ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року- Справа № 924/58/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.,

представники учасники справи:

позивача- Сковородько А.М.;

відповідача- Паляниця Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з господарським судом Закарпатської області апеляційну скаргу Позивача-Акціонерного товариства «Українська залізни-ця» регіональна філія «Львівська залізниця» виробничий структурний підрозділ «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.03.2020р., повний текст якого складено 30.01.2020 року, у справі №924/58/18 (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії

«Львівська залізниця» м.Львів

до Державного підприємства «Шепетівське лісове господарство»

м.Шепетівка Хмельницької обл.

про стягнення 4 425 829 грн. 03 коп. нарахувань за час затримки вагонів,-

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіо-нальної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (надалі в тексті - Залізниця) звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Дер-жавного підприємства «Шепетівське лісове господарство» (надалі в тексті - Лісове господарство) платежі за час затримки вагонів в сумі 4 425 829 грн. 03 коп.(т.1, арк.справи 2-11).

В обґрунтування позовних вимог Залізниця посилається на те, що у травні 2016 року зі стан-ції Шепетівка Південно-Західної залізниці Лісовим господарством відправлено до станції Захонь Угорщина вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513 з вантажем «деревина паливна», відправки №№ 492744, 492728, 489203, 490615, 495173. По прибуттю вагонів на прикор-донну станцію Батьово протягом 15-19 травня 2016 їх було відчеплено зі складу поїздів для про-ведення митних формальностей на підставі заявок Закарпатської митниці ДФС згідно вимог Мит-ного кодексу України. Станом на 15.01.2018 вагони продовжують простоювати в очікуванні роз-порядження Відповідача щодо його вантажу, який знаходиться у цих вагонах, у зв`язку з чим від-повідно до §6 статті 28, §1 статті 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, до якої Україна приєдналася згідно з постановою Кабінету міністрів України від 03 квітня 1993 року №246 «Про угоди щодо міжнародного залізничного вантажного та пасажирського сполучення»; статті 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1998 №457, Позивачем пред`явлено відшкодування до витрати залізниці, пов`язані із здійс-ненням розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших операцій, необхід-них для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Справа вже розглядалася господарськими судами.

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/58/18 від 21.05.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Шепетівське лісове господарст-во» на користь ПАТ «Українська залізниця» 1 634 171 грн. 80 коп. нарахованих платежів за час затримки вагонів та судовий збір. У частині стягнення 2 791 657 грн. 23 коп. відмовлено.(т.2, арк. справи 188-197).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 рішення господарського суду Хмельницької області від 21.05.2018 у справі №924/58/18 в частині стягнення з відповідача 1 634 171 грн. 80 коп. скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено. В решті рішення залишено без змін.(т.5, арк.справи 28-51).

Проте, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 04.12.2020 рішення та постанову у справі №924/58/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій Вер-ховний суд зазначив, що застосувавши до спірних правовідносин положення статті 31 Угоди в редакції, яка не була чинною на момент виникнення спірних право-відносин (така редакція діяла до 01.07.2015 відповідно до змін до Угоди від 06.06.2014) місцевий господарський суд допустив неправильне застосування норми матеріального права, визначаючи початок перебігу позовної дав-ності щодо кожного окремого акту, залишив поза увагою, що затримка вагонів на станції приз-начення є єдиною подію, яка фіксується як порушення одноразово та, водночас, триває певний проміжок часу, і щодо якої, як єдиної події, й розпочинається перебіг позовної давності, тому дійшов помилкового висновку про те, що строк позовної давності слід обраховувати саме від дати складання кожного окремого акту загальної форми, на підставі якого була розрахована сума кож-ного платежу. Апеляційний господарський суд не надав жодної оцінки доказам (акти загальної форми ГУ-23 №№ 4553, 4554, 4556 від 15.02.2017 та №4653 від 17.09.2016), на які Позивач поси-лається як на підставу своїх вимог, не надав мотивовану оцінку аргументам Позивача стосовно того, що після 15.02.2017 затримка вагонів продовжилася з причини очікування переадресації ван-тажу після закінчення митного контролю (з 16.02.2017 по 15.01.2018), оскільки відповідач не вніс усіх належних залізниці платежів (на особовому рахунку було недостатністю коштів для погашен-ня всіх нарахувань, що виникли у зв`язку із затримкою вантажу), і лише 31.01.2018 відповідачем надано відмову від вантажу. Окрім того, зазначаючи про те, що митні формальності на залізниці закінчилися 15.02.2017, відповідно до листа Закарпатської митниці ДФС 15.02.2017 №07-7061/34/ 410, про що вказує Позивач в актах загальної форми №4653, №4656, №4657, №4658 та №4659, суд апеляційної інстанції безпідставно не надав жодної оцінки тим обставинам, що 15.02.2017 закінчи-лася затримка 4 вагонів з 5 (вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) через митні формальності, а акт №4653 від 17.09.2016, на який посилається суд, стосується вагону 67849513 і відомостей стосовно того, що затримка цього вагону закінчилась 15.02.2017 в ньому не міститься. Суди обох інстанцій взагалі не встановили, коли закінчилась затримка цього вагону через митні формальності та чи складався Залізницею відповідний акт загальної форми.(т.5, арк.справи 134-145).

За наслідками повторного розгляду справи №924/58/18, рішенням від 20.03.2020 господарсь-кий суд Хмельницької області у задоволенні позову відмовив.(т.5, арк.справи 241-251).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що затримка вагонів у зв`язку з митними формальностями закінчилась: щодо вагонів №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531 - 15.02.2017, про що вказано в актах загальної форми №4656 від 17.09.2016, №4657 від 17.09.2016, №4658 від 17.09.2016. №4659 від 17.09.2016 та 28.03.2017 - щодо вагону №67849513. Отже, пере-біг шестимісячного строку позовної давності до позовних вимог про стягнення платежів за час зат-римки в зв`язку з митними формальностями починається щодо вимог про стягнення 1 572 743 грн. 88 коп. з 16.02.2017 та закінчується 16.08.2017, щодо вимог про стягнення 458 982 грн. 95 грн. починається з 29.03.2017 та закінчується 29.09.2017. Позивачем обґрунтовано заявлено до стягнен-ня 2 031 726 грн. 83 коп. платежів, у зв`язку із здійсненням митних формальностей, однак у цій частині відмовлено за спливом строку позовної давності. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що вагони Відповідача №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 після 15.02. 2017 та вагон №67849513 після 28.03.2017 - простоювали на станціях Львівської залізниці з причин, які залежали від Позивача за відсутності вини Відповідача, тому відсутні правові підстави для стяг-нення з нього решти заявлених нарахувань в сумі 2 394 102 грн. 20 коп.

Не погоджуючись із рішенням, Залізниця подала до апеляційного господарського суду скар-гу, в якій просить скасувати рішення від 20.03.2020 у даній справі та прийняти нове рішення, яким задоволити позов.(т.6, арк.справи 4-11).

Скаржник зазначає, що судом неповно з`ясовано обставини справи, а рішення прийнято з неправильним застосуванням норм процесуального права. Так, скаржник вважає, що судом пер-шої інстанції зроблено необґрунтований висновок, що весь період затримки, вагонів розподіляєть-ся на 2 події: в зв`язку з митними формальностями яка тривала з травня 2016 року по 15.02.2017 (вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та по 28.03.2017 (вагон №67849513) і зат-римка вагонів у зв`язку з очікуванням розпорядження вантажовідправника про переадресування вантажу. Відповідно надано невірну оцінку обставинам справи щодо початку перебігу шестимі-сячного строку позовної давності до позовних вимог про стягнення платежів за весь час затримки вагонів. Заявлені до стягнення платежі були нараховані Залізницею за послуги, надані з моменту затримання вагонів у зв`язку з митними формальностями до закінчення затримки, а саме до 31 січ-ня 2018 року, коли Відповідачем надано письмову відмову від вантажу, який знаходився у п`яти вагонах на користь Укрзалізниці, що і є датою закінчення затримки вагонів та датою, з якої почи-нається перебіг строку позовної давності. АТ «Укрзалізниця» вважає необґрунтованим висновок суду, що після 15.02.2017 вагони Відповідача (№№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та після 28.03.2017 (№67849513) простоювали на станціях Львівської Залізниці з причин, які залежа-ли від Позивача за відсутності вини Відповідача, оскільки взаємовідносини Залізниці та Держав-ного підприємства регламентуються договором від 08.07.2015 №1580 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані Залізницею послуги. Так, згідно п.1.1 предметом договору є надання Залізницею вантажовласнику послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу та проведення розрахунків за ці послуги. Відповідно до п.4.2 Договору у разі відсутності на особовому рахунку вантажовласника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послу і, а також відмови від оплати наданих послуг, залізниця припиняє приймання, видачу ванта-жів та надання додаткових послуг мідно зі статтею 62 Статуту з одночасним віднесенням відпові-дальності на вантажовласника за невиконання плану перевезень (статті 106, 108 Статуту), затримку вагонів контейнерів та зберігання вантажу. При наявності заборгованості залізниця вправі відпо-відно до статтей 51 та 62 Статуту затримати видачу ватажу, що надійшов, і реалізувати його для покриття заборгованості. Переадресування вагонів на станцію Солотвино у лютому-квітні 2017 ро-ку не проведено Залізницею па підставі ст.62 Статуту залізниць України, оскільки у разі несвоє-часного внесення вантажовідправником, вантажоодержувачем, експедитором належної плані, відправка, видача вантажів можуть бути затримані до внесення платежів. Дані умови встановлені і договором від 08.07.2015р №1580 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Залізниця повідомляла Відповідача про відмову в переадресуванні вагонів, що підтверджується листами №М-1/1006 від 23.03.2017 та №Н3-1-10/1640 від 27.04.2017.(т.6, арк.справи 7-9).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2019 відкрито про-вадження за апеляційною скаргою Залізниці, а ухвалою від 26.05.2020 розгляд справи відкладено на 23.06.2020.(т.6, арк.справи 20, 52-53).

