ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 р. | № 40/137 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Кравчука Г.А. |
суддів: | Мачульського Г.М. |
Шаргало В.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” |
на постанову від | Донецького апеляційного господарського суду 20.04.2006р. |
у справі господарського суду | № 40/137 Донецької області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасенергобуд” |
про | стягнення 30 010 800 грн., |
за участю представників
- позивача: | Боєнко О.В. (довіреність від 30.12.2005р.), |
- відповідача: | не з’явився ,- |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.02.2006р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Арсірій Р.О., суддів Мальцева М.Ю., Татенко В.М.) позов задоволено. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасенергобуд” на користь Відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” суму 30 010 800 грн., витрати за державним митом в сумі 25 500 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2006р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Гези Т.Д., суддів Акулової Н.В., Діброви Г.І.) рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2006р. скасовано, в задоволенні позову відмовлено. Постановлено стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасенергобуд” витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 12 750 грн.
В своїй касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2006р. та залишити без змін рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2006р., посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права, а саме: п. 2 ст. 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Відповідач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, просив розглянути касаційну скаргу без його участі.
Заслухавши представника позивача, переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі встановлених в них фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту їх встановлення у рішенні та постанові, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між позивачем та Відкритим акціонерним товариством “Донбасенергобуд” було укладено договір на розширений капремонт з елементами реконструкції блоку №12 Луганської ТЕС від 11.11.1999р., і, на виконання зобов’язань за вказаним договором, між тими ж сторонами укладені договори застави від 29.12.2000р., зареєстровані в реєстрі за №182, №183, №184, №185, №186, №188. За договорами застави з позивача стягнуто оспорювану суму. Рішеннями господарського суду Донецької області від 12.01.2004р. по справам №№12/163пд, 12/166пд і рішеннями від 19.01.2004р. по справам №№12/164пд, 12/165пд, 12/167пд, 12/168пд вказані вище договори застави визнані недійсними. Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2004р. по вказаним справам рішення Господарського суду Донецької області залишені без змін. 09.06.2003р. ухвалою Господарського суду Донецької області порушена справа №5/118Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Донбасенергобуд”, 28.01.2004р. введена процедура санації боржника, 29.09.2004р. вказане підприємство визнано банкрутом, 28.04.2005р. –ліквідовано, а провадження по справі №5/118Б припинено. 29.04.2005р. Відкрите акціонерне товариство “Донбасенергобуд” вилучене з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбасенергобуд” (відповідач у справі) створене з 17.03.2004р. та значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і згідно статуту не є правонаступником Відкритого акціонерного товариства “Донбасенергобуд”. У процедурі санації боржника ВАТ “Донбасенергобуд” згідно плану санації, узгодженого комітетом кредиторів та затвердженого ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.06.2004р. по справі про банкрутство №5/118Б, між ВАТ “Донбасенергобуд” та відповідачем укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 07.07.2004р. 09.07.2004р. між цими ж підприємствами укладено Угоду про уступку права вимоги дебіторської заборгованості згідно з переліком.
21.06.2005р. позивач по справі №40/137 звернувся з заявою до господарського суду Донецької області про заміну відповідача –ВАТ “Донбасенергобуд” на ТОВ “Донбасенергобуд”, і ухвалою від 06.07.2005р. вказана заміна була здійснена. Ухвалою від 05.09.2005р. провадження по справі №40/137 припинено на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з ліквідацією ВАТ “Донбасенергобуд”, що є стороною у справі, а правонаступництво ТОВ “Донбасенергобуд” прав та обов’язків ліквідованого підприємства мало місце тільки у межах особливого провадження у справі про банкрутство та тільки по угоді від 09.07.2004р. про уступку права вимоги дебіторської заборгованості первісного кредитора ВАТ “Донбасенергобуд” новому кредитору –ТОВ “Донбасенергобуд”.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2005р. ухвала від 05.09.2005р. скасована, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв’язку з тим, що ліквідоване підприємство замінено ТОВ “Донбасенергобуд”, відносно якого рішення, як по суті спору так і з підстав, що можуть перешкоджати провадженню в справі та прийняттю по суті рішення, не прийнято.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що ухвалою від 06.07.2005р. було замінено первісного відповідача по справі –ВАТ “Донбасенергобуд” –правонаступником –ТОВ “Донбасенергобуд”, а відтак позовні вимоги про стягнення 30 010 800 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасенергобуд” визнані місцевим господарським судом такими, що підлягають задоволенню.
