Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #87409817

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua   Код ЄДРПОУ 03499885


УХВАЛА


01 липня 2020 року              Справа № 903/1524/13

за заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон", м. Ковель, Волинська обл.

про  банкрутство

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Коваль О.М.


Представники:

від кредиторів: ТОВ ФК «Ідеа Капітал» - Лойфер А.Е., довіреність від 29.01.2020

ліквідатор: Василюк І.М.


встановлено:  ухвалою суду від 23.12.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Камертон".

Постановою від 28.01.2014 ТОВ "Камертон" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Королюка М.Г.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.05.2015  повноваження ліквідатора Королюка М. Г. припинено достроково, ліквідатором ТзОВ "Камертон" призначено арбітражного керуючого Василюка І. М.

Відповідно до п.п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Волинської області від 23.11.2015 № 01-3/190, на підставі прийнятої  Верховною Радою України постанови від 12.11.2015  № 788-19 про звільнення судді Слободяна П.Р., проведено автоматизований перерозподіл (повторний розподіл) справи.

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл справ між суддями від 23.11.2015, справу  призначено судді Кравчук А.М.

Ухвалою суду від 24.11.2015 справу за заявою ТОВ "Камертон" про банкрутство прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 03.08.2016  визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24.03.201, укладений між ТОВ "Камертон" та ТОВ "КУА "Форвард", як керуючим активами ЗНВ ПІФ "Левант", про продаж приміщення палацу культури (А-4) загальною площею 8184,1 кв.м, що знаходиться за адресою Волинська обл, м. Ковель, вул. Володимирська, 124.

Ухвалою суду від 01.02.2017 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" №2016/11/17-1 від 17.11.2016 про часткове скасування заходів забезпечення  задоволено,  скасовано заходи забезпечення, вжиті ухвалою Господарського суду Волинської області від 01.09.2015, а саме: арешт, накладений на приміщення палацу культури (А-4) загальною площею 8184,1кв.м, що знаходиться за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська 124;  заборону Державній реєстраційній службі України, в тому числі але не виключно Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ковельського міського управління юстиції Волинської області вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження приміщення палацу культури (А-4) загальною площею 8184,1 кв. м, що знаходиться за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 124, яке належить ТОВ  Камертон  (код ЄДРПОУ 32578758), що полягають в забороні вносити зміни до записів Державного реєстру прав, стосовно переходу прав власності на приміщення палацу культури (А-4) загальною площею 8184,1 кв. м, що знаходиться за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 124, яке належить ТОВ  Камертон  (код ЄДРПОУ: 32578758) та зміни власника приміщення палацу культури (А-4) загальною площею 8 184,1 кв. м., що знаходиться за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 124, яке належить ТОВ  Камертон  (код ЄДРПОУ 32578758).

Ухвалою суду від 07.02.2018 зобов`язано ліквідатора Василюка Ігоря Миколайовича вжити заходів для завершення ліквідаційної процедури та до 15.05.2018 подати суду звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон".

Ухвалою суду від 27.03.2019 заяву ліквідатора Василюка Ігоря Миколайовича №02-33/11 від 28.02.2019 про скасування обтяжень  задоволено.

На адресу суду надійшла скарга ТОВ "Ідеа Капітал" №08 від 07.05.2020 на дії ліквідатора боржника Василюка І.М., згідно якої кредитор просить відсторонити арбітражного керуючого Василюка І.М. від виконання обов`язків ліквідатора боржника, призначити нового ліквідатора.