20.05.2020 через канцелярію апеляційного суду надійшов відзив Відповідача, у якому він просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. (т.6, арк.справи 37-41).

Крім того, 15.06.2020 надійшли пояснення Позивача на відзив, у яких він підтримує свою апеляційну скаргу та вважає рішення суду першої інстанції безпідставним.(т.6, арк.справи 57-61).

У судових засіданнях апеляційної інстанції 26.05.2020, 23.06.2020 та 30.06.2020 представник Позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Представник Відповідач заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав свої пояснення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця»-залізниця та Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство»-ван-тажовласник уклали договір від 08.07.2015 №1580 про організацію перевезень вантажів і прове-дення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (надалі в тексті - Договір), за умовами пункту 1.1 якого предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику пос-луг, пов`язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.(т.1, арк.справи 157-159).

Відповідно до підпунктів 2.1.1, 2.1.2 Договору вантажовласник має право отримувати від залізниці послуги передбачені Статутом залізниць України (далі - Статут) даним договором діючи-ми Правилам перевезень затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Та-рифним керівництвом №1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов`язані з перевезенням а проведенням розрахунків; вимагати від залізниці належного виконання своїх зобов`язань згідно з цим договором.

Залізниця зобов`язана: приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, по-давати лід навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору; здійс-нювати розрахунки безготівкові та готівкою з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та на вимогу надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію (ЄТехПД) Шепетівка; списувати з особового рахунку вантажовласника відповідні суми (провізну плату, до-даткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевіз-них документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейне-рами і т. ін. (підпункти 2.2.2, 2.2.3, 2.2.6 Договору).

За перевезення вантажів вантажовласник зобов`язаний здійснювати попередню оплату та оплату додаткових послуг шляхом перерахування коштів на рахунок Залізниці №26038302602665. (п.п. 2.4.2, 3.1 Договору).

Відповідно до підпунктів 2.3.1, 2.3.2 Договору залізниця має право: вимагати від вантажо-власника належного виконання останнім своїх зобов`язань згідно з цим договором; не надавати послуг вантажовласнику до внесення ним на особовий рахунок попередньої оплати.

Залізниця і вантажовласник несуть відповідальність за невиконання плану перевезень, згідно зі Статутом (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору у разі відсутності на особовому рахунку вантажовласни-ка коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг, а також відмови від оплати наданих послуг, залізниця припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі статтею 62 Статуту з одночасним віднесенням відповідальності на вантажовласника за невиконання плану перевезень (статті 106,108 Статуту), затримку вагонів контейнерів та зберіган-ня вантажу. При наявності заборгованості залізниця вправі відповідно до статей 51 та 62 Статуту затримати видачу вантажу, що надійшов, і реалізувати його для покриття заборгованості.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє 3 роки (пункт 7.1 Догово-ру).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відтисками печаток сторін.(т.1, арк.справи 159).

Матеріалами справи стверджено, що до Договору сторони також уклали додатки та додат-кові угоди.(т.1, арк.справи 160-164).

Матеріали справи свідчать, що ДП «Шепетівське лісове господарство»-продавець та Фірма «Pisec Gesellscaft М.В.Н» (скорочена назва «PISEC GmbH», Австрія)-покупець укладено контракт №12-01/2016 від 01.02.2016 з додатками №1 від 15.02.2016, №2 від 23.02.2016, №3 від 01.03.2016, №4 від 01.04.2016, за умовами пунктів 1.1, 2.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах DAF (Інкотермс в редакції 2000 року) дрова паливні породи ялина/ялиця (товар); товар заванта-жений у залізничні піввагони; кількість товару по даному контракту становить 8 000 м3, а саме: дрова паливні породи ялина 7 000 м3, пиловника соснового (свіжозрубаного) І-ІІ сорту 1 000 м3. Контракт та додатки підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаткок.(т.1, арк. справи 165-181).

Матеріалами справи стверджено, що у травні 2016 року вантажовідправником-ДП «Шепе-тівське лісове господарство» відправлено зі ст.Шепетівка Південно-Західної залізниці вагони із вантажем «деревина паливна у вигляді колод» маршрутом Шепетівка-Захонь. Отримувач-Пизец ГмбХ, м.Відень, що cтверджується наявними в матеріалах справи СМГС накладними, зокрема: 11.05.2016 відправлено вагон №68615244, вага - 31 520 кг, відправка №489203; 12.05.2016 - вагон №68407501, вага 31 190 кг, відправка №490615; 13.05.2016 - вагон № 67894568, вага 40 520 кг, від-правка №492744; 13.05.2016 - вагон №68027531, вага 33 280 кг, відправка №492728; 17.05.2016 - вагон №67849513, вага 38 690 кг, відправка №495173.(т.1, арк.справи 18-22).

На СМГС накладних міститься відмітка «Пропуск заборонено. Затримано для митного огля-ду».

Також у матеріалах справи митні декларації митні декларації форми МД-2 з інвойсами: №400040000/2016/002001, №400040000/2016/002041, №400040000/2016/002073, №400040000/2016/ 002072, №400040000/2016/002131.(т.1, арк.справи 201-15).

Матеріали справи свідчать, що спірні вагони прибули на прикордонну станцію Батьово Львівської залізниці, де були затримані для митного огляду, про що працівниками Залізниці скла-дено акти загальної форми: акт №10912 від 13.05.2016 щодо затримки вагонів №68531128 та №68615244 згідно заявки митниці №04/16 від 13.05.2016; акт №10922 від 15.05.2016 щодо затрим-ки вагону №68407501 згідно заявки митниці №05/16 від 15.05.2016; акт №10924 від 15.05.2016 щодо затримки вагонів №67894568 та №68027531 згідно усного розпорядження начальника митно-го поста, заявка для митного огляду дана 16.05/2016 о 08:00 №07/16; акт №10946 від 19.05.2016 щодо затримки вагону №67849513 згідно усного розпорядження начальника митного поста. У матеріалах справи містяться відповідні заявки Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту «Залізничний» №04/16 від 13.05.2016, №05/16 від 15.05.2016, №07/16 від 16.05.2016, №16/16 від 20.05.2016 по вагонах №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513.(т.1, арк.справи 23-26, 37-40).

Про затримку вагонів повідомлено вантажовідправника через станцію відправлення шляхом надіслання станцією Батьово телеграм №59 від 13.05.2016, №76 від 15.05.2016, №82 від 15.05.2016, №132 від 20.05.2016.(т.1, арк.справи 27-28).

В подальшому вагони №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531 знято з затримки на стан-ції Батьово та відправлено на станцію Чоп для митного догляду, про що складено акти загальної форми та нараховані платежі за простій по станції Батьово, в тому числі: акт №14 від 13.05.2016 (вагони №№ 68531128, 68615244), нараховано 1 519,70 грн (за користування - 50,60 грн., за телегра-граму - 122 грн, за маневрову роботу - 1 347,10 грн.); акт №20 від 15.05.2016 (вагон №68407501) нараховано 1 488,40 грн. (за користування - 19,30 грн., за телеграму - 122,00, за маневрову роботу - 1347,10 грн.); акт №27 від 16.05.2016 (вагони №67894568 та №68027531) нараховано 2 333,30 грн. (за користування - 182,80 грн., за телеграму - 122,00, за зберігання - 681,10 грн., за маневрову робо-ту - 1 347,10 грн.).(т.1, арк.справи 30-32).

