СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/336/20

ун. № 2-1458/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Семененко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова компанія «Ріко» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, подану в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова компанія «Ріко», звернувся до суду із заявою про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.02.2011 Святошинським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі №2-1458-11 про задоволення позову ВАТ «Банк «Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №224-060 від 19.10.2007 року. Вказаним рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Демарк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 37388,61 грн., судові витрати в розмірі 3000,00, судовий збір в сумі 373,89 грн., інформаційно- технічні витрати в розмірі 120,00 грн., заборгованість за комісією в сумі 3000,00 грн. та судовий збір 30,00 грн., а разом - 43 912,50 грн. На виконання вказаного рішення суду Києво-Святошинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було відкрите виконавче провадження №37010269. Наразі виконавчий лист повернутий стягувачу й повторно не пред`явлений до виконання у зв`язку з необхідністю заміни стягувача. 09.08.2018 року між ПАТ «Банк «Демарк» і Приватним підприємством «Міраж-сервіс» був укладений Договір №22 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, в тому числі і за кредитним договором №224-060 від 31.12.2010 року. 07.10.2019 на підставі договору № 1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладеного між Приватним підприємством «Міраж-сервіс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова компанія «Ріко», права вимоги за кредитним договором №224-060 від 31.12.2010 року з ОСОБА_1 були відступлені новому кредитору - ТОВ «Аутсорсінгова компанія «Ріко». Як убачається з пункту 2.1. договору № 1 від 07.10.2019 новий кредитор набув усіх прав кредитора у повному обсязі. У зв`язку з чим стягував звернувся до суду з вказаною заявою про заміну сторони його правонаступником.

В судове засідання представник заявника не з`явився, однак у заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Інші сторони у судове засідання не з`явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява про заміну сторони стягувача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08.02.2011 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідрно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 37388,61 грн., та судові витрати в розмірі з ОСОБА_1 3000 грн. а також судовий збір в сумі 373,89 грн., інформаційно- технічні витрати в розмірі 120,00 грн., заборгованість за комісією в сумі 3000,00 грн. та судовий збір 30,00 грн. (а.с. 33).

09.08.2018 року між ПАТ «Банк «Демарк» і Приватним підприємством «Міраж-сервіс» був укладений Договір №22 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за кредитним договором №224-060 від 31.12.2010 (а.с. 5).

07.10.2019 на підставі договору № 1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладеного між Приватним підприємством «Міраж-сервіс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова компанія «Ріко», права вимоги за кредитним договором №224-060 від 31.12.2010 року були відступлені новому кредитору - ТОВ «Аутсорсінгова компанія «Ріко» (а.с. 9).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судових рішень.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст. 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1ст. 516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст.512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то ч. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20 листопада 2013 року зазначила:«Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги».

Як вже зазначалося, в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20.11.2013 року, при перегляді ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.06.2013 року, встановлено, що заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Враховуючи, що первісний кредитор вибув з підстав відступлення вимоги, а до нового кредитора перейшли усі його права, суд дійшов до висновку, про необхідність такої заміни стягувача його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова компанія «Ріко».

На підставі викладеного керуючись ст. 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова компанія «Ріко» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, подану в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1 . ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити стягувача Приватне підприємство «Міраж-сервіс» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова компанія «Ріко» (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 4, код ЄДРПОУ 37487875, п/р НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) у справі №2-1458/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Войтенко