У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Паневіна В.О., Філатова В.М.,
за участю прокурора	Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 червня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Краматорського міського суду Донецької  області від 22 вересня 2006 року, яким засуджено:

ОСОБА_1, 

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше не судимого,

–   за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

За ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_1 виправдано.  

 

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався. 

        

         За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 14 січня 2005 року приблизно о 4 годині 30 хвилин шляхом вільного доступу проник у будинок АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно, що належало ОСОБА_2, спричинивши  їй матеріальну шкоду на суму 750 грн.

 

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство проведено неповно, необ'єктивно, а вирок постановлено з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства. 

 

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

 

Відповідно до ст. 398 КПК України вирок суду може бути скасований у зв'язку з однобічністю, неповнотою досудового чи судового слідства.

 

Згідно з вимогами ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишись недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

 

У порушення вказаних норм органи досудового слідства і суд не вжили всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного, об'єктивного дослідження обставин справи, що призвело до постановлення незаконного вироку.

 

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 14 січня 2005 року приблизно о 4 годині 30 хвилин   перебуваючи у будинку АДРЕСА_1, вчинив розбійний напад на ОСОБА_3, спричинивши йому при цьому тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть потерпілого, після цього заволодів майном на суму 750 грн та залишив місце події, а його злочинні дії були кваліфіковано за ч. 4 ст. 187, ч. 2       ст. 121 КК України.

 

На підтвердження вказаного обвинувачення органи слідства посилались, зокрема, на показання ОСОБА_1, який визнавав себе винним у вчиненні нападу на ОСОБА_3 та спричиненні йому тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть; висновок судово-медичної експертизи про причини настання смерті           ОСОБА_3; показання ОСОБА_4, який пояснював,  що 14 січня 2005 року спілкувався з ОСОБА_3, який вже був побитий, і зі слів якого він дізнався, що його побив саме ОСОБА_1 Потерпілий від виклику швидкої допомоги відмовився, а він (ОСОБА_4), повернувшись із села, дізнався, що ОСОБА_3 помер (а.с. 72). Показання свідка ОСОБА_5, із показань якого вбачається, що його брат ОСОБА_1 в один із днів січня 2005 року приніс додому телевізор, який належав ОСОБА_3, і якого він побив (а.с. 67). Показання свідка ОСОБА_6, в присутності якого ОСОБА_1 висловлював погрози вбивством ОСОБА_3 та інші докази.

 

Із таким обвинуваченням суд не погодився і прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не спричиняв ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть, а тому його виправдано за ч. 2 ст. 121 КК України і визнано винним за вчинення таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_3

 

Суд, виправдовуючи ОСОБА_1,  прийшов до висновку, що зібрані у справі докази сумнівні, а можливості отримання інших достовірних доказів вичерпані.

 

Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.

 

У судовому засіданні ОСОБА_1 відмовився від своїх попередніх показань із приводу нападу на ОСОБА_3 та спричиненні йому тяжких тілесних ушкоджень.

 

Однак як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні експерт ОСОБА_7, стверджував, що при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_1 розповідав, що бив потерпілого         ОСОБА_3  (а.с. 246).

 

Не дивлячись на те, що показання експерта ОСОБА_7 були послідовні як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні суд  до уваги їх не взяв, у вироку не відобразив, своє рішення не мотивував, а тому правильність таких дій суду викликає сумнів.

 

Як увбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, будучи допитаним у ході досудового слідства, а потім і в судовому засіданні стверджував, що в той день був не один, а зі своїми знайомими: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які зайшли до ОСОБА_3 першими, і той дав їм за посівання по 2 гривні.

 

У судовому засіданні ОСОБА_1 змінив свої показання та пояснював, що вони розійшлися на кільці с. Весела, а до ОСОБА_3 він пішов сам (а.с. 58-59, 231, 239).

 

Що це за особи, чи справді вони разом із ОСОБА_1 ходили посівати до ОСОБА_3, органи досудового слідства не з'ясовували і ніяких слідчих дій з цього приводу не проводили.

 

Залишив поза увагою ці пробіли слідства і суд.

 

Проте з'ясування цього питання, на думку колегії суддів, має суттєве значення для правильного вирішення справи.

 

Із показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що в той день він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розпивали спиртні напої у будинку останнього, у якого на столі він також бачив значну кількість грошей (а.с. 274).

 

ОСОБА_4 факт наявності грошей у потерпілого заперечував, хоча підтвердив, що дійсно в той день вони разом випили велику кількість спиртного.

 

Згідно з висновком судово-медичної експертизи наявності етилового  спирту в крові  та сечі ОСОБА_3  не виявлено (а.с. 23-25).

 

Ці висновки експертизи підтвердив у судовому засіданні й експерт ОСОБА_7

 

Наведене дає підстави сумніватись, у якому стані справді був ОСОБА_3  (тверезому чи нетверезому), коли його позбавили життя, і чи були у нього в той день гроші у великій кількості, які могли бачити ті, хто знаходився в нього вдома.

 

Для усунення пробілів слідства під час його нового проведення необхідно провести очні ставки між вказаними особами та взяти до уваги пояснення експерта, який підтвердив висновки судово-медичної експертизи.

 

Потребує розслідування і питання пов'зане з тим чи дійсно    ОСОБА_4  їздив 14 січня 2005 року до своєї матері в інший район, де розповідав про обставини побиття ОСОБА_3

 

Потерпіла ОСОБА_2 заперечувала пояснення ОСОБА_4 у цій частині і стверджувала, що у той день у ОСОБА_4 не було можливості поїхати в інший населений пункт, оскільки не ходив транспорт. 

 

Це питання органами досудового слідства не досліджено.

 

Також не допитано матір ОСОБА_4 з цього приводу.

 

Поряд із цим викликає  сумнів висновок  органів досудового слідства, а потім і суду, яким чином ОСОБА_1 проник у будинок потерпілого.

 

ОСОБА_1 стверджував, що двері будинку ОСОБА_3 були відчинені, в той час як свідок ОСОБА_4 наполягав на тому, що двері будинку були зачинені, як завжди.

 

Таким чином, оскільки досудове та судове слідство по справі проведено однобічно і неповно, з суттєвими порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на нове розслідування.

 

При новому розслідувані необхідно всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати наведені обставини, для чого потрібно провести зазначені, а при необхідності, й інші слідчі дії , та залежно від встановленого прийняти законне й обгрунтоване рішення. 

 

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

 

УХВАЛИЛА:

 

Касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

 

Вирок Краматорського міського суду Донецької  області від 22 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на нове розслідування.

 

 

СУДДІ:

 

 

 

Присяжнюк Т.І.                          Паневін В.О.                          Філатов В.М.