Про прибуття вагонів на станцію Чоп складено акти загальної форми, в яких відображено час початку та закінчення затримки та розмір нарахованих платежів за період затримки:

- акт №4558 від 13.05.2016 (вагон №68615244), затримка розпочата 13.05 в 23:10, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання - 10 018 грн. 30 коп., збір за користування - 28 467 грн., маневрова робота - 673 грн. 60 коп.(т.1, арк.справи 33).

- акт №4572 від 15.05.2016 (вагон №68407501), затримка розпочата 15.05 в 21:35, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання - 9 134,30 грн., збір за користування - 26 735,90 грн., маневрова робота - 673,60 грн. (т.1, арк.справи 34).

- акт №4581 від 17.05.2016 (вагон №68027531), затримка розпочата 17.05 в 19:35, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання - 9 115,90 грн., збір за користування - 25 041 грн. 60 коп. (т.1, арк.справи 35).

- акт №4583 від 17.05.2016 (вагон №67894568), затримка розпочата 17.05 в 19:35, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання -ц11 325 грн. 80 коп., збір за користування - 25 041 грн. 60 коп., маневрова робота - 673 грн. 60 коп.(т.1, арк.справи 36).

Згідно акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної пок-лажі та багажу під час огляду 10.06.2016 встановлено, що вантаж деревини у вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 відповідає зазначеному у ТСД. (т.1, арк.справи 52-54).

На підставі заявок Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту «Залізничний» №07-70-61/31/058 від 09.06.2016, №07-70-61/60/064 від 15.06.2016, №48/16 від 16.06.2016 вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 повернуто на ділянку станції Батьово та проведено зважування їх на вагах, про що складено акти загальної форми №11010 від 16.06.2016, №9928 від 16.06.2016, №729 від 16.06.2016, №730 від 16.06.2016, №737 від 16.06.2016, №745 від 16.06.2016. В ході перевірки маси вантажу встановлено: у вагоні №68027531 фактична маса вантажу 30 200 кг, що менше документу на 3 080 кг; у вагоні №67894568 фактична маса вантажу 36 080 кг, що менше документу на 4 440 кг; у вагоні №68615244 фактична маса вантажу 29 940 кг, що менше документ-ту на 1 580 кг; у вагоні №68407501 фактична маса вантажу 29 690 кг, що менше документу на 1500 кг.(т.1, арк.справи 42-44, 45-46,48-51).

На підставі заявки Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту «Залізничний» №44/16 від 13.06.2016 про зважування вагону №67849513 складено акт загальної форми №678 від 14.06.2016, згідно якого фактична маса вантажу нетто 37 360 кг, що менше документу на 1 330 кг. (т.1, арк.справи 41,47).

16.06.2016 ДП «Шепетівське лісове господарство» звернулось до регіональної філії «Півден-но-Західна залізниця» з листом №580, в якому просило надати обґрунтовану відповідь про підста-ви затримки вагонів на ст.Чоп та ст.Батьово.(т.1, арк.справи 172-173).

Листами №4151 від 22.06.2016, №4156 від 30.06.2016, №2683 від 17.10.2016 станція Шепе-тівка повідомила Лісове господарство про надходження зі станції Батьово претензійних матеріа-лів, зокрема №16 від 20.05.2016 щодо затримки вагону №68615244, №22 від 24.05.2016 щодо зат-римки вагону №68407501, №29 від 23.05.2016 щодо затримки вагонів №№67894568, 68027531, №122 від 18.09.2016 щодо затримки вагонів №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531, №124 від 18.09.2016 щодо затримки вагону №67849513. Вказані претензійні матеріали містяться в матеріа-лах справи.(т.2, арк.справи 121, 128, 134, 122, 131, 129, 135, 137).

У відповідях №601 від 24.06.2016, №625 від 01.07.2016, №1076 від 20.10.2016 на вищевказані претензії Лісове господарство повідомило про відсутність правових підстав для оплати через від-сутність фактів порушення митного законодавства України.(т.2, арк.справи 126, 127, 133, 139-140).

Також у листі №876 від 02.09.2016 ДП «Шепетівський лісгосп» надало Залізниці відповідь на лист №4197 від 15.08.2016 щодо сплати платежів, в якому зазначив про відсутність підстав для стягнення нарахованих сум.(т.2, арк.справи 126-127, 133, 139-140, 167-168).

17.08.2016 станцією Батьово проінформовано вантажовідправника шляхом надсилання теле-грами на станцію відправлення про продовження простою вагонів, у зв`язку з затриманням їх мит-ним постом.(т.1, арк.справи 55).

Листом №07-70-61/34/2450 від 16.09.2016 Закарпатська митниця ДФС повідомила Залізни-цю про необхідність направлення вагонів на станцію Чоп для здійснення їх митного огляду із залученням експерта Закарпатської ТПП шляхом їх повного вивантаження.(т.1, арк.справи 56).

На підставі вказаної заявки вагон №67849513 відправлено на станцію Чоп, про що станцією Батьово складено акт загальної форми №691 від 16.09.2016. У акті вказано: вагон затримано по ст.Батьово 19.05.2016. Нараховано за телеграми - 244 грн., за маневрову роботу - 2 694 грн. 20 коп., за зважування - 173 грн. 10 коп., за користування - 104 856 грн. 60 коп., за зберігання до зважування - 8 977 грн. 80 коп., після зважування - 32 025 грн. 40 коп., всього - 148 971 грн. 10 коп. Про при-буття вказаного вагону на станцію Чоп для проведення митного огляду складено акт загальної форми №4653 від 17.09.2016. В акті вказано: затримка розпочата 17.09.2016. Станом на 27.11.2017 плата за користування складає 389 294 грн. 50 коп., збір за зберігання на землі - 4 224 грн. 60 коп., в вагоні - 139 732 грн. 20 коп., телеграма - 122 грн., участь представника залізниці при зважування - 152 грн. 40 коп. Вагон продовжує простоювати. Станом на 15.01.2018 плата за користування скла-ла 49 805,90 грн., за зберігання - 19 187 грн. 50 коп. Вагон продовжує простоювати.(т.1, арк. справи 61, 59).

Згідно актів загальної форми №257 від 17.10.2016 та №260 від 17.10.2016 проведено повне вивантаження вантажу з вагону №67849513 та нараховано збір за завантажувальні/розвантажу-вальні роботи та кріплення в сумі 2 445,03 грн. Про проведення митного огляду вантажу у вагоні №67849513 із залученням представника Закарпатської ТПП складено 27.10.2016 акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.(т.1, арк.справи 57-58).

Також на підставі заявки митниці №07-70-61/34/2450 від 16.09.2016 на станцію Чоп від-правлено вагони №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531, про що станцією Батьово складено акт загальної форми №690 від 16.09.2016. У акті вказано: вагони затримано по ст.Батьово 16.06. 2016. Нараховано за користування - 319 832 грн. 40 коп., за телеграми - 244 грн., за зважування - 692 грн. 40 коп., за маневрову роботу - 2694 грн. 20 коп., за зберігання - 106 739 грн. 20 коп., всього - 430 202 грн. 20 коп.(т.1, арк.справи 60).

Про прибуття вищевказаних вагонів на станцію Чоп для проведення митного огляду скла-дено акти загальної форми, в яких вказано: затримка розпочата 17.09.2016, затримка закінчена 15.02.2017 (лист Закарпатської митниці ДФС від 15.02.2017 №07-70-61/34/410), зокрема: акт №4656 від 17.09.2016 (вагон №68027531, нараховано збір за користування - 132 775 грн. 20 коп., збір за зберігання - 41 988 грн. 50 коп.), акт №4657 від 17.09.2016 (вагон №67894568, нараховано збір за користування - 132 775 грн. 20 коп., збір за зберігання - 50 386 грн. 20 коп.), акт №4658 від 17.09. 2016 (вагон №68407501, нараховано збір за користування - 132 775 грн. 20 коп., збір за зберігання - 41 988 грн. 50 коп.), акт №4659 від 17.09.2016 (вагон №68615244, нараховано збір за користування - 132 775 грн. 20 коп., збір за зберігання - 41 988 грн. 50 коп.).(т.1, арк.справи 80, 62-65).

Листом №1084 від 27.10.2016 ДП «Шепетівське лісове господарство» зверталось до Держав-ної фіскальної служби України з проханням посприяти у вирішенні питання прискорення завершен-ня митних формальностей Закарпатською митницею ДФС безпідставно затриманих вагонів під-приємства з лісопродукцією.(т.1, арк.справи 174-175).

Листом №М-1/2807 від 04.11.2016 регіональна філія «Львівська залізниця» повідомила Лісо-вому господарству, що для з`ясування підстав та причин затримки вагонів необхідно звертатись до митних органів ДФС та правоохоронних органів України, які виступили ініціатором затримки вагонів. Також повідомлено, що надання документів про затримку здійснюється через станцію від-правлення, оскільки остаточні розрахунки за експортні вантажі надсилаються прикордонною стан-цією на станцію відправлення для стягнення цих платежів з відправника.(т.1, арк.справи 216-217).

