Справа №2- 1983/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2008 року Димитровський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Петуніна І.В.,  при секретарі Мельникової І.С. ,  за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності.

В обгрунтування вимог вказала,  що 24.08.2007р. помер її батько - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру за адресою: пров.Львівський,  1/19,  м. Димитров,  яку прийняла його дружина - ОСОБА_4,  оскільки на момент смерті спадкодавця мешкала разом з ним.  23.03.2008р. померла її матір позивача - ОСОБА_4,  після смерті якої відкрилася спадщина на вищевказану квартиру. Спадкодавці за життя заповіт не складали і тому,  після смерті матері вона є єдиним спадкоємцем на вищевказану квартиру. У зазначений строк вона звернулася із заявою про прийняття спадщини,  але у видачі свідоцтва про прийняття спадщини нотаріусом було відмовлено,  оскільки у свідоцтві про право власно не вказані частки співвласників. У зв'язку з цим просить визнати за нею право власності на квартиру за адресою: пров.Львівський,  1/19,  м. Димитров Донецької області.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Представник ОСОБА_2 міської Ради до судового засідання до суду не з'явився,  про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи,  суд дійшов висновку,  що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що позивач є донькою спадкодавців,  які є подружжям,  ОСОБА_3,  померлого 24.08.2007р. та ОСОБА_4,  померлої 23.03.2008р. (а.с. 6-9). Згідно свідоцтва про право власності на житло № 2/30-926,  виданого 12 липня 1994 року Виробничим об'єднанням „Красноармійськвугілля",  квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 10).

Згідно довідки КП «СЄЗ»,  спадкодавці постійно мешкали за вищевказаною адресою з 28.04.1965р. по день своєї смерті (а.с. 11).

Згідно довідки ОСОБА_2 державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_4,  померлої 23.03.2008 року,  спадкова справа відкрита за заявою ОСОБА_1  Після смерті ОСОБА_3,  спадкова справа не відкривалася. Заповіти від імені ОСОБА_4,  ОСОБА_3 не посвідчувалися.

Згідно зі  ст. 357 Цивільного Кодексу України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними,  якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Згідно з ч.1  ст.  368 Цивільного Кодексу України спільна власність двох або більш осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За змістом  ст. 369 Цивільного кодексу України,  у разі виділу частки із майна,  що є у спільній сумісній власності,  вважається,  що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Відповідно до приписів  ст. 372 Цивільного кодексу України,  у разі поділу майна,  що є у спільній сумісній власності,  вважається,  що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

За змістом  ст. 1268 Цивільного кодексу України,  спадкоємець,  який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,  вважається таким,  що прийняв спадщину,  якщо протягом строку,  встановленого  ст. 1270 цього Кодексу,  він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1  ст. 1261 ЦК України,  у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця,  у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті,  той з подружжя,  який його пережив,  та батьки.

Оскільки позивач є донькою спадкодавців,  які є подружжям,  ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3,  в свою чергу позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4,  суд вважає,  що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та за нею необхідно визнати право власності на квартиру № 19 у будинку № 1 по пров.Львівський у м. Димитров Донецької області.

На підставі вищенаведеного,  керуючись  ст.  ст. 357,  368,  369,  372,  1220,  1261,  1268,  1269 ЦК України,   ст.  ст. 10,  15,  60, 209, 212, 213, 215, 226, 294 ЦПК України,  суд-

ВИРІШИВ:

Вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 43, 6 м ,  житловою - 29, 7 м2,  що залишилася після смерті її матері - ОСОБА_4,  померлої 23.03.2008р.

Заочне рішення може бути переглянуто Димитровським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.