Справа № 2- 403 2007рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді- Музиченко В.О. при секретарі - Буняєвій М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль у виконання договірних зобов,язань
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду з позовом про визнання права власності на автомобіль у виконання договірних зобов,язань, посилаючись на те, що вони домовились придбати у відповідача автомобіль КАМАЗ держномер НОМЕР_1, за який віддавали гроші частками. Спочатку віддали 1600 доларів США, після чого ОСОБА_3 надав їм довіреність на право управління автомобілем, а коли провели розрахунок в повному обсязі- 1.07.2005 року, відповідачем була оформлена безстрокова генеральна довіреність на право управління та розпорядження автомобілем КАМАЗ. Коли вони звернулись до відповідача щодо укладання з ними договору купівлі-продажу автомобілю, то він запропонував доплатити ще 500 доларів США, на що вони відповіли відмовою, оскільки з їхнього боку всі умови усного договору купівлі-продажу автомобілю були виконані, а відповідач в свою чергу скасував генеральну довіреність на автомобіль та відмовляє його повернути.
В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали посилаючись на те, що позивачі в повному обсязі не розрахувались за автомобіль, а саме, повинні заплатити ще 500 доларів США за проданий ними автомобіль в місті Києві його начальнику, оскільки у цього автомобіля заклинуло двигун, а також: відсутні та пошкоджені деякі запчастини, в зв,язку з чим ним були понесені матеріальні збитки.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Спірним є автомобіль КАМАЗ 5320, 1980 року випуску, двигун № НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований Валківським МРЕВ Харківської області за ОСОБА_3, що вбачається зі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4.
Довіреністю від 12.08.2004 року відповідач уповноважив позивачів по справі керувати належним йому спірним автомобілем терміном до 1.04.2005року. (ар.с9)
4.10.2005 року ОСОБА_3 знову надав позивачам довіреність на право керування автомобілем КАМАЗ терміном до 01.07.2005року, (ар.с.10)
01.07.2005 року ОСОБА_3 видав довіреність позивачам по справі, згідно з якою уповноважив їх розпоряджатися від його імені належним йому спірним автомобілем (ар.с.8)
Вказана довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5.
В довіреності було вказано, що вона зберігає чинність до припинення її дії.
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса ОСОБА_5 ОСОБА_3 21.06.2006року скасував вищевказану довіреність.
Судом досліджувались матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3.
Із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.08.2006 року вбачається, що в порушенні кримінальної справи відмовлено та в процесі перевірки заяви ОСОБА_3 було встановлено, що в 2004 році ОСОБА_3 продав спірний автомобіль ОСОБА_1 та ОСОБА_2, отримавши оплату в повному обсязі, після чого 1.07.2005 року ОСОБА_3 надав генеральну довіреність на спірний автомобіль.
Факт продажу спірного автомобілю з боку ОСОБА_3 позивачам по справі, останнім не спростовувався.
Цей факт відповідачем також: визнавався в ході надання їм пояснень робітникам правоохоронних органів, а також: фактом надання на ім,я позивачів, спочатку довіреності на керування автомобілем, а в подальшому, після повного розрахунку надання довіреності на право керування та розпорядження автомобілем.
Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_2, ОСОБА_6. Не вірити їх свідченням підстав у суду не має, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам встановленим по справі.
Свідок відповідача - ОСОБА_7 надав пояснення тількі відносно придбання автомобілю "Фіат-Уно", а обставни щодо придбання автомобіля КАМАЗ, йому невідомі.
Згідно з вимогами ст.. 10 ЦПК України „Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заперечення відповідача щодо неотримання грошей в повному обсязі за спірний автомобіль, а також пояснення щодо спору, який виник між: сторонами з приводу користування та ремонту автомобілю "Фіат-Уно " суд до уваги не приймає.
Так, вимоги з боку ОСОБА_3 щодо відшкодування його витрат на ремонт автомобіля "Фіат-Уно", а також: щодо неможливості його зняття з реєстраційного обліку в ДАІ, суд вважає безпідставними, оскільки він не має повноважень щодо пред,явлення таких вимог з боку власника автомобілю "Фіат-Уно", який особисто не позбавлений можливості звернення до суду з позовом в випадку порушення прав власника даного автомобілю.
Відповідно до вимог ст..3 ЦК України, одним із принципів цивільного судочинства є принцип судового захисту порушеного цивільного права, а також: принципи справедливості, добросовісності і розумності. Головна цінність даних засад в тому числі - це ефективне регулювання майнових і немайнових відносин у суспільстві.
Згідно з вимогами ст. 220 ЦК України "Якщо сторони домовились щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або частковеи виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. "
Згідно довідки ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" станом на 29 січня 2006 року офіційний курс НБУ дорівнював 505 гривень за 100 доларів США.
Судом встановлено, що між: сторонами була домовленість щодо ціни спірного автомобілю, яка складала 3500 доларів США, що дорівнює 17675.00 гривень
З огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 заявлені обгрунтовано і тому підлягають задоволенню.
Судові витрати суд розподіляє у відповідності з вимогами ст..88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,213 -215, 218 ЦПК України, ст.ст. 208, 209, 220 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль у виконання договірних зобов,язань задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль КАМАЗ 5320, 1980 року випуску, двигун № НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, у виконання зобов,язань за усним договором купівлі-продажу автомобіля між; ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 держмито на користь держави в розмірі 1692 гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.