Справа №1-367/2008 p.
ВИРОК
Іменем України
13 листопада 2008 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого: Сливи Ю.М. ,
при секретарі: Рекша Т.О.,
з участю прокурора: Чехівської Н.В.,
потерпілої: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпіні кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Котляревського, б. 65, кв. 6, раніше судимого:
• - вироком Фастівського районного суду Київської області від 19.03.1996 року за ст. ст. 140 ч. 2, 140 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
• - вироком Ірпінського міського суду Київської області від 13.05.2003 року за ст. 185 ч.3 КК України, з урахуванням подальших змін, до 3 років позбавлення волі,
у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 186 ч. 2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
26.02.2006 року близько 22-ї години (точний час слідством не встановлено), ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, повторно, діючи умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, перебуваючи поблизу магазину «Ехо», який розташований у м. Ірпені по вул. Центральній неподалік будинку №1 на автобусній зупинці, підійшов до автомобіля ВАЗ-2108. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3, застосовуючи фізичну силу, відкрито викрав мобільний телефон «Nokia 2650», вартістю 520 гривень з СІМ-картою мобільного оператора «Джине» вартістю 50 гривень у ОСОБА_1, яка знаходилась за кермом вказаного автомобіля, чим причинив потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 570 гривень.
Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на зазначену суму.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в скоєному злочині не визнав та показав, що 26.02.2006 року близько 21.00 години він електропотягом приїхав з м. Києва у м. Ірпінь. На вулиці було холодно, і щоб зігрітись він на вокзалі зайшов у магазин «Руслан», де випив 50 г коняку. Там до нього підійшли двоє незнайомих чоловіків та попросили, щоб він купив їм спиртного. Погодившись, він пішов купляти їм спиртне, і в цей час вони підсипали щось йому у коняк. Це побачила продавець, ОСОБА_4, яка розповіла йому про це через тиждень після тих подій, коли його випустили з міліції. Випивши коняк, він вийшов з магазину на вулицю, і що було далі вже не пам'ятає. Прийшов у себе через три дні у міліції. Вважає, що незнайомці щось підсипали йому у коняк, у зв'язку з чим він втратив контроль над своїми діями та пам'ять. Стверджував, що він є хворою людиною і ніколи не піднімав руки на жінку, а тому відповідно не міг вчинити злочин у якому його обвинувачують. Крім того, йому не потрібний чужий телефон, оскільки у нього є і гроші і свій мобільний телефон. Явка з повинною написана його почерком, однак щоб він її писав не пам'ятає. 05.03.2006 року його ніхто не допитував, він лише поставив свій підпис. Під час допиту через два з половиною роки він вирішив не змінювати первинні покази, а доводити свою невинуватість у суді. Як особа ОСОБА_2 О.п.3а місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак належних висновків не зробив та знову вчинив умисний злочин.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного суд знаходить: добровільне відшкодування заподіяного збитку.
Обставинами, що обтяжують покарання підсудного, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
При обранні міри покарання суд, враховуючи тяжкість скоєного підсудним злочину, дані про його особу, думку потерпілої, а також пом'якшуючу та обтяжуючі обставини, вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до обрання вироком законної сили щодо ОСОБА_2 О.п.3алишити без зміни, тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання з 20.07.2008 року, при цьому зарахувати час перебування його під вартою з 02.03.2006 року по 05.03.2006 року.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон «Nokia 2650», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1, залишити у її користуванні.
На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.