Справа №2-1486/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 лютого 2007 року            Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого - судді Завальнюка І.В.

при секретарі - Квеквескірі О.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1    до    Військової    частини    А1836    про    стягнення заборгованості з грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що він проходить контрактну військову службу в Збройних Силах України з 01.08.1989 року. При цьому з 20.06.1993 року по теперішній час він проходить військову службу у військовій частині А1836 м. Херсон, де і перебуває на грошовому забезпеченні. На 01 травня 2003 року його безперервна військова служба у Збройних Силах України склала більше 10 календарних років, а з 01 серпня 2004 року - більше 15 календарних років. Крім того, за період з 01.05.2003 року по 01.01.2006 року відповідач не в повному обсязі провів із позивачем розрахунок грошового забезпечення, а саме: не в повному обсязі виплачена грошова допомога на оздоровлення за 2003 рік та щомісячна надбавка за безперервну військову службу у Збройних Силах України за 2003, 2004 та 2005 роки, право на отримання якої у розмірі ЗО % та 50 % від грошового забезпечення він має на підставі п.1 Указу Президента України від 05.05.2003 року №389 «Про надбавки військовослужбовцям у Збройних Силах України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу». У зв'язку із цим позивач просить стягнути із відповідача на його користь 6614,00 гривень заборгованості по грошовому забезпеченню за період з червня 2003 року по січень 2006 року, судові витрати покласти на відповідача.

В попередньому судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь 6614,00 гривень заборгованості по грошовому забезпеченню на період з червня 2003 року по січень 2006 року, а також сплачений судовий збір та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та проти їх задоволення не заперечував.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання, оскільки є законні підстави для задоволення позову. Судом встановлено, що ОСОБА_1, позивач по справі, проходить військову службу в Збройних Силах України більш ніж 15 років, при цьому згідно довідки НОМЕР_1 від 29.01.2007року позивач перебуває на військовій службі у військовій частині А1836 м. Херсон. Крім того, згідно довідки, виданої військовою частиною А1836, з травня 2003 року по січень 2006 року позивач не мав стягнень, які впливають на виплату премії у розмірі 33,3 %.

Згідно розрахунку доплати за недораховану надбавку за безперервний військовий стаж на ОСОБА_1 заборгованість з урахуванням коефіцієнтів приросту споживчих цін складає - 6614,00 гривень, що підтверджує факт того, що відповідач за період з 01 червня членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців). Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту" була скасована Постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року № 316 „Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ" та затверджені нові норми харчування військовослужбовців та інших військових формувань.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002 року №5-рп/2002, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.38 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001рік» щодо зупинення дії положень законодавчих актів України в частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів». Згідно ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 року, військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновків про те, що зазначені позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців і членів їх сімей у правах, встановлених законодавством, що визнав в судовому засіданні і сам представник відповідача, у зв'язку із чим суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.130,174 ЦПК України, ст. 17 Конституції України, ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року, ст.16 Закону України „Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту", суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із Військової частини А1836 на користь ОСОБА_1 20908,22 гривень в рахунок компенсації за продовольче забезпечення за період з 11.03.2000 року по 10.12.2006 року, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 17,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в

порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.