Листом №07-70-61/34/3040 від 09.11.2016 Закарпатська митниця ДФС повідомила Залізни-цю про необхідність проведення митного огляду вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 із залученням експерта Закарпатської ТПП шляхом їх повного вивантаження.(т.1, арк. справи 67).

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11.11.2016 накладено арешт на вантаж (лісопродукцію), який у режимі експорту слідував до країн Європи, зокрема у піввагонах №68615244, №68407501, №68027531, №67894568, №67849513, власником яких є ДП «Шепетівське лісове господарство». Вказаний арешт скасовано ухвалою слідчого судді Шепетівського міськра-йонного суду Хмельницької області від 25.01.2017.(т.2, арк.справи 7-13).

Листом №1268 від 01.12.2016 ДП «Шепетівське лісове господарство» просило регіональну філію «Львівська залізниця» надати інформацію про місцезнаходження спірних вагонів з лісопро-дукцією підприємства.(т.1, арк.справи 176).

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі №822/1360/16 від 14.12. 2016 залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10. 2016, якою визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки заліз-ничних вагонів Лісового господарства: №№ 68147156, 68615244, 68407501, 68027531, 67894568, 67849513, 67672113, 67180521. Зазначені судові рішення залишені без змін ухвалою Вищого адмі-ністративного суду України від 21.06.2017.(т.1, арк.справи 241-246; т.2, арк.справи 1-5).

Листом №509/10/22-70-00.2-18 від 03.02.2017 Хмельницька митниця ДФС повідомила ДП «Шепетівське лісове господарство» про визнання недійсними станом на 03.02.2017 митних деклара-цій, в тому числі №№ 400040000/2016/002001, 400040000/2016/002041, 400040000/2016/002072, 400040000/2016/002073.(т.1, арк.справи 199).

В зв`язку з визнанням недійсними митних декларацій Лісове господарство звернулось до ВСП Ужгородської дирекції залізничних перевезень з листом №162 від 07.02. 2017, в якому просило повернути лісопродукцію, що була затримана Закарпатською митницею ДФС і знаходилась, зокре-ма у вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531.(т.1, арк.справи 177-178).

Листом №07-70-61/34/410 від 15.02.2017 Закарпатська митниця ДФС повідомила ВСП «Уж-городська дирекція залізничних перевезень» про відсутність заперечень щодо повернення власни-ку товарів (лісоматеріалів), які перебувають у залізничних вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531.(т.1, арк.справи 194).

Згідно складених Залізницею 15.02.2017 актів загальної форми - вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 простоюють в очікуванні вирішення питання про переад-ресування з 15.02.2017, також нараховано відповідні платежі, зокрема:

- акт №4553 щодо вагону №68407501, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 257 940 грн. 70 коп., за зберігання - 79 861 грн. 10 коп; станом на 15.01.2018 плата за користування складає 49 805 грн. 90 коп., за зберігання - 15 569 грн. 60 коп.(т.1, арк.справи 75);

- акт №4554 щодо вагону №68615244, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 258 008 грн. 30 коп., за зберігання - 79 861 грн. 10 коп., маневрова робота - 1 448 грн. 10 коп., участь представника залізниці при зважуванні - 152 грн. 40 коп., телеграма - 122 грн.; станом на 15.01. 2018 плата за користування складає 49 805 грн. 90 коп., за зберігання - 15 569 грн. 60 коп.(т.1, арк. справи 76);

- акт №4555 щодо вагону №68027531, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 258 605 грн. 20 коп., за зберігання - 79 861 грн. 10 коп.; станом на 15.01.2018 плата за користування складає 49 805 грн. 90 грн., за зберігання - 15 569 грн. 60 коп.(т.1, арк.справи 77);

- акт №4556 щодо вагону №67894568, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 258 605 грн. 20 коп., за зберігання - 95 833 грн. 30 коп.; станом на 15.01.2018 плата за користування складає 49 805 грн. 90 коп., за зберігання - 18 683 грн. 50 коп.(т.1, арк.справи 78).

Лісове господарство листом №213 від 15.02.2017 просило Залізницю здійснити переадреса-цію вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, які були затримані ДФС для митного догляду та перебувають на станції Чоп, за первинними перевізними документами. Відповідач за-значив про оплату тарифних платежів за перевезення на нову станцію призначення з коду ЦТЛ 9218167 та сплату додаткових зборів на станції переадресування (збори за надану маневрову робо-ту, за зважування та переадресування). Щодо решти нарахованих зборів і платежів, що виникли в результаті затримки вказаних вагонів Закарпатською ДФС - Відповідач просив їх виставити в пре-тензійному порядку.(т.1, арк.справи 71, 179).

Згідно платіжного доручення №534 від 17.02.2017 ДП «Шепетівське лісове господарство» перерахувало ПАТ «УЗ» регіональна філія «Львівська залізниця» 26 568 грн. 30 коп. за переадресу-вання вагонів та маневрові роботи ст.Солотвино.(т.1, арк.справи 180).

17.02.2017 станцією Чоп проінформовано вантажовідправника шляхом направлення телегра-ми на станцію відправлення про повернення Закарпатською митницею ДФС комплекту перевізних документів на вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531. Запропоновано вирішити пи-тання щодо повернення вказаних вагонів на станцію відправлення. Про зміст вказаної телеграми ДП «Шепетівський лісгосп» проінформований листом станції Шепетівка №4053 від 20.02.2017. (т.1, арк.справи 29; т.2, арк.справи 143).

01.03.2017 ДП «Шепетівське лісове господарство» повторно звернулось до начальника регіо-нальної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» з проханням здійснити переадресування вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, митні декларації яких визнано недійсними та які знаходяться по станції Чоп, за первинними перевізними документами, що повернуті Закарпат-ською митницею на ст.Чоп. Вказано, що оплату тарифних платежів здійснено 17.02.2017, що під-тверджується платіжним дорученням №534 на суму 26 568,30 грн. (т.1, арк.справи 181). У відповідь на що листом №М-1/1006 від 23.03.2017 регіональна філія «Львівська залізниця» повідомила, що перераховані згідно з платіжним дорученням №534 кошти є явно недостатніми для погашення усіх нарахувань, що виникли у зв`язку із затримкою митницею вантажу.(т.1, арк.справи 186).

На підставі заявки Лісового господарства Залізницею видано наказ №15/9 від 02.03.2017, в якому вказано: «На підставі письмової заявки ДП «Шепетівське ЛГ» дозволяється переадресувати вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 за старими перевізними документами зі стяг-ненням всіх належних Залізниці платежів та зі згоди митних органів. Оплата по УЗ на станції при-значення, код 9218167ЦТЛ. Оплата зборів, пов`язаних з переадресуванням та зборів, які виникли по станції Чоп в результаті затримки стягнути з коду 7531138 ДП «Шепетівське ЛГ». Про вказаний наказ повідомлено представника Відповідача в телефонному режимі та під розписку 13.03.2017.(т. 1, арк.справи 72).

ДП «Шепетівське лісове господарство» також зверталось до начальника ВСП Ужгородської дирекції залізничних перевезень з заявою №315 від 13.03.2017, в якій просило здійснити переадре-сування вагону №67849513 на станцію Солотвино за первинними перевізними документами, у відповідь на що Регіональна філія «Львівська залізниця» листом №М-1/906 від 15.03.2017 повідо-мила, що для оформлення переадресування у поданому листі надано неповну інформацію. Крім то-го, повідомлено, що переадресування вантажів здійснюється тільки після попередньої оплати всіх належних Залізниці платежів.(т.2, арк.справи 149, 150).

У листі №331 від 15.03.2017 Лісове господарство поінформувало Залізницю щодо переадре-сування вагону №67849513 та повідомило про наявність попередньої оплати на рахунку Залізниці для проведення переадресації.(т.2, арк.справи 151).

Листом №1263/10/22-70-00.2-63 від 21.03.2017 Хмельницька митниця ДФС повідомила Лі-сове господарство про визнання недійсною станом на 21.03.2017 митної декларації №400040000/ 2016/002131 від 17.05.2016.(т.1, арк.справи 79).

Супровідним листом Закарпатської митниці ДФС №07-70-61/34/759 від 28.03.2017 на адресу станції Чоп повернуто примірник залізничної накладної на вагон №67849513. Станцією Чоп 29.03. 2017 проінформовано вантажовідправника шляхом направлення телеграми на станцію відправлен-ня про повернення Закарпатською митницею ДФС примірника перевізного документу на вагон №67849513. Запропоновано вирішити питання щодо повернення вказаного вагона на станцію від-правлення. Про зміст даної телеграми станція Шепетівка поінформувала Лісове господарство лис-том №4100 від 30.03.2017.(т.2, арк.справи 155).

