ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2006 р. | № 1/21-38 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Кочерової Н.О. |
суддів: | Рибака В.В. Черкащенка М.М. |
розглянув касаційну скаргу | дочірнього підприємства “Агрофірма Луга-Нова” |
на постанову | від 06.06.2006 Львівського апеляційного господарського суду |
у справі | № 1/21-38 господарського суду Волинської області |
за позовом | приватного підприємства “Вікком” |
до | дочірнього підприємства “Агрофірма Луга-Нова” |
про | стягнення 50877,01 грн. |
за участю представників сторін:
від позивача не з’явились
від відповідача не з’явились
ВСТАНОВИВ:
В січні 2006 року приватне підприємство “Вікком” пред’явило в суді позов до дочірнього підприємства “Агрофірма Луга-Нова” про стягнення 50877,01 грн., з яких 31880,13 грн. сума основного боргу за поставлені запчастини, 15238,70 грн. пені за несвоєчасну оплату, штраф в розмірі 637,60 грн., інфляційні в сумі 1294,33 грн., 3% річних 626,25 грн., та збитків – додаткових витрат понесених позивачем в сумі 1200 грн.
В подальшому позивач уточнив свої вимоги і просив стягнути 48608,38 грн., з яких 31880,13 основний борг за поставлені запчастини, 11476,85 грн. пеня за несвоєчасну оплату, 637,60 грн. штраф, 1995,70 грн. інфляційні, 791,33 грн. 3% річних, додаткові витрати в сумі 1200 грн.
Рішенням господарського суду Волинської області від 03.03.2006 (суддя Гончар М.М.) позов задоволено частково.
Стягнуто з ДП “Агрофірма Луга-Нова” заборгованості за поставлені запасні частини, 2829,91 грн. пені, 1995,70 грн. індексу інфляції, 791,33 грн. 3% річних, 1200 грн. збитків, понесених позивачем та судові витрати.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині стягнення 1200 грн. ДП “Агрофірма Луга-Нова” звернулось з апеляційною скаргою до суду другої інстанції.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 (судді: Юркевич М.В. –головуючий, Городечна М.І., Кузь В.Л.) в задоволені апеляційної скарги відмовлено. Рішення господарського суду в частині забезпечення позову залишено без змін.
Стягуючи з відповідача витрати за надання юридичної допомоги в сумі 1200 грн. та залишаючи рішення в цій частині без змін, господарські суди керуючись ст. 49 ГПК України зазначали, що послуги надані ПП “Волинське юридичне агентство” підтверджуються договором доручення від 20.12.2005, укладеним між позивачем та агентством і платіжним дорученням № 728 від 21.12.2005.
При цьому зазначали, що заявлена вимога позивача про стягнення 1200 грн. є сумою понесених позивачем збитків –витрат на юридичне обслуговування останнього по вирішенню даного спору.
В касаційній скарзі дочірнє підприємство “Агрофірма Луга-Нова” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду повністю, а рішення господарського суду в частині стягнення 1200 грн. збитків, понесених позивачем, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Стягнення ж суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат, чинним законодавством не передбачено.
Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.
Судовими інстанціями при розгляді справи дані вимоги закону враховано.
Відповідно до ч.2 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду першої інстанції.
Оскільки відповідно до ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, рішення і постанова підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства “Агрофірма Луга-Нова” задовольнити.
Постанову від 06.06.2006 Львівського апеляційного господарського суду скасувати.
Рішення від 03.03.2006 господарського суду Волинської області у справі № 1/21-38 скасувати в частині стягнення 1200 грн. збитків, понесених позивачем, і в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко