.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1 Справа № 11-а-318/10 Категорія КК: ст. 367 ч. 2
Головуючий у першій інстанції Квасневська Н.Д.
Доповідач Боголюбська Л.Б.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“23” лютого 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого судді Бачуріна О.М.,
суддів Боголюбської Л.Б., Шальнєвої Т.П.,
за участю прокурора Тертичного О.А.,
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Бистрик
Бердичівського району Житомирської області, українець,
громадянин України, освіта вища, розлучений, працюючий
директором КП «Плодоовочі», який зареєстрований та
проживає в АДРЕСА_1, раніше не
судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 367 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з керівництвом та підприємств ( керівництво – розпорядних функцій) строком на 1 рік.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і на нього покладено виконання обов’язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 69 КК України суд прийняв рішення не призначати ОСОБА_2 додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 367 КК України.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Києва, українка, громадянка
України, освіта вища, заміжня, працююча головним
бухгалтером КП «Плодоовочі», яка зареєстрована та
проживає в АДРЕСА_2,
кв. 7, раніше не судима, -
засуджена за ч.2 ст. 367 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з керівництвом та підприємств ( керівництво – розпорядних функцій) строком на 1 рік.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і на неї покладено виконання обов’язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України.
Згідно вироку ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що, працюючи з 26 липня 2007 року директором КП «Плодоовочі», уклавши відповідно до рішення Печерської районної у м. Києві Ради № 12 від 16.09.2008 р. договори оренди нежитлових приміщень, які обліковуються на балансі КП «Плодоовочі» за адресою м. Київ, Військовий проїзд, 1, з ТОВ «Профігруп» № 4 від 01.04.2009 р., з ТОВ «Селедз і К» № 3 від 01.11.2008 р. та додаткові угоди до цього договору № 1 від 01.01.2009 р., № 2 від 01.04.2009 р., № 2 від 01.06.2009 р., з ТОВ «Фреш Лайн К» договір № 11 від 19.10.2007 р. та додаткові угоди до цього договору № 1 від 01.11.2008 р., № 2 від 01.11.2008 р., № 3 від 21.04.2009 р., договір від 01.04.2009 р. всупереч ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про аренду державного та комунального майна» та п. 16 рішення Печерської районної у м. Києві ради № 105 від 12.06.2003 р. «Про затвердження методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Печерського району м. Києва» належним чином не виконав свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них та не вжив заходів спрямованих на застосування головним бухгалтером КП «Плодоовочі» ОСОБА_3 під час нарахування орендної плати індексу інфляції, що призвело до безпідставного зменшення надходження на розрахункові рахунки КП «Плодоовочі» грошових коштів від ТОВ «Фреш Лайн К» за листопад 2007 р.- травень 2008 р. у сумі 174 842 грн. 47 коп., від ТОВ «Профігруп» за травень 2009 р. – 49 грн. 15 коп., від ТОВ «Селедз і К» - 248 грн. 40 коп., а всього безпідставно недоотримало орендних платежів на загальну суму 175 140 грн. 02 коп., яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.