У листі №НЗТ-10/1166 від 31.03.2017 регіональна філія «Львівська залізниця» повідомила Лісовому господарству про обставини затримки вагонів та розмір нарахованих платежів за час затримки.(т.1, арк.справи 218-220).

Листом від 14.04.2017 Лісове господарство зверталось до Державної фіскальної служби з проханням вирішити питання щодо прискорення повернення підприємству належного йому ван-тажу.(т.2, арк.справи 156-157).

Також у листі №488 від 20.04.2017 Лісове господарство просило регіональну філію «Львів-ська залізниця» вирішити питання про прискорення повернення залізницею належного підприємст-ву вантажу, розміщеного у п`яти вагонах на станції Чоп.(т.2, арк.справи 158-159), а 24.04.2017 на-діслало гарантійний лист №492 про оплату за переадресацію на ст.Солотвино-ІІ п`яти вагонів (№№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513) з лісопродукцією, митні декларації яких було визнано недійсними. Підприємство просило здійснити переадресування за первинними пере-візними документами, які були повернуті Закарпатською митницею на ст.Чоп. Щодо питання оплати інших платежів за простій вагонів з травня 2016 року, зазначило про наявність судових рішень про визнання протиправною бездіяльності митниці та про готовність брати участь в судових засіданнях на стороні Залізниці у разі подання позову про стягнення вказаних платежів.(т.1, арк. справи 190-191).

Розглянувши вищевказане звернення, регіональна філія «Львівська залізниця» листом №НЗ- 1-10/1640 від 27.04.2017 повідомила про неможливість задовольнити прохання, оскільки не відшко-дованими є нараховані платежі, які виникли внаслідок затримки вагонів, що сталася на шляху пря-мування не з вини філії.(т.2, арк.справи 160).

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 03.05.2017 залишено без змін пос-танову судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.02.2017 про закриття провадження у спра-ві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України. (т.2, арк.справи 14-27).

Крім того, матеріали справи свідчать, що станом на 01.07.2017р. на особовому рахунку Від-повідача №7531138 у ПАТ «Укрзалізниця» обліковувалось 67 949 грн. 40 коп., з яких 26 568 грн. 30 коп. перераховано 17.02.2017р., а 41 381 грн. 10 коп. перераховано 02.06.2017р.(т.3, арк.справи 211).

На підставі договору №93В купівлі-продажу лісопродукції від 22.06.2017 ДП «Шепетівське лісове господарство» продало ТзОВ «Трансбуд-С» продукцію на загальну суму 45 322 грн.(т.1, арк. справи 82-84).

Листом №1049 від 22.09.2017 ДП «Шепетівський лісгосп» повідомило Ужгородську дирек-цію залізничних перевезень про укладення договору №93В купівлі-продажу лісопродукції від 22.06.2017 та про відсутність заперечень щодо передачі ТзОВ «Трансбуд-С» товару, який знахо-диться у п`яти вагонах.(т.1, арк.справи 192).

Листом №1051 від 25.09.2017 ДП «Шепетівський лісгосп» повідомило начальника станції Шепетівка про реалізацію ТзОВ «Трансбуд-С» вантажу, розміщеного у вагоні №67849513.(т.2, арк. справи 165).

Листом №29/1 від 29.09.2017 ТзОВ «Трансбуд-С» просило Лісове господарство розірвати договір через відмову регіональної філії «Львівська залізниця» видати лісопродукцію, реалізовану згідно №93В купівлі-продажу лісопродукції від 22.06.2017.(т.2, арк.справи 164).

Додатковою угодою №1 від 29.09.2017 розірвано договір №93В купівлі-продажу лісопро-дукції від 22.07.2017 за взаємною згодою сторін з 29.09.2017.(т.1, арк.справи 85).

Згідно листа №07-70-61/34/2099 від 20.09.2017 начальник митного посту «Залізничний» по-відомив начальника ВСП «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» та начальника станції Чоп, що 06.03.2017 митну декларацію №400040000/2016/002131 від 17.05.2016 визнано недійсною, товари під митним контролем не перебувають. Тому митниця не заперечує щодо повернення влас-нику товарів «лісоматеріали», які перебувають у залізничному вагоні №67849513.

05.10.2017 з листом №1099 Лісове господарство просило Залізницю пояснити причини невиконання договору поставки лісопродукції одержувачу - фірмі «Пізец», відмови у переадреса-ції вагонів та підстави відмови у видачі вантажу ТзОВ «Трансбуд-С», на що листом від 30.10.2017 Залізницею надана відповідь.(т.1, арк.справи 193).

27.11.2017 ВСП «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» звертався до ДП «Шепетів-ське лісове господарство» з претензією про сплату нарахованих платежів в сумі 4 025 497 грн. 97 коп.(т.1, арк.справи 86-91). У відповіді №1466 від 26.12.2017 Відповідач не погодився з претензій-ними вимогами через недоведеність вини вантажовласника у затримці вагонів та відсутність заз-начених Залізницею порушень норм права при відправці вантажу. Разом з тим, Відповідач просив прискорити виконання умов договору поставки за залізничними накладними та доставки вантажу його одержувачу.(т.1, арк. справи 92-98).

Враховуючи зазначене, посилаючись на приписи ст.ст. 22, 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, ст.218 Митного кодексу України, ст.119 Статуту залізниць Ук-раїни, Позивач просить стягнути з Відповідача 4 425 829 грн. 03 коп. нарахованих платежів за час затримки вагонів.

Рішенням від 20.03.2020 господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в повному обсязі з підстав пропуску строку позовної давності та безпідставності нарахування збит-ків за час простою вагонів після закінчення митних формальностей.(т.5, арк.справи 241-251).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, з урахування висновків викладених у постанові Верховного Суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення витрат, понесених Залізницею через затримку вагонів для митного контролю та витрат, що виникли внаслідок очікування переадресації вантажу після закін-чення митного контролю.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - гос-подарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов`язан-ня у ст.ст.11,629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Господарські зобов`язання, відповідно до ст.174 ГК України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою ст.307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу залізниця зобов`язана доставити довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою виникнення зобов`язань між Позивачем і Від-повідачем є Договір.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'-єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспор-тними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в дого-ворі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідаль-ність за неналежне виконання договірних зобов`язань(ч.5 ст.307 ГК України; ч.2 ст.908 та ст.920 ЦК України).

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпеч-них речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.(ч.5 ст.306 ГК Ук-раїни).

Згідно зі ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт» - законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом міністрів України та інших актів зако-нодавства України.

Крім того, такі правовідносини регулюються Багатосторонньою угодою від 01.11.1951 «Про міжнародне залізничне вантажне сполучення», про що наголошувалося у пункті п.4.4 постанови Верховного суду від 04.12.2019 у даній справі.

Статут залізниць України (надалі - Статут залізниць) який є спеціальним законом, що регу-лює правовідносини у залізничному перевезенні, затверджено постановою Кабінету міністрів Ук-раїни від 06.04.1998 №457.Статут залізниць чинний із змінами і доповненнями.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, пов'-язаних з перевезенням вантажів залізницею, їх зберіганням.

Так, в травні 2016 року вантажовідправником - ДП «Шепетівське лісове господарство» від-правлено зі ст.Шепетівка Південно-Західної залізниці вагони №№ 68615244, 68407501, 68027531, 67894568, 67849513 із вантажем «деревина паливна у вигляді колод» маршрутом Шепетівка-Захонь. Отримувач - Пизец ГмбХ, м.Відень, що підтверджується наявними в матеріалах справи СМГС нак-ладними від 11.05.2016, 12.05.2016, 13.05.2016, 17.05.2016.(т.1, арк. справи 18-22).

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів зазначає, що відповідно ч.5 ст.338 Мит-ного кодексу України, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспор-тних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з прихову-ванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом мініст-рів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів, посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території Украї-ни, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) прово-диться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного перемі-щення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, вит-рати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених това-рів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.218 Митного кодексу України - розвантажувальні, наванта-жувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та мит-ного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Провізні платежі та неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому націона-льним законодавством держави, в якій здійснюється оплата (параграф 5 статті 31 Угоди про міжна-родне залізничне вантажне сполучення).

Відповідно до ст.119 Статуту залізниць, пункту 2 Правил користування вагонами і контей-нерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 та зареєст-рованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, за користування вагонами і кон-тейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб`єктами підприємницької діяльності вноси-ться плата.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсот-ків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажо-одержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням (ст.119 Ста-туту залізниць).

Відповідно до п.6 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагона-ми, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпоряд-женні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Час корис-тування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером (п.п. 12, 13 Пра-вил).

