АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1       Справа № 11-а-520/10  Категорія КК: ст. 186 ч. 2

 Головуючий у першій інстанції Девятка В.В.

 Доповідач Боголюбська Л.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“26” березня 2010 р.  колегія суддів судової палати  у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого  судді Дембовського С.Г.,

суддів Боголюбської Л.Б., Кепкал Л.І.,  

за участю прокурора Пламадяла І.П.

розглянула  у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Оболонського  районного суду м. Києва від 15 січня 2010 року.

       Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України,

              освіта середня, неодружений, непрацюючий, який зареєстрований та

              проживав в АДРЕСА_1, не

              судимий в силу ст. 89 КК України, -  

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 186 КК України – на 4 роки позбавлення волі.

       На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 24 серпня 2009 року близько 20 годин, перебуваючи на 9 поверсі будинку № 88-б по проспекту Правди в м. Києві, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я останнього, відкрито викрав у ОСОБА_3  мобільний телефон марки «Самсунг Е – 370» вартістю 100 грн., в якому знаходилась картка оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 50 грн., а також викрав гроші в сумі 60 грн.. Після цього ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 04  вересня 2009 року близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_2, знаходячись в дворі будинку № 56/2 по вул. Вишгородській в м. Києві, побачивши ОСОБА_4, який спав на лавці, повторно, таємно викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Нокіа 1208» вартістю 400 грн. З місця вчинення злочину ОСОБА_2 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

              В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильність кваліфікації його дій, просить пом’якшити призначене йому покарання, посилаючись на його надмірну суворість.

       Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав вирок законним і обґрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню,   провівши дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає  з таких підстав.

            Відповідно до вимог ч.1 ст. 365 КПК України, враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювалися і докази щодо них на підставі ст. 299 КПК України не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.

          Дії ОСОБА_2 по ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186  КК України кваліфіковані вірно.

            Покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

      При цьому судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляції, зокрема позитивна характеристика з місця проживання, стан його здоров’я.

      Обставин, що обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.

        Суд першої інстанції встановив і визнав обставиною, що пом’якшує покарання, щире каяття ОСОБА_2 у вчиненому.

       Відповідно до вимог ст. 69 КК України підставами для призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, є наявність декількох обставин ( дві або більше), що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, та наявність обставин, які характеризують особу

          Наявність лише однієї обставини, що пом’якшує покарання, не може бути підставою для застосування ст. 69 КК України, а тому підстав для пом’якшення покарання призначеного ОСОБА_2, як про це він просить в своїй апеляції, немає.

           Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

           Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2010 року відносно ОСОБА_2 – залишити без зміни.

С У Д Д І:

_________________           ____________________          ___________________

Дембовський С.Г.               Боголюбська Л.Б.                   Кепкал Л.І.