ОСОБА_3 визнана винною у тому, що, працюючи з 09.08.2008 р. головним бухгалтером КП «Плодоовочі», яке зареєстроване в м. Києві по Військовий проїзд, 1, належним чином не виконала свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, не застосувала під час нарахування орендної плати ТОВ «Фреш Лайн К», ТОВ «Профігруп», ТОВ «Селедз і К» індекс інфляції, що призвело до безпідставного зменшення надходження на рахунки КП «Плодоовочі» грошових коштів від ТОВ «Фреш Лайн К» за листопад 2007 р.- травень 2008 р. у сумі 174 842 грн. 47 коп., від ТОВ «Профігруп» за травень 2009 р. – 49 грн. 15 коп., від ТОВ «Селедз і К» - 248 грн. 40 коп., а всього КП «Плодоовочі», у зв’язку зі службовою недбалістю ОСОБА_3 безпідставно недоотримало орендних платежів на загальну суму 175 140 грн. 02 коп., яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи та вид і розмір призначеного засудженим основного покарання, просить вирок суду в частині застосування ч. 2 ст. 69 КК України та звільнення засуджених від додаткового покарання у виді позбавлення їх права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, скасувати, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та відсутність мотивів застосування вимог ч. 2 ст. 69 КК України, і просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з фінансово господарською діяльністю строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, а ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України і призначити їй покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з фінансово господарською діяльністю строком на 1 рік і на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, пояснення засуджених, які заперечували проти апеляції прокурора, вважаючи вирок законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, провівши дебати, та заслухавши останнє слово засуджених, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 335 КПК України, крім іншого, у резолютивній частині вироку має бути зазначено покарання, призначене підсудному по обвинуваченню, що визнане судом доведеним.
При цьому міра покарання повинна бути визначена таким чином, щоб при виконанні вироку не виникло ніяких сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом.
Суд першої інстанції вимог цього закону не виконав.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 69 КК України, на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини Кримінально Кодексу України як обов’язкове, умотивувавши своє рішення.
Дійшовши висновку про можливість незастосування додаткового покарання, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, на підставі ч.2 ст. 69 КК України, суд у мотивувальній частині вироку визнав за можливе не призначати додаткове покарання, передбачене ч.2 ст. 367 КК України.
Санкцією частини 2 ст. 367 КК України передбачено два види додаткових покарань - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю як обов’язкове додаткове покарання та штраф як альтернативне додаткове покарання.
Виходячи з цього, посилаючись на ч.2 ст. 69 КК України, суд міг не призначити обов’язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Всупереч висновку, викладеному в мотивувальній частині вироку про незастосування додаткового покарання на підставі ч.2 ст. 69 КК України, в резолютивній частині вироку суд призначив ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.
Одночасно в резолютивній частині вироку суд постановив, керуючись ч.2 ст. 69 КК України не призначати додаткового покарання, що передбачено в санкції ч. 2 ст. 367 КК України.
Таким чином, при призначенні додаткового покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд допустив істотні суперечності між мотивувальною та резолютивною частинами вироку, а також допустив істотну суперечність в резолютивній частині вироку щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.
Разом з тим, у вироку суду нічого не вказано про призначення чи не призначення покарання у виді штрафу, яке також передбачено санкцією ч.2 ст. 367 КК України.
Такі істотні суперечності у вироку суду щодо призначення додаткових покарань позбавляють апеляційний суд можливості зробити висновок про правильність і обґрунтованість рішення суду в частині призначення додаткових покарань, а тому апеляційний суд не може постановити вирок в цій частині, як про це ставиться питання в апеляції прокурора.
Крім того, як убачається з мотивувальної та резолютивної частин вироку, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов’язані з керівництвом та підприємств ( керівництво – розпорядних функцій).
Відповідно до діючого законодавства керівники підприємств, установ і організацій, будучи службовими особами, здійснюючи керівництво цими структурами, наділені організаційно-розпорядчими функціями, а службові особи, повноваження яких пов’язані з розпорядженням майном, в тому числі і бухгалтер, наділені адміністративно-господарськими функціями.
Таким чином, враховуючи, які посади займали підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і якими обов’язками та функціями вони були наділені відповідно до своїх повноважень, суд повинен був визначити, які саме посади вони позбавляються права обіймати, але цього суд першої інстанції не зробив.
Допущені судом порушення кримінально-процесуального закону є істотними, оскільки вони перешкодили суду постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, тому вирок суду підлягає скасуванню на підставі ч.1 ст. 370 КПК України, а справа – поверненню до районного суду на новий судовий розгляд у іншому складі.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2009 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
С у д д і:
_____________ _____________ ______________
Бачурін О.М. Боголюбська Л.Б. Шальнєва Т.П.