В своїй постанові апеляційний господарський суд зазначив, що ТОВ “Донбасенергобуд” не є правонаступником ВАТ “Донбасенергобуд” в розумінні ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, а договори застави були визнані рішенням Господарського суду Донецької області від 12.01.2004р. та від 19.01.2004р., залишеними без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2004р., недійсними, тобто під час ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ВАТ “Донбасенергобуд”. Також, як зазначено в постанові апеляційного господарського суду, позивачем не було доведено, що з дати визнання угод недійсними до дати ліквідації ВАТ “Донбасенергобуд” він звертався до ліквідатора з поточними вимогами –безпідставно стягненої за договорами застави суми 30 010 800 грн. Крім того, апеляційний господарський суд виходив з того, що посилання позивача, що, відповідно до ст. 19 п. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до ТОВ “Донбасенергобуд” при купівлі цілісного майнового комплексу ВАТ “Донбасенергобуд” відчужуються всі види майна, які необхідні для ведення підприємницької діяльності, а також і права, які належать боржнику, у зв’язку з чим у ТОВ “Донбасенергобуд” виникло зобов’язання по заявленому позову, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки, як зазначено в постанові апеляційного господарського суду, будь-яких прав, на які посилається позивач у відзиві на апеляційну скаргу, ВАТ “Донбасенергобуд” не передавало ТОВ “Донбасенергобуд” відповідно до умов договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 07.07.2004р., а відтак апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що у відповідача не виникло ніяких зобов’язань перед позивачем щодо заявлених вимог.
Згідно ст.1115 цього кодексу у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається що суд апеляційної інстанції в порядку ст. ст.43, 47, 43, 101 ГПК України повно та об’єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.
Згідно ч.2 ст.19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, на яку посилається в касаційній скарзі особа що її подала як на підставу своїх вимог, при продажу майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу в установленому порядку відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію (роботи, послуги) (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.
Посилаючись в касаційній скарзі на вказану норму особа що її подала вважає що при продажу цілісного майнового комплексу боржника у справі про банкрутство в силу приписів зазначеної статті відбулось відчуження обов’язку боржника ВАТ “Донбасенергобуд” та перехід цих обов’язків до ТОВ “Донбасенергобуд” і такий перехід не залежав від умов договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу боржника ВАТ “Донбасенергобуд”, укладеного між ним та ТОВ “Донбасенергобуд”.
Однак з вказаними доводами касаційної скарги не можна погодитись з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено що 29.09.2004р. ВАТ “Донбасенергобуд” визнано банкрутом, 28.04.2005р. –ліквідовано, а провадження у справі про його банкрутство №5/118Б припинено, 29.04.2005р. ВАТ “Донбасенергобуд” вилучене з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а ТОВ “Донбасенергобуд”, яке створено 17.03.2004р., не є правонаступником його прав чи обов’язків. Правонаступництво ТОВ “Донбасенергобуд” прав та обов’язків ліквідованого підприємства мало місце тільки у межах особливого провадження у справі про банкрутство та тільки по угоді від 09.07.2004р.
Процедура стягнення заборгованості з боржника, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство та здійснюються передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відповідні процедури, визначається цим законом та здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно ст.31 ч. 5 цього закону вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними, а частиною шостою цієї норми визначено, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Частина друга ст.19 зазначеного закону визначає що при продажу майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу в установленому порядку відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію (роботи, послуги) (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.
Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що у відповідача не виникло ніяких зобов’язань перед позивачем щодо заявлених вимог.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з’ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а відтак постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Донбасенерго” залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2006р. у справі № 40/137 Господарського суду Донецької області –без змін.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і Г. Мачульський
В. Шаргало