Судове рішення #87400
УХВАЛА

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

5 липня 2006 року                                                                  м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ціпоньки В.П. суддів Яцуна С.Б., Літвіної В.В. за участю прокурора Говорухи О.О. захисника ОСОБА_1 обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь при попередньому розгляді справи, на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 5 травня 2006 року

ВСТАНОВИВ

Цією постановою, за результатами попереднього розгляду справи, на підставі статтей 246 і 281 КПК України, кримінальну справу щодо -

ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Оріхові Запорізької області і там же проживаючої АДРЕСА_1, яка має вищу освіту, одруженої, раніше не судимої, -

обвинуваченої у вчинені злочинів, передбачених частинами 1, 3 статті 29 і частиною 5 статті 191, частинами 1,3 статті 29 і частиною 2 статті 366, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 28 і частиною 2 статті 366 КК України;

ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2, Оріхівського району Запорізької області і проживаючої в місті Оріхові по АДРЕСА_3, не одруженої, яка має неповну вищу освіту, раніше не судимої, -

обвинуваченої у вчинені злочинів, передбачених частиною 1 статті 191, частиною 3 статті 191, частиною 1 статті 358, частиною 3 статті 358, частинами 1, З статті 29 і частиною 5 статті 191, частинами 1, 3 статті 29 і частиною 2 статті 366, частиною 1 статті 209 КК України;

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в Запорізькій області, місті Оріхові, зареєстрованого там же АДРЕСА_4, проживаючого АДРЕСА_5, одруженого,-

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 28 і частиною 2 статті 366 КК України;

ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у Кіровоградській області, Бобринському районі, АДРЕСА_6, яка має вищу освіту, проживаючої в Запорізькій області, Оріхівському районі, місті Оріхові по АДРЕСА_7, раніше не судимої, -

частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 28 і частиною 2 статті 366 КК України,

№ 1-233/2006                 головуючій у 1 інст. - суддя Щербань Л.С., судді Огіенко Н.В., Швайковський А. А.

№ 11-1222/2006              доповідач в апеляційній інстанції - суддя Шпонька В.П.

 

повернено на додаткове розслідування прокурору Запорізької області «з зазначенням слідчих дій, які повинні бути проведені.

Згідно матеріалам справи, зокрема, змісту постанов про притягнення як обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 -

За ініціативи ОСОБА_2, яка з ЗО квітня по 24 грудня 2004 року працювала ІНФОРМАЦІЯ_5 Оріхівського відділення №3011 ,Державного ощадного банку України", за співучастю ІНФОРМАЦІЯ_6 відділу планово-комерційної діяльності ОСОБА_4 і ІНФОРМАЦІЯ_7, звітності і контролю ОСОБА_5, у квітні 2004 року було створено організовану групу для розкрадання грошових коштів цього відділення банку. За домовленостями між ними, ОСОБА_2, а в разі її відсутності - ОСОБА_5, повинні були підроблювати видаткові касові ордери, а ОСОБА_4, за ними, отримувати в касі відділення грошові кошти.

За вказаних обставин, ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, повторно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з 30 квітня по 24 грудня 2004 року, привласнили 74800 гривен, тобто вчинили розкрадання чужого майна в особливо великих розмірах.

Зокрема, 30 квітня - 1000 гривен, 21 травня - 300 гривен, 25 квітня - 500 гривен, 6 липня - 4000 гривен, 8 липня - 1000 гривен, 27 серпня - 2000 гривен, 21 вересня - 45000 гривен, 13 жовтня - 10000 гривен, 1 листопада - 10000 гривен, 24 грудня - 1000 гривен (за цими епізодами дії ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, органами досудового слідства кваліфіковано за частиною 5 статті 191, частиною З статті 28 і частиною 2 статті 366 КК України).