Скарга обгрунтована тим, що направлені на адресу ліквідатора запити про надання кредитору відповідної інформації стосовно ліквідаційної процедури боржника Василюком І.М. проігноровані, що є підставою вважати про неналежне виконання ним своїх обов`язків. За п`ять років виконання обов`язків ліквідатор не провів аналіз  на предмет доведення боржника до банкрутства, не заявив вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника. Крім того майно боржника, що забезпечує грошові вимоги ТОВ ФК «Ідеа Капітал», здається в користування під культурно-розважальні, концертні та інші масові заходи, оскільки в жовтні-листопаді 2019 року в даному приміщенні відбулися виступи артистів, музичних гуртів, що підтверджується відповідними оголошеннями, розміщеними на фасаді приміщення. Крім того в приміщенні продовжує вестись господарська діяльність ТОВ «Камертон», частина приміщення постійно здається в користування. Ігнорування ліквідатором запитів заставного кредитора щодо надання інформації, зокрема щодо майна, що забезпечує грошові вимоги ТОВ ФК «Ідеа Капітал», свідчить про конфлікти інтересів, що є підставою для відсторонення його від виконання обов`язків ліквідатора боржника.


Ухвалою суду від 18.05.2020 розгляд справи призначено на 10.06.2020  об  11:30 год.  Зобов`язано ліквідатора Василюка І.М. до 05.06.2020 подати суду пояснення по суті скарги.

На офіційному веб-сайті Господарського суду Волинської області 09.06.2020 опубліковано оголошення про те, що у зв`язку із підтвердженням захворювання працівника Господарського суду Волинської області коронавірусом COVID-19 тимчасово призупинено з 09.06.2020 роботу Господарського суду Волинської області з метою проведення профілактичних заходів та дезінфекції у приміщеннях суду. Враховуючи обмежувальні карантинні заходи, судове засідання по справі №903/1524/13, призначеній до розгляду на 10.06.2020, не відбудеться.

Ухвалою суду від 16.06.2020 розгляд справи призначено на 01.07.2020 о 14год. 00 хв.

Ліквідатор Василюк І.В. у поясненнях від 10.06.2020, 30.06.2020 скаргу заперечує та вважає безпідставною. Зазначає, що ним постійно подаються проміжні звіти до суду та комітету кредиторів зі всією інформацією стосовно ліквідаційної процедури боржника. На засіданнях комітету кредиторів 29.11.2018, 20.12.2018 кредитори інформувались про вжиті заходи та умови зберігання належного банкруту майна. Будь які заперечення, зауваження  щодо виконання ліквідатором повноважень із збереження майна не надходили.  З метою збереження майна боржника ліквідатором укладено договір  зберігання з ТОВ «Компанія Конкурент». Грошові кошти, необхідні для збереження майна боржника на платній основі, відсутні, авансування задля забезпечення фінансування охорони майна не здійснювалось. Крім того відповідно до умов іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Кредобанк» та  ТОВ «Камертон», скаржник наділений правом вжити самостійні заходи по збереженню предмету іпотеки. Перешкоди для реалізації вказаного права ліквідатором не вчинялися. Ліквідатор не володіє відомостями про існування відповідно заборгованості та майна боржника у третіх осіб, у зв`язку з чим твердження скаржника про невчинення дій щодо пред`явлення вимог до третіх осіб, повернення сум дебіторської заборгованості, вжиття заходів, спрямованих на виявлення та повернення майна боржника є безпідставними. Тривалість строку ліквідаційної процедури обумовлена непереданням головою ліквідаційної комісії документації стосовно боржника, довготривалим зволіканням та неоднозначними відповідями заставного кредитора щодо надання згоди на продаж заставного майна боржника, оскарженням процесуальних документів суду. Ліквідатором  укладено договір про організацію проведення аукціонів з продажу майна боржника, досягнуто домовленостей щодо проведення оцінки майна.

ТОВ «Дінеро Капітал» у клопотанні від 01.07.2020 розгляд справи просить відкласти у зв`язку з запровадженням на всій території України карантину.

У судовому засіданні представник ТОВ ФК «Ідеа Капітал», ліквідатор у розгляді клопотання про відкладення розгляду справи поклалися на розсуд суду.

Суд протокольною ухвалою від 01.07.2020 клопотання про відкладення розгляду справи відхилив як необгрунтоване, оскільки ухвалою суду від 16.06.2020 явка представника ТОВ «Дінеро Капітал» не визнавалась обов`язковою, кредитор мав достатньо часу для подання відповідних пояснень чи заперечень при їх наявності.

