Справа № 1-374/2008 p.

ВИРОК

Іменем України

18 листопада 2008 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого:     Сливи Ю.М. ,

при секретарі:     Рекша Т.О.,

з участю прокурора:     Чехівської Н.В.,

потерпілої     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Ірпіні кримінальну справу по обвинуваченню:

Прокурора Олега Федоровича,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2; українця,  гр. України,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  не одруженого,  не працюючого,  проживаючого а адресою: Київська обл.,  м.  Ірпінь,  вул.  Максима Рильського,  3/1; раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого  ст.  187 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2008 року близько 18 год. 30 хв. (точний час слідством не встановлено) ОСОБА_2,  знаходячись поблизу будинку №44,  розташованого по вул.  Полтавській в м.  Ірпінь Київській області,  з корисливих спонукань,  з метою заволодіння чужим майном,  підійшов до громадянки ОСОБА_1,  котра в цей час рухалась повз зазначений будинок. Реалізовуючи свій злочинний намір,  ОСОБА_2,  під погрозою застосування насильства,  небезпечного для життя чи здоров'я,  приставив до ділянки живота гр. ОСОБА_1 лезо заздалегідь заготовленого ним розкладного ножа та відкрито викрав у потерпілої мобільний телефон «Самсунг Х-210»,  вартістю 500 грн.,  зі стартовим пакетом оператора «Діджус» вартістю 25 грн.,  після чого з місця вчинення злочину зник,  чим завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 525 грн.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в скоєному злочині визнав повністю та показав,  що 06.08.2008 року близько 18.30 год.,  повертаючись з роботи,  він йшов по вул.  Полтавській у м.  Ірпіні. При цьому знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Побачивши потерпілу ОСОБА_1,  яка йшла одна,  він вирішив викрасти у неї мобільний телефон. У кишені у нього лежав розкладний ніж,  який він використовував коли різав продукти харчування. Розклавши цей ніж,  він підійшов до потерпілої та приставив лезо до її живота. При цьому сказав щоб вона віддала йому мобільний телефон. Коли ж потерпіла віддала мобільний телефон,  наказав віддати гроші. Потерпіла показала йому гаманець,  який був пустий. Тоді він сказав потерпілій зняти золотий ланцюжок. У цей час їх окликнула жінка,  яка виходила з двору,  а тому він розвернувся та пішов геть. Згодом його наздогнав на автомобілі який чоловік,  збив та забрав викрадений телефон. Пізніше біля гуртожитку його затримали працівники міліції. Просить суворо його не карати,  оскільки він зробив належні висновки та більше ніколи не стане на злочинний шлях.

У зв'язку з повним визнанням підсудним своєї вини в скоєному злочині,  визнанням кваліфікації його дій та доказів,  зібраних органом досудового слідства,  дослідження доказів було обмежене допитом підсудного.

Органами Досудового слідства дії підсудного правильно кваліфіковано за  ст.  187 ч. 1 КК України,  як напад з метою заволодіння чужим майном,  поєднаний з погрозою застосування насильства,  небезпечного для життя чи здоров'я особи,  яка зазнала нападу.

Оскільки,  відповідно до  ст.  275 КПК України розгляд справи проводиться тільки в межах пред'явленого обвинувачення,  а у обвинувальному висновку не зазначено,  що підсудний вчинив даний злочин знаходячись у стані алкогольного сп'яніння,  суд вважає,  що обтяжуюча обставина вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння не може бути застосована.

Обираючи міру покарання,  суд,  враховує,  що підсудний скоїв злочин,  який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно,  на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває,  не працює.

Обставиною,  що пом'якшує покарання підсудного суд знаходить: щире каяття в скоєнні злочину.

Обставин,  що обтяжують покарання підсудного,  суд по справі не знаходить.

При обранні міри покарання суд,  враховуючи тяжкість скоєного підсудним злочину,  думку потерпілої,  яка просила обрати щодо підсудного покарання у вигляді позбавлення волі,  дані про його особу,  у тому числі і його молодий вік та позитивну характеристику,  а також пом'якшуючу обставину,  а саме: щире каяття,  вважає,  що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства,  а тому необхідно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі. Однак при цьому визначити мінімальне покарання,  передбачене санкцією статті за даний злочин.

Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Прокурора Олега Федоровича визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ст.  187 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до обрання вироком законної сили щодо ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань,  взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з моменту його затримання з 18.11.2008 року,  при цьому зарахувати час перебування його під вартою з 08.08.2008 року по 18.08.2008 рік.

Стягнути з Прокурора Олега Федоровича на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області 243 грн. 38 коп.3а проведення криміналістичної експертизи.

Речові докази по справі,  а саме: мобільний телефон «Самсунг Х-210»,  який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1,  залишити у її користуванні.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.