ОСОБА_3, яка працювала ІНФОРМАЦІЯ_8 Оріхівського відділення №3011 ,Державного ощадного банку України", повторно вчинила привласнення ввіреного їй чужого майна - грошових коштів які знаходилася в касі цього відділення банку, а саме:

7 травня 2004 року, - 3700 гривен (за цим епізодом дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковано за частиною 1 статті 191 КК України);

9 липня 2004 року, - 1200 гривен (за цим епізодом дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковано за частиною 3 статті 191 КК України).

14 серпня 2004 року, ОСОБА_3 вчинила підроблення видаткового касового ордеру і використала його при привласненні 2200 гривен - грошових коштів, які знаходилася в касі відділення банку (за цим епізодом дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковано за частиною 3 статті 191 КК України, частинами 1 і 3 статті 358).

У подальшому, за ініціативи ОСОБА_3, вона і ОСОБА_2, яка з 30 квітня по 24 грудня 2004 року працювала ІНФОРМАЦІЯ_5 Оріхівського відділення №3011 ,Державного ощадного банку України", за попередньою змовою групою осіб, вчинюючи підроблення видаткових касових ордерів з наступним їх використанням, зловживаючи своїм службовим становищем, за період з 6 червня по 29 вересня 2004 року, привласнили 43220 гривен, тобто в особливо великих розмірах, зокрема: 6 червня - 1100 гривен, 24 червня - 3000 гривен, 15 вересня -35000 гривен, 29 вересня - 4120 гривен (за цими епізодами дії ОСОБА_3 і ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковано за частинами 1, 3 статті 29 і частиною 5 статті 191 КК України).

15 вересня 2004 року, ОСОБА_3, 35000 грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, легалізувала шляхом начебто отримання у якості дарунка АДРЕСА_8 в місті Оріхові (за цим епізодом дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковано за частиною 1 статті 209 КК України).

Відповідно до постанови суду, підставами судового рішення є таке:

-  неповнота дослідження даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3, її службових повноважень, зокрема повноважень до розпорядження грошовими коштами відділення банку;

· неконкретність обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за фактичними обставинами справи, також з урахуванням того, що кожній з них пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів з одночасним посиланням на частини 1 і 3 статті 29 КК України, чим порушено вимоги частини 2 статті 132 КПК України;

· невизнання ВАТ ,Державний ощадний банк України" цивільним позивачем при тому, що в матеріалах справи є позовна заява цієї юридичної особи;

· відсутність підписів службової особи, яка проводила допити, в протоколах допитів ОСОБА_6 (справа №1-233, а.с. 110), ОСОБА_7 (справа №1-233, а.с. 111), ОСОБА_8 (справа №1-233, а.с. 112);

· неконкретність пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_9 і ОСОБА_5 в частині інкримінованого їм вчинення злочинів організованою групою, невизначення кількості таких груп у відділенні банку;

 

·    неконкретність пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 щодо фактичних обставин інкримінованих їм злочинів (хто і які дії виконував та таке інше);

·    неконкретність пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 по епізоду привласнення 1000 гривен 30 квітня 2004 року, по якому йому інкриміновано підробку видаткового касового ордеру, але обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 366 КК України не пред'являлося;

- неповнота досудового слідства, яка виразилася в тому, що по справі не була

призначена і не проведена судово-бухгалтерська експертиза, якою були б

вирішенні питання спричинення діями ОСОБА_3 і ОСОБА_2, ОСОБА_4

і ОСОБА_5 матеріальної шкоди ВАТ „Державний ощадний банк України".