Стаття 121 Статуту залізниць та пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає випадки, коли вантажовласник, вантажовідправник звільняється від плати за користу-вання вагонами і контейнерами. При цьому, затримку вагонів, пов`язану з митним оформленням, до цих підстав не віднесено.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін об-числюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.(ст.46 Статуту заліз-ниць).

Відповідно до п.п.8,9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства тран-спорту України від 21.11.2000 №644,- збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на при-кордонних, припортових станціях тощо). За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очіку-ванні оформлення перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Таким чином, приписами законодавства унормовано обов`язок вантажовідправника, ванта-жоодержувача сплачувати залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням.

Пунктом 10 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено обов`язок станції призначення повідомляти вантажовласника про затримку вагонів, а відправник відповідно до по-ложень статей 28, 31, 32 СМГС зобов`язаний оплатити залізниці витрати, понесені у зв`язку із надісланням зазначеного повідомлення.

Положеннями Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1), затвердженого наказом Міністерст-ва транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 - встановлено розміри зборів за користування вагонами, збері-гання вантажів, за маневрову роботу, за зважування вантажів та інші додаткові операції. Таким чином, вказані збори є регульованим тарифом і не потребують додаткового погодження сторона-ми.

У свою чергу, митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відпо-відними особами та органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України). Таким чином, дії щодо здійснення Митницею митного огляду вагонів, є митними формальностями, а тому на них розпо-всюджуються положення ст.218 Митного кодексу України.

Крім того, відповідно до ст.119 Статуту залізниць, та п.п.2,15 Правил користування вагона-ми та контейнерами, залізниці вноситься плата вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб`єктами підпри-ємницької діяльності. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях приз-начення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазна-чених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержува-чів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням.

Відповідно до пункту 4 Статуту залізниць України, перевезення залізницями вантажів, паса-жирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Відповідно до статті 28 §6, статті 32 §1Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполу-чення якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла по причинам, не залежним від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв`язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодав-ством. Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що системний аналіз положень Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951р., статей 218,338 Митного кодексу України, статей 119, 121 Статуту залізниць, пунктів 2, 3, 8, 10-13, 15,16 Правил користування вагона-ми, затверджених наказом Міністерства транспорту України №11 від 25.02.1999р., пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. - надає суду підстави для висновку, що вартість виконаних залізницею робіт, необхід-них для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митни-цею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю. Аналогічна пра-вова позиція відображена у постанові об`єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2019 у справі №924/320/17, а також у постановах Касаційного госпо-дарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №911/3719/17, від 16.08.2018 у справі №914/1791/17, від 03.12.2018 у справі №911/3716/17.

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів погоджується із висновком суду пер-шої інстанції, що затримання вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513 на станції Батьово Львівської залізниці відбулось на підставі заявок Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту «Залізничний» №04/16 від 13.05.2016, №05/16 від 15.05.2016, №07/16 від 16.05.2016, №16/6 від 20.05.2016 для проведення митного огляду та про затримку вагонів на стан-цію відправлення було відправлено телеграфне повідомлення №59 від 13.05.2016, №76 від 15.05. 2016, №82 від 15.05.2016, №132 від 20.05.2016.

Таким чином, дії щодо здійснення Закарпатською митницею Державної фіскальної служби України митного огляду після митного оформлення є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення ст.218 МК України.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відхилив послання Відповідача на відсут-ність доказів його вини у затримці вагонів під час здійснення митних формальностей та на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2016, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 та ухвалою Вищого адміністра-тивного суду України від 21.06.2017, якою визнано протиправною бездіяльність Закарпатської мит-ниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів Державного підприємства «Шепетівське лісове гос-подарство»: №№ 68147156, 68615244, 68407501, 68027531, 67894568, 67849513, 67672113, 67180521.

Так, відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які мо-жуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Згідно статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для ма-теріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменуван-ня, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і ван-тажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і ван-тажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформ-ленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Матеріалами справи стверджується, що у зв`язку із здійсненням митних формальностей вагони №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531 простоювали на станціях Львівської залізниці з травня 2016 року по 15.02.2017, про що складені акти загальної форми №10912 від 13.05.2016, № 10922 від 15.05.2016, №10924 від 15.05.2016, №14 від 13.05.2016, №20 від 15.05.2016, №27 від 16.05.2016, №4558 від 13.05.2016, №4572 від 15.05.2016, №4581 від 17.05.2016, №4583 від 17.05. 2016, №9928 від 16.06.2016, №11010 від 16.06.2016, №729 від 16.06.2016, №730 від 16.06.2016, № 737 від 16.06.2016, №745 від 16.06.2016, №690 від 16.09.2016, №4656 від 17.09.2016, №4657 від 17.09.2016, №4658 від 17.09.2016. №4659 від 17.09.2016. При цьому в актах загальної форми №4656 від 17.09.2016, №4657 від 17.09.2016, №4658 від 17.09.2016, №4659 від 17.09.2016 зазначе-но про закінчення 15.02.2017 затримки вагонів №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531 на підставі листа Закарпатської митниці ДФС від 15.02.2017 №07-70-61/34/410, яким ВСП «Ужго-родська дирекція залізничних перевезень» повідомила про відсутність заперечень щодо повернен-ня власнику товарів (лісоматеріалів), які перебувають у залізничних вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531.

При цьому, вагон №67849513 простоював на станціях Львівської залізниці в зв`язку із мит-ними формальностями з 19.05.2016 до 28.03.2017, що підтверджується листом Хмельницької мит-ниці ДФС №1263/10/22-70-00.2-63 від 21.03.2017 про визнання недійсною станом на 21.03.2017 митної декларації №400040000/2016/002131 від 17.05.2016 та листом Закарпатської митниці ДФС № 07-70-61/34/759 від 28.03.2017 про повернення на адресу станції Чоп примірника залізничної накладної на вагон №67849513.(т.1, арк.справи 79, 155).

При цьому, окремий акт загальної форми про закінчення затримки вагону №67849513 в зв`язку з закінченням митних формальностей залізницею не складався, а інформація щодо прос-тою була внесена до акту загальної форми №4653 від 17.09.2016.(т.1, арк.справи 59). За період затримки даного вагону в зв`язку із митними формальностями складено акти загальної форми №10946 від 19.05.2016, №678 від 14.06.2016, №691 від 16.09.2016, №257 від 17.10.2016, №260 від 17.11.2016.(т.1, арк.справи 26, 47, 57, 58, 61).

Колегія суддів зауважує, що на підставі актів загальної форми, які складено відповідно до приписів чинного законодавства, що регулюють вказані правовідносини, розраховано плату за користування вагонами, збір за зберігання, зважування вантажу, збір за телеграфне повідомлення про затримку, тариф та плату за маневрову роботу, які були виконані залізницею через затримку вагонів відповідача у зв`язку із митними формальностями. Вказані нарахування також внесено до відповідних накладних.

При цьому, доводи Відповідача з приводу відсутності наказу залізниці про затримку вагонів з вини вантажовласника спростовуються положеннями пункту 9 Правил користування вагонами і контейнерами, який передбачає складання відповідного наказу лише у випадку затримки вагонів на підходах до станції призначення.

Заявлена до стягнення сума 4 425 829 грн. 03 коп. обчислена Залізницею відповідно до Збір-ника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, про що зазначено в п.4.8 постанови Верховного Суду.

З поданого до матеріалів справи розрахунку Позивача (т.4, арк.справи 158-185) за період проведення митних формальностей з вантажем (з дати затримання вагонів (травень 2016 року) по 15.02.2017) залізницею проведено нарахування платежів:

- по вагону №68027531 - 390 075 грн. 36 коп.;

- по вагону №67894568 - 404 526 грн. 72 коп.;

- по вагону №68407501 - 388 196 грн. 52 коп.;

- по вагону №68615244 - 389 945 грн. 28 коп.;

- по вагону №67849513 - 398 331 грн. 68 коп.

Крім того, суд першої інстанції вірно встановив, що вагон №67849513 простоював в зв`язку з проведенням митних формальностей до 28.03.2017. Згідно розрахунку Позивача (т.4, арк.справи 178-179) - нарахування в сумі 398 331 грн. 68 коп. по вагону №67849513 проведені за період з 19.05.2016 16-20 год. по 15.02.2017 15-15год.

Перевіривши розрахунок суду першої інстанції. Колегія суддів погоджується, що за період з 15.02.2017 15-15 год. по 28.03.2017 24.00 год. загальний час затримки становить 992 год. 45 хв.= 993 год. Згідно розділу 5 таблиці 1 Збірника - ставка за користування вагоном понад 45 год. стано-вить 16 грн. за кожну годину за 1 вагон. На час затримки плата за користування вагоном нарахо-вувалася із застосуванням коефіцієнта 2,302 згідно п.20 наказу Міністерства транспорту України від 26.03.2019 №317 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №161 від 26.04.2016)

Отже, плата за користування вагоном за вищевказаний період становить: 16 грн. (ставка) * 993 год. = 15 888 грн.* 2,302 (коефіцієнт) = 36 574,18 грн. без ПДВ, ПДВ - 7 314,84 грн., сума з ПДВ становить 43 889 грн. 02 коп.

