ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 р. | № 16/505 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, |
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю “Преобразователь-сервіс ЛТД” |
на постанову | Луганського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 |
у справі | господарського суду Луганської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Преобразователь-сервіс ЛТД” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” |
про | стягнення 28339, 38 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники: |
від позивача: | не з’явились |
від відповідача: | Рудьковська І.В. –дов. № 01-026/1022 від 14.12.2005 |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 24.01.2006 господарського суду Луганської області скаргу ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції задоволено частково.
Визнано неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції в частині продовження виконавчого провадження з виконання наказу суду у справі № 16/505. Визнано недійсною та скасовано постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції про накладення арешту на майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 29.11.2005 №АА 211066, якою накладено арешт на все майно відповідача. Визнано недійсною та скасовано постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції про накладення арешту на майно боржника і оголошення заборони на його відчуження від 29.11.2005 №АА 211061, якою накладено арешт на транспортні засоби відповідача. Зобов'язано підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції закінчити виконавче провадження та зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна, у тому числі і на транспортні засоби. Зобов’язано підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції закінчити виконавче провадження з виконання наказу від 01.02.2001 за №“Преобразователь-сервіс ЛТД”16/505. У задоволенні вимог щодо визнання недійсною постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції від 17.05.2005 про поновлення виконавчого провадження з виконання наказу від 01.02.2001 судом відмовлено.
Постановою від 25.04.2006 Луганського апеляційного господарського суду ухвалу від 24.01.2006 господарського суду Луганської області скасовано частково.
Визнано недійсною постанову про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 29.11.2005 на суму 24294, 55 грн. та зобов’язано підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції зняти арешт на вказану суму з нерухомого майна ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”. Визнано недійсною постанову про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 29.11.2005 на суму 24294, 55 грн. та зобов’язано підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції зняти арешт на вказану суму з транспортних засобів. Визнано недійсною постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції від 17.08.2005 про поновлення виконавчого провадження. У частині вимог щодо зобов’язання підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганського обласного управління юстиції закінчено виконавче провадження, провадження у справі припинено.
Постанова мотивована тим, що наявність судового рішення та наказу про його виконання не звільняло позивача від обов'язку звернення із заявою про визнання його грошових вимог до відповідача. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до вимог кредиторів, відносить і безспірні вимоги кредиторів, тобто і за наказами суду.
Не погоджуючись з постановою ТОВ “Преобразователь-сервіс ЛТД” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 37 Закону України “Про виконавчу службу”, ст.ст. 105, 122 Господарського процесуального кодексу України, ст.598 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Відповідно до 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Господарським судом встановлено, що 23.01.2004 господарським судом Луганської області порушена справа про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”, однак перший відповідач у справі не реалізував своє право на звернення до суду, як конкурсний кредитор, згідно ч.1 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (чинним на час виникнення правовідносин). Таким чином, зобов’язання позивача зі сплати першому відповідачу заборгованості фактично припинилося відповідно до ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Статтею 14 вищевказаного Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство зобов’язанні подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або незаявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Вимоги позивача до відповідача у справі виникли до дня порушення господарським судом Луганської області справи про банкрутство ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”.
Відповідно до чинного законодавства наявність судового рішення та наказу про його виконання не звільняло першого відповідача від обов’язку звернення до суду з заявою про визнання його вимог до позивача.
Господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що припинення у судовому порядку правовідносин між сторонами зі стягнення грошових коштів на підставі наказу господарського суду Луганської області від 01.02.2001 за № 16/505 не суперечить положенням ст.598 Цивільного кодексу України, яке мало бути застосованим судом першої інстанції.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначений спосіб захисту цивільних прав і інтересів, одним з яких є припинення правовідносин.
Господарським судом апеляційної інстанції також зазначено, що питання погашення вимог конкурсних кредиторів у порядку ст.14 вищевказаного Закону є основоположним в процедурі банкрутства, а недотримання цього порядку зводить нанівець дію закону про банкрутство та реалізацію свого права як кредитора з боку стягувачів, а також завідомо ставить стягувача, який не звернувся з вимогами згідно приписів і порядку, визначеного згаданим законом, у більш вигідне положення від тих кредиторів, які дотрималися вимоги законодавства про банкрутство, на що не звернув уваги суд першої інстанції, хоча є посилання на Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод.
За правилами ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як встановлено апеляційним господарським судом спірні правовідносини виникли з правовідносин зі стягнення коштів на підставі наказу господарського суду та не пов’язані з виконанням наказу господарського суду органом державної виконавчої служби.
В частині заявленої другої позовної вимоги провадження у справі правомірно припинені судом згідно п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки задоволення попередньої позовної вимоги щодо припинення правовідносин звільняє другого відповідача від здійснення виконавчих дій за наказом господарського суду від 01.02.2001 за № 16/505 і є підставою для припинення виконавчого провадження.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Луганським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 25.04.2006 Луганського апеляційного господарського суду зі справи № 16/505 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Н.О. Волковицька
Г.П. Коробенко