В апеляції на судове рішення прокурор знаходить його необгрунтованим, оскільки суддями дано оцінку зібраним по справі доказам без їх дослідження в судовому засіданні, при розгляді справи суд сам не позбавлений можливості призначити експертизу стосовно вимог статті 310 КПК України, вирішити питання про визнання особи цивільним позивачем стосовно вимог статті 253 КПК України, за результатами розгляду справи, у разі постановлення обвинувального висновку, сформулювати обвинувачення, яке судом буде визнано доведеним. За твердженнями апелянта, також є порушенням проведення попереднього розгляду справи не суддею одноособово, а колегіальним складом суду. За наведених обставин, прокурор, який приймав участь при попередньому розгляді справи, просить скасувати судове рішення і справу, за смислом апеляції, направити на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду справи.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо постанови, ким і в якому обсязі її було оскаржено, та основних доводах апеляції і заперечень інших учасників процесу, прокурор підтримав доводи апеляції, захисник і обвинувачені просили залишити без змін судове рішення, яке на їх думку € законним й обгрунтованим.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вбачає такі підстави до задоволення апеляції, скасування постанови суду і направлення справи на новий судовий розгляд зі стадії її попереднього розгляду.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року N 2 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", наведений у ст. 246 КПК перелік підстав для повернення справи на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду справи є вичерпним. Тому суд не вправі повернути справу на додаткове розслідування з цієї стадії з мотивів неповноти досудового слідства (пункт 6).

Також є невідповідним закону наведене у постанові суду твердження про те, що органи досудового слідства порушили вимоги ст. 132 КПК, а саме: не зазначили у постановах про притягнення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як обвинувачених, які конкретно дії ставляться за провину кожному з них, не можна визнати обгрунтованим. Ці постанови відповідають вимогам ст. 132 КПК про те, що в постанові про притягнення як обвинуваченого має бути зазначено, зокрема, злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому, і статтю кримінального закону, якою передбачено відповідальність за цей злочин.

Посилання судді на неповноту досудового слідства як на підставу повернення справи на додаткове розслідування та на ст. 281 КПК є неправильним, оскільки цією статтею врегульовано порядок направлення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду. Можливості повернення справи на додаткове розслідування зі стадії її попереднього розгляду з мотивів неповноти досудового слідства законом не передбачено.

Згідно з пунктом 10 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, - за наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для збільшення обсягу обвинувачення справа може бути повернена на додаткове розслідування лише за умови, що прокурор не вправі змінити обвинувачення в суді (ч. 2 ст. 277 КПК), а

також коли потерпілий чи його представник вважають, шо підстави для лього є, а прокурор їх не вбачає.

З урахуванням них роз'яснень Пленуму Верховного Суду України та смислу кримінально-процесуальних норм, якими врегульовано порядок розгляду кримінальних справ, є невідповідною закону підстава повернення справи на додаткове розслідування для обвинувачення, зокрема ОСОБА_9, у вчинені злочину, передбаченого частиною 2 статті 366 КК України.

При розгляді справи суд не позбавлений можливості призначити експертизу стосовно до вимог статті 310 КПК України, вирішити питання про визнання особи цивільним позивачем стосовно до вимог статті 253 КПК України.

Суд не позбавлений можливості дослідити та дати оцінку доказам, яких було зібрано під час досудового слідства з точки зору їх відповідності вимогам процесуального закону, зокрема статті 65 КПК України, а тому, сама по собі відсутність підписів службової особи, яка проводила допити, в протоколах допитів ОСОБА_6 (справа №1-233, а.с. 110), ОСОБА_7 (справа №1-233, а.с. 111), ОСОБА_8 (справа №1-233, а.с. 112), не є підставою до повернення справи на додаткове розслідування.

При проведенні нового попереднього розгляду справи суду першої інстанції належить врахувати, що відповідно до статті 240 КПК України, положеннями якої врегульовано порядок досудового розгляду справи, - попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово з обов'язковою участю прокурора.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

апеляцією прокурора, який приймав участь при попередньому розгляді справи, - задовольнити.

Постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 5 травня 2006 року, якою кримінальну справу щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернуто на додаткове розслідування прокурору Запорізької області, - скасувати і справу направити на новий судовий розгляд зі стадії її попереднього розгляду.

судді

Шпонька В.П.                      Яцун С.Б.                       Літвіна В.В.

підпис                                 підпис                            підпис

З оригіналом згідно:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація