реагують на світло, неприродня бліднісь, поведінка, що не відповідає обстановці). За вказаних обставин водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, відповідно до встановленого порядку. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5а Правил дорожнього руху. Протягом року ОСОБА_1 двічі піддавався адміністративному стягненню за відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 090663 від 10.11.2019 року (а.с. 2). Огляд водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я не проводився, у зв`язку із відмовою водія від проходження такого огляду (а.с. 4-5). Із письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 3) вбачається, що за вказаних обставин ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується даними відеозаписів зафіксованих нагрудними відеокамерами патрульних поліцейських (додаток до протоколу диск, а.с. 9).

Із файлів ВК2043_BK2043201911101175018_002.МР4 із камери DSJ_ВК2043_BK2043 та файлу ВК2043_BK2043201911101181240_003.МР4 із камери DSJ_ВК2043_BK2043 вбачається, що за вказаних обставин ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Протягом року ОСОБА_1 піддавався адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння.

23.08.2019 р. Рівненським міським судом Рівненської області застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння у виді штрафу права керування транспортними засобами.

04.10.2019 р. Рівненським районним судом Рівненської області застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`янінняправа керування транспортними засобами.

Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п.2.5 ПДР, оскільки факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку повністю підтверджується матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги під час апеляційного розгляду підтвердження не знайшли, а тому є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами, що містяться в матеріалах справи.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.

З урахуванням наведеного, постанова судді є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП, -

постановив:

Постанову Рівненського районного судуРівненської області від 03 лютого 2020 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Сачук В.І.