Згідно пункту 2 розділу 3 Збірника - збір за зберігання вантажу за кожну добу становить 4 грн. за одну тону - при зберіганні вантажу у вагоні. Нараховування проводиться із застосуванням коефіцієнта 2,302 згідно п.19 вищевказаного наказу. Плата за зберігання вантажу у вагоні після зважування за період з 15.02.2017 15-15 год. по 28.03.2017 24.00 год. (41 доба) становить: 4,0 грн. (ставка) * 37 тон (вага вантажу) * 2,302 (коефіцієнт) * 41 добу = 13 968,54 грн. без ПДВ, ПДВ - 2793,71 грн., сума з ПДВ становить 16 762,25 грн. За вказаний період зважування вантажів та інші операції не здійснювались.

Отже, сума нарахувань по вагону №67849513 за період з 15.02.2017 15-15 год. по 28.03.2017 24.00 год. становить: 43 889 грн. 02 коп.+16 762 грн. 25 коп.=60 651 грн. 27 коп.

Загальна сума нарахувань за період простою вагонів №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513, в зв`язку з проведенням митних формальностей становить 2 031 726 грн. 83 коп. (390 075 грн. 36 коп.+404 526 грн. 72 коп.+388 196 грн. 52 коп.+389 945 грн. 28 коп.+398 331 грн. 68 коп.+60 651 грн. 27 коп.).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, нарахування в сумі 2 031 726 грн. 83 коп. за період простою вагонів в зв`язку з проведенням митних формальностей здійснено Залізницею у відповідності до норм законодавства, а тому є обґрунтованими.

Разом з тим, Відповідачем заявлено про застосування позовної давності.(т.1, арк.справи 138-140).

Згідно із вимогами ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності почи-нається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: ско-рочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність застосо-вується лише за наявності порушення права особи.(ч.1 ст.258, ч.1 ст.261 ЦК України).

Перш ніж застосовувати позовну давність, суду слід з`ясувати чи порушене право або охо-ронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише як-що буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але по-зовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності-за відсутності наведених позивачем поважних причин її про-пущення. Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261ЦКУкраїни.

Частиною 5 статті 315 ГК України та статтею 137 Статуту залізниць для позовів перевізника до вантажоодержувача чи вантажовідправника, що випливають з перевезення, встановлено шести-місячну позовну давність.

Разом з тим, статтею 926 ЦК України та частиною 6 статті 315 ГК України встановлено, що позовна давність, порядок пред`явлення позовів у спорах, пов`язаних з перевезеннями у закордон-ному або міждержавному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транс-портними кодексами (статутами).

Враховуючи, що до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 1 листопада 1951 року Україна приєдналася 5 червня 1992 року - при вирішенні спорів, пов`язаних з перевезен-ням вантажів у міжнародному залізничному сполученні, необхідно враховувати приписи Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення.

Апеляційний суд виходить з того, що у період виникнення спірних відносин Угода про міжнародне вантажне сполучення була чинною в редакції зі змінами від 6 червня 2014 року (дата набрання сили для України- 1 липня 2015 року) та в редакції зі змінами від 16 жовтня 2015 року (дата набрання сили для України- 1 липня 2016 року).

Відповідно до статті 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (в редакції зі змінами від 6 червня 2014 року, дата набрання сили для України - 1 липня 2015 року) - претензії та позови відправника або одержувача до залізниць по договору перевезення, а також вимоги та позови залізниць до відправників та одержувачів про сплату провізних платежів, штрафів та про відшкодування шкоди можуть бути заявлені протягом 9 місяців.

У статті 48 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (в редакції зі змінами від 16 жовтня 2015 року, дата набрання чинності для України - 1 липня 2016 року), якою врегу-льовано позовну давність - не міститься положень про строки позовної давності на подання заліз-ницею позовів до вантажовідправників.

Враховуючи зазначені норми, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інс-танції, що до спірних правовідносин застосовується частина 5 статті 315 ГК України та пункт 137 Статуту залізниць України, які встановлюють шестимісячний строк позовної давності, про що та-кож наголошувалось в постанові Верховного Суду від 04.12.2019р. у даній справі.

При цьому, затримка вагонів на станції призначення є єдиною подію, яка фіксується як порушення одноразово та, водночас, триває певний проміжок часу, і щодо якої, як єдиної події, й розпочинається перебіг позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною затримки вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 в період з травня 2016 року по 15.02.2017 та затримка вагона №67849513 по 28.03.2017 - було проведення митних формальностей щодо вантажу, який перевозився у вагонах.

Отже, заявлені до стягнення у цій справі платежі за вказаний період були нараховані Заліз-ницею за послуги, надані з моменту затримання вагонів до моменту закінчення затримки вагонів в зв`язку з митними формальностями.

Таким чином, до позовних вимог у цій справі, є день настання події, що стала підставою звернення з позовом, а саме: день закінчення затримки вагонів, а не день складання кожного окре-мого акту загальної форми на різні операції, здійснені в межах єдиного періоду затримки вагонів, на підставі яких були нараховані заявлені до стягнення платежі і збори. Аналогічна позиція вик-ладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №927/4/18 від 12.09.2019, у справі №904/6396/16 від 02.08.2018.

Затримка вагонів у зв`язку із митними формальностями була закінчена: 15.02.2017 - щодо вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, про що вказано у актах загальної форми №4656 від 17.09.2016, №4657 від 17.09.2016, №4658 від 17.09.2016. №4659 від 17.09.2016; 28.03. 2017 - щодо вагону № 67849513.

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що перебіг шестимісячного строку позовної давності до позовних вимог про стягнення платежів за час затримки у зв`язку з митними формальностями починається щодо вимог про стягнення 1 572 743 грн. 88 коп. з 16.02.2017 та закін-чується 16.08.2017, щодо вимог про стягнення 458 982 грн. 95 коп. починається з 29.03.2017 та за-кінчується 29.09.2017.

При цьому, матеріалами справи стверджено, що з позовною заявою Залізниця звернулась 26.01.2018, про що свідчить відбиток календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті та описі вкладення у цінний лист, тобто через чотири місяці по спливу строків позовної давності.(т.1, арк.справи 122)

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 2 031 726 грн. 83 коп. платежів, нарахованих за час затримки у зв`язку з митними формальностями не підлягають задоволенню через пропуск строку позовної давності.

Натомість, після 15.02.2017 (вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та після 28.03.2017 (вагон №67849513) простоювали в очікуванні розпорядження вантажовідправника про переадресування вантажу, про що складено акти загальної форми №№4553,4554,4555,4556 від 15.02.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2017 Відповідач звертався до Позивача з листом №162 та просив повернути лісопродукцію, що знаходиться у вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531.(т.1, арк.справи 177-178).

Лісове господарство листом №213 від 15.02.2017 просило Залізницю здійснити переадреса-цію вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, які були затримані ДФС для митного догляду та перебувають на станції Чоп, за первинними перевізними документами. Відповідач за-значив про оплату тарифних платежів за перевезення на нову станцію призначення з коду ЦТЛ 9218167 та сплату додаткових зборів на станції переадресування (збори за надану маневрову робо-ту, за зважування та переадресування). Щодо решти нарахованих зборів і платежів, що виникли в результаті затримки вказаних вагонів Закарпатською ДФС - Відповідач просив їх виставити в пре-тензійному порядку.(т.1, арк.справи 71, 179).

Оплату тарифних платежів здійснено 17.02.2017, що підтверджується платіжним дорученням №534 на суму 26 568 грн. 30 коп.(т.1, арк.справи 181). У відповідь на що листом №М-1/1006 від 23.03.2017 Залізниця повідомила про недостатність перерахованих згідно з платіжним дорученням №534 коштів для погашення усіх нарахувань, що виникли у зв`язку із затримкою митницею ван-тажу.(т.1, арк.справи 186).

Залізницею 02.03.2017 видано наказ №15/9, яким на підставі письмової заявки Лісового господарства дозволяється переадресувати вагони №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531 за старими перевізними документами зі стягненням усіх належних залізниці платежів та зі згоди мит-них органів. Оплата по УЗ на станції призначення, код 9218167ЦТЛ. Оплата зборів, пов`язаних з переадресуванням та зборів, які виникли по станції Чоп в результаті затримки стягнути з коду 7531138 ДП «Шепетівське ЛГ». Про видання даного наказу повідомлено представника Відпові-дача в телефонному режимі та під розписку 13.03.2017.(т.1, арк.справи 72).

