АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

  Справа №  10 - 197/2010 р.,                 Головуючий в суді 1-ї інстанції   Отрош І.О.

Категорія: ст.236-7 КПК України             Доповідач    Лук’янець Л.Ф.

                                УХВАЛА

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 лютого 2010 року  колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

        головуючого судді                 Полтацевої Г.А.,                

        суддів                      Лук’янець Л.Ф., Чорного О.М.,

        прокурора                      Василини А.Р.

                    захисника                                ОСОБА_2,  

         розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію адвоката ОСОБА_2 на  постанову Печерського  районного суду м. Києва від 15 січня  2010 року, -

                                                    ВСТАНОВИЛА:

        Постановою суду залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, на постанову заступника Генерального прокурора України від 24 червня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України.

          Свій висновок суд обґрунтував тим, що постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 порушено повноважною особою, виходячи із статусу ОСОБА_3 як депутата місцевої Ради, у постанові зазначено приводи та підстави до її порушення, статтю Кримінального Кодексу, за ознаками якої порушена справа та подальше її спрямування.

         Приводи і підстави є наявними і достатніми для порушення кримінальної справи, а доводи скаржника ОСОБА_2 про кваліфікацію дій ОСОБА_3 та з»ясування всіх обставин по справі, можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.        

         На дану постанову суду подана апеляція адвокатом, який  просить скасувати постанову суду та направити матеріали справи на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що в матеріалах, які були предметом дослідження суду, відсутні ознаки причетності ОСОБА_3 до привласнення, зловживаючи своїм службовим становищем, грошових коштів кредитної спілки «Вклад» м. Луцька.

         Крім того, посилається на те, що суд не дослідив матеріалів справи, які свідчили б про наявність шкоди, завданої КС «Вклад» чи іншим особам.

        Також зазначає, що відносини між КС «Вклад» та  позичальниками кредитів, а також поручителем ПП «Ком Інвестбуд» носять цивільно-правовий характер та є предметом розгляду в суді.

        Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, адвоката, який підтримав апеляцію,    перевіривши матеріали судової справи та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

        Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами і підставами до порушення кримінальної справи є: заяви, або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

          Так, з постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що  голова правління кредитної спілки «Вклад» ОСОБА_4 за вказівкою голови спостережної ради ТОВ «КБ «Західінкоманк» ОСОБА_3, усвідомлюючи незаконність своїх дій, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи копії аркушів громадян, довідки про їх доходи, типовий бланк договору кредитування, печатку КС «Вклад», оформив та підписав кредитні договори про надання кредитів на споживчі потреби, однак позичальники не були обізнані про укладання зазначених кредитних договорів та грошові вклади не отримували, а їх отримав ОСОБА_3

         Розглядаючи скаргу, суддя заслухав прокурора, адвоката, і прийшов до висновку про наявність приводів та достатність підстав для її порушення, в зв'язку з чим  постанова є законною та обґрунтованою.  

         З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає його законним та обгрунтованим з таких підстав.

         За змістом ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів  та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

          Зокрема, суд повинен перевіряти чи були наявними на час порушення справи, передбачені ч.1 ст.94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст. 94 КПК України).

          Суд першої інстанції, перевіряючи надані для вивчення матеріали справи, вірно зазначив, що приводом до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення органом досудового слідства ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а підставами до порушення кримінальної справи надані для вивчення матеріали: а саме: протокол № 18 зборів учасників КБ «Західінкомбанк»; показання ОСОБА_5 та інших осіб; протоколи очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6; кредитні договори; договори поруки; заяви-зобовязання про надання кредитів; видаткові касові ордери; протоколи виїмки від 25.03.2009 року.

         Суд першої інстанції ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності, і обґрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з яким колегія суддів погоджується.

          Крім того, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу  на постанову про порушення кримінальної справи, суд в достатній мірі перевірив доводи скаржника, зазначені в скарзі, законність отримання джерел даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, та зазначив, що доводи скаржника ОСОБА_2 про кваліфікацію дій ОСОБА_3 та з»ясування всіх обставин по справі, можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства, з чим погоджується і колегія суддів.

        З цих підстав, враховуючи, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи судом в повному обсязі було досліджено підстави та  достатність даних, які вказують на наявність ознак злочину, в достатній мірі перевірені доводи скаржника, чим дотримані вимоги ст. 236-8 КПК України, тому колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню,а апеляція не підлягає задоволенню.

        На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

                      У Х В А Л И Л А :

           Постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2010 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, на постанову заступника Генерального прокурора України від 24 червня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 без задоволення.

                                                         Судді:

____________________     ___________________      ____________________

       Полтавцева Г.А.                Лук'янець Л.Ф.                    Чорний О.М.