Справа № 2-796/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

              Мотивоване

                12 квітня  2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: Головуючого  судді Мілєйко Є.Д., при секретарі Кобзар Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

              Звернувшись до суду з позовом , ОСОБА_1 просить  зобов’язати Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та сплатити їй щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням фактично виплачених сум, посилаючись на те, що  згідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 вказаного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2009 році така допомога виплачувалась їй у неналежному розмірі, лише 10%, що не відповідає вимогам вищезгаданого Закону. Внаслідок чого, утворилась недоплата за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 1240,20 грн.

              Позив ач ОСОБА_1,  будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про повне підтримання заявлених позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.

              Представник відповідача – УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився,  про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову суду не надав, тому на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних в ній даних та доказів.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1   підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом  встановлено, що позивач ОСОБА_2 нар одилас я  21 грудня  1940 року , що підтверджується копією паспорту громадянина України.

              Згідно із статтею 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 р., дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

              Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні даного Закону. Відповідачем даний факт не заперечується.

              Виходячи з того, що позивач є дитиною війни, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.  

              Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р.) - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

              Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває  на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки та отримує пенсію, в тому числі надбавку „дитина війни” з 01 січня 2009 року по теперішній час в розмірі 49,80 грн.

    Зазначені обставини підтверджені довідкою Відділу Пенсійного забезпечення УПФУ у Микитівському районі м. Горлівки.

              Частиною 2 статті 54 розділу VI Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

              Відповідно до п. 8 постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн.  та з 1 жовтня - 49,80 грн.

              Відповідно до ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” - державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

              Зазначеним Законом не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати конкретний розмір державних соціальних гарантій дітям війни. Положення цього Закону мають пріоритетну силу над постановами Кабінету Міністрів України як підзаконними нормативно-правовими актами.

              Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України - виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є парламент – Верховна Рада. Конституцією України не передбачено права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія ст. 6 Закону України від 18.11.2004р. № 2195-IV „Про соціальний захист дітей війни” у 2009 році не призупинялась.  

              Відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

              Враховуючи, що порядок обчислення мінімальної пенсії за віком встановлений лише нормами Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд вважає за необхідне також застосувати аналогію закону, закріплену ч. 8 ст. 8 ЦПК України, відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

              Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн. Частиною 1 статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

              Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1 встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 листопада 2009 року у розмірі 573 грн.

За таких обставин, суд вважає необхідним зобовязати УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення  до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням фактично виплачених сум.

Керуючись ст.ст. 209, 214, 215, 224-226  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

              Позовні вимоги ОСОБА_2 з адовольнити.  

              Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення  до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням фактично виплачених сум.

Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням – 16 квітня 2010 року , відклавши до цього строку складання повного рішення.

  Заочне рішення  може бути переглянуто Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

  Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

  У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку .

          С у д д я:                                                                                                                  ОСОБА_3