Лісове господарство 13.03.2017 звернулось до начальника ВСП Ужгородської дирекції за-лізничних перевезень із заявою №315 про здійснення переадресування вагону №67849513 на стан-цію Солотвино за первинними перевізними документами.(т.2, арк.справи 149), у відповідь на що Регіональна філія «Львівська залізниця» листом №М-1/906 від 15.03.2017 повідомила, що для оформлення переадресування у поданому листі надано неповну інформацію. Крім того, повідом-лено, що переадресування вантажів здійснюється тільки після попередньої оплати всіх належних Залізниці платежів.(т.2, арк.справи 150).

У листі №331 від 15.03.2017 Лісове господарство повідомило визначену Залізницею інфор-мацію, необхідну для переадресування вагону №67849513, а також про наявність попередньої оп-лати на рахунку для проведення переадресації.(т.2, арк.справи 151).

Листом №1263/10/22-70-00.2-63 від 21.03.2017 Хмельницька митниця ДФС повідомила Лі-совому господарству про визнання недійсною станом на 21.03.2017 митної декларації №400040000/ 2016/ 002131 від 17.05.2016.(т.1, арк.справи 79).

Супровідним листом Закарпатської митниці ДФС №07-70-61/34/759 від 28.03.2017 на ад-ресу станції Чоп повернуто примірник залізничної накладної на вагон №67849513. Станцією Чоп 29.03.2017 поінформовано вантажовідправника шляхом направлення телеграми на станцію від-правлення про повернення Закарпатською митницею ДФС примірника перевізного документу на вагон №67849513 та запропоновано вирішити питання щодо повернення вказаного вагона на стан-цію відправлення. Про зміст даної телеграми станція Шепетівка повідомила Лісове господарство листом №4100 від 30.03.2017.(т.2, арк.справи 155).

У листі №НЗТ-10/1166 від 31.03.2017 Залізниця повідомила Лісовому господарству про обс-тавини затримки вагонів та розмір нарахованих платежів за час затримки.(т.1, арк.справи 218-220).

Листом від 14.04.2017 Лісове господарство зверталось до Державної фіскальної служби з проханням про прискорення повернення підприємству належного йому вантажу.(т.2, арк.справи 156-157), а у листі №488 від 20.04.2017 Лісове господарство просило Залізницю вирішити питання щодо прискорення повернення залізницею належного підприємству вантажу, розміщеного у п`яти вагонах на станції Чоп.(т.2, арк.справи 158-159).

24.04.2017 ДП «Шепетівське лісове господарство» надіслало начальнику регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» гарантійний лист №492 про оплату переадресації п`яти вагонів (№№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513) з лісопродукцією на станцію Солотвино-ІІ, митні декларації яких було визнано недійсними. Лісове господарство просило пере-адресувати за первинними перевізними документами, які були повернуті Закарпатською митни-цею на ст.Чоп. Щодо питання оплати інших платежів за простій вагонів з травня 2016 року, зау-важило на наявності судових рішень про визнання протиправною бездіяльності митниці та про готовність брати участь в судових засіданнях на стороні Залізниці у разі подання позову про стяг-нення вказаних платежів.(т.1, арк.справи 190-191).

Матеріали справи свідчать, що розглянувши вищевказане звернення, Залізниця листом № НЗ-1-10/1640 від 27.04.2017 повідомила про неможливість переадресації через невідшкодування нарахованих платежів, які виникли не з вини філії внаслідок затримки вагонів, яка сталась на шляху їх прямування.(т.2, арк.справи 160).

Крім того, матеріали справи свідчать, що станом на 01.07.2017р. на особовому рахунку ДП «Шепетівське лісове господарство» у ПАТ «Укрзалізниця» №7531138 обліковувались кошти в сумі 67 949 грн. 40 коп., з яких 26 568 грн. 30 коп. перераховано Лісовим господарством 17.02.2017р., а 41 381 грн. 10 коп. перераховано 02.06.2017р.(т.3, арк.справи 211).

Відповідно до параграфу 6 ст.28, ст.32 СМГС перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв`язку з перешкодами, а також відшкодовані всі вит-рати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами, у разі якщо перешкода до пере-везення вантажу чи його видачі виникла з причин, що не залежали від перевізника.

Згідно п.13 Правил користування вагонами і контейнерами - плата за користування стягує-ться з вантажовласника у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів встановлено обов`язок сплати збору за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника).

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що у разі затримки вагонів з при-чин, що залежали від перевізника, у вантажовідправника відсутній обов`язок сплачувати залізниці плату за користування вагонами, плату за зберігання вантажу та інші витрати, пов`язані з затрим-кою.

При цьому, як вбачається зі змісту листів Відповідача він неодноразово надавав Позивачу своє розпорядження щодо переадресування вагонів №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513, тому у Позивача були відсутні правові підстави для затримки вагонів саме з причин очі-кування вирішення питання про переадресування.

Додатково обов`язок Відповідача провести переадресування вантажів підтверджується та-кож наказом начальника залізниці №15/9 від 02.03.2017, прийнятого на підставі заявки Лісового господарства, який відповідно до п.4 Правил переадресування вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542 є дозволом на переадресування вантажу.

Згідно даного наказу дозволено переадресувати вагони №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531 за старими перевізними документами зі стягненням всіх належних Залізниці платежів та зі згоди митних органів. При цьому зважаючи на зміст заявок Відповідача №213 від 15.02.2017 та від 01.03.2017, які надавались Залізниці для прийняття наказу (зокрема, щодо зазначення у них про виставлення Залізницею в претензійному порядку нарахованих зборів і платежів, які виникли в результаті затримки вказаних вагонів Закарпатською ДФС, ), наказ начальника залізниці №15/9 від 02.03.2017 фактично дозволяв здійснити переадресування вантажу зі згоди митних органів з пода-льшим стягнення усіх нарахованих за час затримки платежів. Відсутність заперечень митних орга-нів проти повернення власнику товарів (лісоматеріалів), які перебувають у залізничних вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 стверджується листом Закарпатської митниці ДФС №07-70-61/34/410 від 15.02.2017, адресованим ВСП «Ужгородська дирекція залізничних ереве-зень».

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи Позивача щодо відмови в переадре-суванні вантажу на підставі ст.62 Статуту залізниць, оскільки затримка вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 після 15.02.2017 та затримка вагона №67849513 після 28.03.2017 мала місце саме з причин очікування вирішення питання переадресування вагонів, а не з причин несплати нарахувань, пов`язаних із затримкою вантажу митницею.

При цьому, колегія суддів зауважує, що в силу приписів частин 1, 2 статті 613 ЦК України - кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного зако-нодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відтак, зволікання Залізниці у вирішенні питання про переадресацію вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 після 15.02.2017 та вагону №67849513 після 28.03.2017 - колегія суд-дів розцінює як несвоєчасне і неповне виконання договірних зобов`язань саме внаслідок простро-чення кредитора, у даному випадку Залізниці, яка внаслідок невиконання розпорядження вантажо-власника спричинила виникнення збитків, за стягненням яких звернулась до суду.

При цьому, відсутність окремого акту загальної форми щодо затримання після 28.03.2017 вагону №67849513 з причин очікування вирішення питання про переадресування не може свідчи-ти про обґрунтованість нарахованих платежів, оскільки станом на 21.03.2017 митну декларацію №400040000/2016/002131 від 17.05.2016 визнано недійсною, а супровідним листом Закарпатської митниці ДФС №07-70-61/34/759 від 28.03.2017 на адресу станції Чоп повернуто примірник заліз-ничної накладної на вагон №67849513.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що закінчення затримки вагону №67849513 у зв`язку із митними формальностями відбулось 28.03.2017. Таким чином, після 28.03. 2017 даний вагон простоював як і інші вагони в очікуванні вирішення саме Залізницею питання про переадресування.

Зважаючи на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що після 15.02.2017 вагони Відповідача №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 та після 28.03. 2017 вагон №67849513 простоювали на станціях Львівської залізниці з причин, які залежали від Позивача за відсутності вини Відповідача, тому відсутні правові підстави для стягнення з остан-нього плати, нарахованої за період з 16.02.2017р. по вагонах №№68615244, 68407501, 67894568, 6802753 та з 28.03.2017 по вагону №67849513 в сумі 2 394 102 грн. 20 коп. (4 425 829 грн. 03 коп. - 2 031 726 грн. 83 коп. = 2 394 102 грн. 20 коп.).

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову через сплив строків позовної давності щодо вимог про стягнення нарахувань за час проведення митних формальностей та відмови за безпідставністю нарахувань за час простою вагонів після закінчення митних формальностей.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов`язань Відпові-дача, рівно як і твердження про невмотивованість відмови в задоволенні заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського проце-суального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Львівська залізниця» виробничий структурний підрозділ «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.03.2020 року у справі №924/58/18 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховно-го Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №924/58/18 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.