Представник ТОВ ФК «Ідеа Капітал» скаргу на дії ліквідатора підтримав.

Ліквідатор скаргу заперечив.


Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року,  учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.


Судом встановлено,  що ч. 1      ст. 3 ГПК України     передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до      Конституції України, цього  Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право",      Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2      Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства     з дня введення в дію цього      Кодексу  визнано такими, що втратили чинність:      Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами);      Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Ч. 4      Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства     встановлено, що з дня введення в дію цього  Кодексу     подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього      Кодексу        незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього      Кодексу     перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до      Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього      Кодексу.

Відповідно до п. 7 ч. 1  ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства  арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1      ст. 58 Конституції України     закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. (рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення статей      58,      78,79,      81 Конституції України     та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата) від 13.05.1997 №1-зп/1997).            

Принцип, закріплений у ч. 1      ст. 58 Конституції України,     треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони            настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої      ст. 58 Конституції України     (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09.02.1999 №1-рп/1999).

Суть положення      ст. 58 Конституції України     про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, на яке посилався Вищий арбітражний суд України, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється            на ті відносини, які виникли після набуття чинності <...>, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності <...> (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Відкритого акціонерного товариства „Концерн Стирол" щодо офіційного тлумачення положення абзацу першого пункту 1 частини першої      статті 12 Господарського процесуального кодексу України     (справа про оспорювання актів у господарському суді) від 02.07.2002 №13-рп/2002).            

ТОВ ФК «Ідеа Капітал» оскаржуються дії ліквідатора, які регулювалися приписами  ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексом України з процедур банкрутства.


Ухвалою суду від 13.05.2014 визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон" в сумі 12543767 грн. 97 коп., які підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів як забезпечені заставою майна боржника.

Предметом іпотеки є майно, а саме приміщення палацу культури (А-4) загальною площею 8184,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Ковель, вул. Володимирська, буд. 124.

Ухвалою суду від 22.09.2014 здійснено заміну кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Камертон" - ПАТ "Кредобанк" його правонаступником ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал".


Відповідно до ч. 2  ст. 41 Закону про банкрутство  ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим  Законом  позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 3  ст. 98 Закону про банкрутство  під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені  Конституцією  та законодавством України про банкрутство.

Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (частини 11, 12  ст. 41 Закону про банкрутство).

Відповідно до ч. 4  ст. 40 Закону про банкрутство  у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Аналогічні вимоги викладені у ст.ст. 12, 60-61 Кодексу України з процедур банкрутства.


На виконання вимог ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором здійснено заходи щодо прийняття майна боржника до свого відання.

Відповідно до ст. 98  ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з метою збереження майна банкрута, має право залучати на договірних засадах інших осіб.

01.10.2018 між ліквідатором боржника Василюком І.М. (поклажодавець) та ТОВ «Компанія Конкурент» (зберігач) укладено договір зберігання. Згідно п.п. 1.1, 2.1.4, 2.1.9 договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно, а саме: приміщення палацу культури ім. Т.Шевченка, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Ковель, вул. Володимирська, буд. 124. Майно зберігач зобов`язаний зберігати власними зусиллями або шляхом залучення третіх осіб та має право користуватись переданим йому для зберігання майном (том 6, а.с. 8).

Передача спірного майна на зберігання підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.10.2018 (том 6, а.с. 9).

В даному випадку майно банкрута перебуває на зберіганні в силу вимог  Закону про банкрутство, що носить тимчасовий характер, оскільки процедура банкрутства передбачає реалізацію майна банкрута.

Скаржником не долучено жодних доказів можливості передачі заставного майна на зберігання на умовах кращих, ніж на даний час, в тому числі з можливістю отримання прибутку.

При цьому  Закон про банкрутство  не містить обов`язку ліквідатора погоджувати можливість передачі майна на зберігання та умови такого зберігання із заставними кредиторами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №5015/1396/11 від 03.12.2019.

Крім того умова в договорі зберігання майна про можливість зберігача користуватись майном, а також передавати його у користування іншій особі, не суперечить чинному законодавству та суті договору зберігання.

У банкрута відсутні будь які кошти для оплати послуг зі зберігання майна банкрута, а відтак саме надання зберігачу можливості користування майном, що перебуває на зберіганні, дозволяє покрити витрати зберігача, підтримання майна банкрута в належному стані, недопущення його руйнування та знищення.

Крім того авансування витрат ліквідатора задля забезпечення фінансування охорони майна в межах справи про банкрутство ТОВ «Камертон» не здійснювалося.

           05.06.2020 ліквідатор листом №02-33/22 звернувся до ТОВ ФК «Ідеа Капітал» з пропозицією розглянути можливість  прийняти як іпотекодержателю на відповідальне зберігання належне боржнику майно. У разі відсутності такого бажання запропонував висловити позицію та готовність щодо створення фонду для авансування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних із здійсненням охорони спірного майна, щодо способу охорони майна (шляхом укладення відповідних правочинів з охоронцями або передачі майна для зберігання відповідному підрозділу поліції тощо) (том 6, а.с. 17).


Відповідно до ч. 3 ст. 3-1  Закону про банкрутство  арбітражними керуючими не можуть бути призначені особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого.

Згідно з ч. 8 ст. 3-1  Закону про банкрутство  недотримання арбітражним керуючим вимог  Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов`язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

Свої доводи про наявність в діях арбітражного керуючого Василюка І.М. конфлікту інтересів ТОВ ФК «Ідеа Капітал» обґрунтувало бездіяльністю ліквідатора щодо надання товариству інформації про користувачів, інших осіб, які одержали повноваження щодо володіння, користування та/або розпорядження нерухомим майном боржника, сум платежів, що одержані боржником за відповідні відносини, про використання коштів боржника.

Проте будь яких доказів щодо наявності конфлікту інтересів чи вчинення ліквідатором дій, що суперечать інтересам кредиторів, або дій, які не відповідають вимогам  Закону про банкрутство, скаржником не надано.


Твердження скаржника щодо безпідставного затягування ліквідатором строку ліквідаційної процедури, нездійснення продажу майна боржника та погашення кредиторських вимог є безпідставним з огляду на таке.

Згідно ст. 37 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Положеннями  ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Відповідно до п. 6  ст. 41 Закону про банкрутство, протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Ухвалами суду від 13.05.2015, 06.07.2015 зобов`язано колишнього ліквідатора Королюка М.Г. передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон" новому ліквідатору Василюку І.М.

Вимоги ухвал суду не виконані. Згідно інформації ВДВС Ковельського МУЮ, Ковельского ВП ГУНП у Волинській області у зв`язку з невиконанням ухвали суду відкрите кримінальне провадження за ч.2 ст. 382 КК України.

Право власності на майно банкрута відновлене ліквідатором лише 20.09.2018, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (том 6, а.с. 7).

В ліквідаційні процедурі ліквідатором вчинялися заходи щодо скасування арештів та обтяжень, накладених на майно боржника, зокрема заява ліквідатора від 08.02.2019 №02-33/10 про припинення спірної іпотеки залишена іпотекодержателем ТОВ "ФК "Ідеа Капітал" без відповіді та задоволення.

Ухвалою суду від 27.03.2019 заяву ліквідатора Василюка Ігоря Миколайовича №02-33/11 від 28.02.2019 про скасування обтяжень задоволено; скасовано іпотеку, зареєстровану відносно майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Камертон", а саме: об`єкт нерухомого майна - палац культури А-4 пл. 8184,1 кв.м.

Ухвала суду від 27.03.2019 оскаржена ТОВ ФК «Ідеа Капітал», залишена в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2019.

Крім того ліквідатором неодноразово здійснювались заходи щодо отримання від заставного кредитора згоди на продаж майна боржника, що перебуває в заставі.

Листом №2014/12/24-1 від 25.12.2014 ТОВ "ФК "Ідеа Капітал" надало згоду на продаж заставного майна, а саме: приміщення палацу культури (А-4) площею 8 184,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Ковель, вул. Володимирська, 124, шляхом проведення аукціону  задля задоволення вимог товариства із визначенням початкової вартості вказаного заставного майна не меншої, ніж розмір вимог ТОВ "ФК "Ідеа Капітал", включених до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Камертон" (том 2, а.с. 57).

Питання продажу майна боржника, що перебуває у заставі ТОВ "Ідеа-Капітал", без надання відповідної згоди заставного кредитора розглядалось Господарським судом Волинської області при розгляді скарги ТОВ "Ідеа-Капітал" на дії ліквідатора боржника Василюка І.М.

Ухвалою суду від 17.02.2015 у задоволенні скарги відмовлено. У мотивувальній частині ухвали вказано, зокрема, що кредитором погоджено умови реалізації заставного майна боржника, а саме: шляхом проведення аукціону  із встановленням початкової вартості майна не менше, ніж сума вимог кредитора.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 ухвалу Господарського суду Волинської області від 17.02.2015 залишено без змін. У мотивувальній частині постанови підтверджений факт надання ТОВ "ФК "Ідеа-Капітал" згоди на продаж майна боржника, що перебуває у заставі товариства.

Крім того Господарським судом Волинської області розглядалась позовна заява ТОВ "ФК "Ідеа Капітал" про визнання недійсними результатів аукціону від 20.03.2015. Згідно позовної заяви №03/04/2015-1 від 03.04.2015 ТОВ "ФК "Ідеа-Капітал" вказує на порушення ліквідатором процедури продажу майна боржника, що перебуває у заставі товариства, зокрема, проведення  другого повторного аукціону з продажу такого майна без отримання згоди на продаж від заставного кредитора, без узгодження умов продажу та початкової вартості заставного майна.

Рішенням суду №903/475/15 від 21.05.2015, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016, постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016, результати аукціону від 20.03.2015 визнано недійсними. Мотивувальною частиною рішення підтверджено факт отримання ліквідатором згоди ТОВ "ФК "Ідеа-Капітал" на продаж заставного майна боржника шляхом проведення аукціону із визначенням початкової вартості майна не менш, ніж сума вимог кредиторів.

У зв`язку з відсутністю чіткої позиції кредитора, ліквідатор листами №02-33/73 від 24.03.2016, №02-33/41 від 03.03.2017, №02-33/71 від 14.11.2018 повторно звернувся до ТОВ ФК «Ідеа Капітал» з пропозицією висловити свою позицію щодо умов продажу майна, що перебуває у заставі товариства (том 6, а.с. 11-13).

ТОВ "ФК "Ідеа Капітал" листом №13 від 29.01.2019 повторно надало згоду на продаж майна боржника, що перебуває у заставі банку, проте за умови: проведення торгів у формі аукціону; продаж майна у вигляді ЦМК, вартістю визнаних вимог кредиторів; визначена ліквідатором вартість майна в разі його продажу як частини майна банкрута доводиться до відома кредитора завчасно; аукціон (перший) проводиться без можливості зниження початкової вартості; протягом двох місяців після закінчення аукціону без переможця організатор аукціону зобов`язаний провести другий повторний аукціон;  другий, другий повторний аукціони проводяться з початковою вартістю, зменшеною на 20% щодо початкової, до яких не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості лота за договором, відмовились  від укладення договору купівлі-продажу чи підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону; повторний аукціон проводиться з можливістю зниження вартості майна , але не нижче 50% початкової вартості; другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження вартості  не нижче ні 50% початкової вартості, визначеної в оголошенні про проведення другого повторного аукціону; повного дотримання інших вимог щодо порядку продажу майна (том 6, а.с. 14).

16.04.2020, 04.06.2020 на адресу ТОВ ФК «Ідеа Капітал» направлено лист №02-33/15 з проханням повідомити позицію щодо можливості  відчуження спірного майна боржника (том 5, а.с. 275, 283).


На виконання вимог чинного законодавства 29.11.2019 між ліквідатором боржника та  ПП «Експортно-консалтингова фірма «Приватна Справа» укладено договір на проведення незалежної оцінки приміщення палацу  культури (А-4) загальною площею 8184,1 кв.м., що знаходиться за адресою  Волинська обл., м.Ковель, вул. Володимирська, 124.

З метою продажу майна боржника ліквідатором 24.02.2020 з ТОВ «Електронні торги України» укладено договір №1 про організацію проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність).

Таким чином затягування ліквідаційної процедури зумовлене неотриманням ліквідатором від керівних органів боржника документації боржника, відновленням права власності на майно боржника, формуванням ліквідаційної маси, погодженням з  заставним кредитором умов продажу майна, організацією проведення оцінки та аукціону з продажу майна боржника, перебуванням справи в апеляційній та касаційній інстанціях.


На виконання вимог чинного законодавства ліквідатором долучено до матеріалів справи звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТОВ «Камертон» від 06.11.2017, згідно якого не виявлено ознак  фіктивного банкрутства, умисного доведення  до банкрутства та прихованого банкрутства, що спростовує твердження  скаржника про невчинення ліквідатором аналізу на предмет доведення боржника до банкрутства (том 5, а.с. 227-240).

Відомості щодо наявності дебіторської заборгованості боржника, майна боржника у третіх осіб у ліквідатора Василюка І.М. та у матеріалах справи відсутні.

Будь які докази протилежного скаржник не надав, а лише послався на абстрактну можливість їх наявності, що не є бездіяльністю ліквідатора щодо захисту прав кредиторів ТОВ «Камертон».


За ч. 9  ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або    визнання його банкрутом", ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Закон  не регламентує форму та конкретних вимог до звіту ліквідатора.

Ліквідатором щомісячно подаються проміжні звіти до суду та комітету кредиторів боржника, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того на виконання вимог Закону ліквідатором періодично проводяться засідання комітету кредиторів з розгляду різних питань, в тому числі заслуховуванню звітів про виконану роботу (повідомлення від 24.10.2018, 21.11.2018, 03.12.2018, 27.02.2020, 05.05.2020).

На лист ТОВ ФК «Ідеа Капітал» ліквідатор повідомленням від 21.02.2020 №02-33/2 надав товариству інформацію щодо ходу ліквідаційної процедури.

Будь які заперечення від голови комітету кредиторів щодо неналежного звітування ліквідатора на адресу суду не надходили.

Таким чином, ліквідатором належним чином виконується обов`язок щодо звітування перед комітетом кредиторів та судом про хід проведення ліквідаційної процедури.

Крім того кредитор ТОВ ФК «Ідеа Капітал» мав можливість ознайомитись з матеріалами справи та отримати відповідні копії, проте таким правом не скористався.


Згідно ч. 8 ст. 16 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про, зокрема звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Аналогічна норма міститься у  ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином правом на звернення до суду з клопотанням про припинення повноважень ліквідатора боржника (усунення від виконання ним своїх обов`язків) наділений саме комітет кредиторів, а не окремий кредитор.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові №917/2324/15 від 25.07.2018.

Таким чином скарга ТОВ ФК «Ідеа Капітал» не є підставою для усунення арбітражного керуючого Василюка І.М. від виконання повноважень ліквідатора боржника.


Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ТОВ ФК «Ідеа Каптіла» на дії (бездіяльність) ліквідатора Василюка І.М.


Відповідно до вимог ч. 1  ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1  ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до  ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України  встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3  ст. 13 ГПК України  встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1  статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього  Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно рішення КСУ №3-рп/2003 від 30.01.2003 року правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в    правах.    Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено,    що кожна людина має право    на    ефективне поновлення    в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав,    наданих їй  конституцією    або    законом (стаття    8).    Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).


На підставі викладеного, керуючись ст.ст.    234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:


У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ідеа Капітал» на дії (бездіяльність) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» відмовити.


Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2  ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 06.07.2020.

Ухвали суду можуть бути оскаржені до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.


          Суддя                                                     А. М. Кравчук


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація