Справа № 336/4420/18

Провадження № 1-кп/333/169/20

УХВАЛА

11 червня 2020 року                         м. Запоріжжя

Колегія суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді:                                                Холода Р.С.,

суддів:                                                        Круглікової А.В.,

                                                                       Михайлової А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання                                Саєнко О.О.,        

прокурора:                        Якушева Ю.С.,

обвинувачених:                                                 ОСОБА_1 ,

                                                                       Скапюка Д.А ОСОБА_2 ,

                                                                       Кондора Ю.М.,

                                                                       Салімова Р.Г.,

                                                                       Капустіна С.І.,

                                                                       Панічева Р.А.,

       Павленка О.С.,

                               Михайленка М.Д.,

захисників обвинувачених:                                Бабкіна В.В., Салімова Р.Г.,

Павленка О.С. – Артеменка Є.А.,

                                                               Скапюка Д.А. – Амброскіна В.Л.,

Кондора Ю.М. – Прилепського І.А.,

                                                                Капустіна С.І. – Шляпіної Л.М.,

                                                                Панічева Р.А ОСОБА_2 – Жовніренко І.В.,

ОСОБА_3 – ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,

перекладача Єрмоленко М.М.,

       розглянувши під час судового розгляду питання щодо доцільності продовження обвинуваченим запобіжних заходів у судовому засіданні у приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ч.3 ст.262, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

В Комунарському районному суді м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ч.3 ст.262, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.

02.06.2020 року прокурор Корх Д.О. звернувся до суду із письмовими клопотаннями щодо продовження запобіжних заходів: тримання під вартою - обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та домашнього арешту - обвинуваченому ОСОБА_3

11.06.2020 року у судовому засіданні колегія суддів, враховуючи, що суддя Холод Р.С. з 15.06.2020 року по 15.07.2020 року (включно) буде перебувати у щорічні відпустці, а також, що строк тримання під вартою обвинувачених продовжений ухвалою суду до 05.07.2020 року вирішила розглянути вказані клопотання прокурора.

Прокурор Якушев Ю.С. у судовому засіданні підтримав усі клопотання прокурора Корха Д.О. та вказав, що відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у даному кримінальному провадженні продовжують існувати такі ризики як: переховування від суду; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину; можливість незаконного впливу на потерпілих, свідків та обвинуваченого ОСОБА_3 ; вчинення обвинуваченими іншого злочину; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно письмових клопотань свій висновок щодо наявності існування вказаних ризиків прокурор обґрунтовує тим, що:

- ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 інкриміновані їм злочини вчиняли досить тривалий час, упродовж щонайменше 3 років. Останні та ОСОБА_12 не працювали, що свідчить про стійкість їх наміру на незаконне збагачення, небажання заробляти чесною працею, і з високим ступенем вірогідності вказує на те, що, обвинувачені і надалі виношуватиме наміри заробляти на життя нечесним шляхом, тобто вчиняючи злочини. У обвинувачених мається зв`язок з тимчасово окупованою територією держави, а саме: з м. Донецьком ( ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ), Макіївка та ОСОБА_13 ( ОСОБА_10 ) де вони народилися та проживали до недавнього часу, зокрема наявність там родичів, друзів, знайомих, а також відсутність тісних соціальних зв`язків, місця роботи, постійного місця проживання на підконтрольній правоохоронним органам України території. Під тяжкістю можливого покарання, яка загрожує обвинуваченим, останні можуть без особливих складнощів виїхати на цю непідконтрольну територію.

Також, на думку прокурора необхідно врахувати:

- вкрай негативну характеристику ОСОБА_8 , який двічі засуджувався за вчинення корисливих злочинів, у тому числі разом з іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, 02.04.1998 року Київським районним судом м. Донецька ОСОБА_8 було засуджено за ч.3 ст.140 КК України до 3 років позбавленні волі з конфіскацією майна; 05.02.2002 року Будьоновським районним судом м. Донецька за ч.3 ст.296, ч.3 ст.190, ч.3 ст.358 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі;

- вкрай негативну характеристику ОСОБА_10 , який двічі засуджувався за вчинення корисливих злочинів, у тому числі разом з іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, 26.02.1998 року Горняцьким районним судом м. Макіївки ОСОБА_10 було засуджено за ч.3 ст.140, ч.1 ст.145, ч.3 ст.142 КК України до 7 років позбавленні волі; 25.06.2007 року Ясинуватським міським судом Донецької області за ч.3 ст.187, ч.3 ст.185 КК України до 8 років позбавлення волі;

- вкрай негативну характеристику ОСОБА_7 , який двічі засуджувався за вчинення корисливих злочинів та ще один раз притягувався до кримінальної відповідальності, проте через окупацію м. Донецька остаточне судове рішення у справі стосовно нього прийнято не було, а сам він, які і більшість обвинувачених переїхали на мирну територію держави. 02.04.1998 року Київським районним судом м. Донецька ОСОБА_7 було засуджено за ч.3 ст.140, ч.2 ст.260 КК України до 5 років позбавленні волі з конфіскацією майна; 27.07.2007 року його повторно засуджено за ч.3 ст.296, ч.3 ст.190, ч.3 ст.358 до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки.

На користь застосування щодо обвинувачених тримання під вартою, на думку прокурора, є й інші обставини, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення інкримінованих їм злочинів, тяжкість покарання, яке загрожує у випадку визнання їх винуватими, молодий вік, який дозволяє з легкістю змінювати місце та спосіб життя, відсутність належної репутації у суспільстві, а також те, що обвинувачені довгий час офіційно ніде не працювали, проте матеріально добре забезпечені, а також факт заподіяння внаслідок вчинених злочинів шкоди в особливо великому розмірі;

- характер інкримінованих обвинуваченим злочинів: застосування насильства до потерпілих.

Також, у своїх клопотаннях прокурор вказує, що окремі учасники угруповання, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, та які приймали участь у планування розбійних нападів переховуються від слідства, у тому числі на тимчасово окупованій території держави, на якій поки правоохоронні органи не можуть здійснювати свою діяльність.

Фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим злочинів свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини.

На думку прокурора тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 під вартою є необхідним, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам, тому просив суд продовжити вказаним обвинуваченим строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці без можливості внесення застави.

Обґрунтовуючи свої клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 терміном на 2 місяці, прокурор вказав, що з урахуванням обґрунтованості пред`явленої йому підозри та обставин вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого маються такі ризики: незаконний вплив на потерпілих, свідків, скоєння обвинуваченим інших злочинів, а також ухилення від суду.

Представник потерпілого Беклемищев С.В. підтримав клопотання прокурора, зазначивши, що на цей час по даному кримінальному провадженню не було допитано жодного з потерпілих та свідків. Враховуючи цей факт є побоювання, що опинившись на волі обвинувачені зможуть впливати на свідків та потерпілих.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказавши, що необхідно змінити йому запобіжний захід, на більш м`який. Захисник Артеменко Є.А. зазначив, що не може висловити свою думку з приводу клопотання прокурора, так як не отримував копію клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник Амброскін В.Л. також заперечували проти задоволення клопотання прокурора. ОСОБА_7 пояснив, що він не визнає себе винуватим, не згоден із думками прокурора щодо наявності певних ризиків.

Захисник Амброскін В.Л. зазначив, що клопотання прокурора є необґрунтованим. Прокурор під час судового засідання лише повільно виловив свою думку щодо запобіжних заходів відносно обвинувачених. Водночас, прокурор не довів жодного ризику, а обставини, викладені у клопотанні, не відповідають дійсності. Ризик іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню взагалі не конкретизований прокурором.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник Прилепський І.А. просили суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

ОСОБА_8 зазначив, що йому прокурор не вручав копії клопотання про продовження строку тримання під вартою, тому він взагалі не знає про що йде мова у судовому засіданні.

Захисник Прилепський І.А. вказав, що прокурор дійсно порушив процес, так як не йому також не вручив копію клопотання, хоча усі його дані, у т.ч. і електронна адреса є у матеріалах кримінального провадження. У промові прокурора, що стосується продовженню строків тримання під вартою, відсутнє підтвердження тих ризиків, на яких наполягав прокурор. Обвинувачений ОСОБА_3 вже був допитаний, тому вважає, що ризику впливу на нього не має. Просив суд змінити ОСОБА_8 запобіжний захід на домашній цілодобовий арешт або інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_10 та захисник Шляпіна Л.М. заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

ОСОБА_10 зазначив, що прокурор не вручав йому копії клопотання, а до цих злочинів, що вказані в обвинувальному акті, він не має жодного відношення.

Захисник Шляпіна Л.М. зазначила, що прокурор своїми діями щодо не направлення їй копії клопотання перешкоджає розгляду цього питання. У судовому засіданні прокурор не довів жодного ризику, тому просить ОСОБА_10 обрати домашній арешт за адресою, де він проживав до затримання.

Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник Жовніренко І.В. просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Захисник Жовніренко І.В. зазначила, що копію клопотання прокурор їй не вручав. Клопотання необґрунтоване, на цей час відсутні будь-які ризики щодо ОСОБА_11 , тому просить суд обрати до останнього інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_9 зазначив, що прокурор ОСОБА_14 дійсно перед минулим судовим засіданням вручив йому якісь документи. Але, враховуючи, що на той момент він не знав, що ОСОБА_14 є прокурором, він повернув останньому ці документи. Хоче звернути увагу, що на момент вручення якихось документів у скляній кабінці знаходився лише він, інших обвинувачених не було. Більше спроб у ОСОБА_14 вручення йому та іншим обвинуваченим копії клопотання про продовження строку запобіжного заходу, не було.

Обвинувачений ОСОБА_12 зазначив, що він також може підтвердити, що копії клопотання про продовження строків запобіжних заходів обвинуваченим прокурор не вручав.

ОСОБА_15 , який є захисником Салімова Р.Г. та Павленка О.С ОСОБА_2 за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізьких областях зазначив, що йому копію клопотання про продовження строку тримання під вартою не вручали. Тому, висловити думку стосовно питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , він не може. Крім того, він знає, що захисник Соломенцев І.А. по обвинуваченому ОСОБА_9 готувався висловити свої заперечення, але ОСОБА_16 не зміг бути присутнім під час цього судового засідання.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Дерев`янко І.О. зазначили, що у них відсутні заперечення з приводу задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту останньому.

Розглянувши клопотання прокурора та захисників, заслухавши думки прокурора, представника потерпілого ОСОБА_5 – Беклемищева С.В., обвинувачених та їх захисників, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого.

Встановлено, що 28.08.2019 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із Запорізького апеляційного суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 ,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12  у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ч.3 ст.262, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_17 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.

Ухвалою колегії суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Холода Р.С., суддів: Круглікової А.В. і Фунжия О.А. від 29.08.2019 року кримінальне провадження прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.09.2019 року.

Ухвалами слідчих суддів на стадії досудового розслідування до обвинувачених було застосовано запобіжний захід – тримання під вартою. У подальшому, обвинуваченим ОСОБА_17 і ОСОБА_3 було змінено взяття під варту на домашній арешт. Ухвалами Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.09.2018 року, 01.11.2018 року, Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2018 року, 21.02.2019 року, 18.04.2019 року, Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2019 року, 12.07.2019 року, 04.09.2019 року, 03.10.2019 року, 29.11.2019 року, 17.01.2020 року, 12.03.2020 року, 06.05.2020 року строки запобіжних заходів обвинуваченим продовжувалися до 07.11.2018 року, 31.12.2018 року, 25.02.2019 року, 21.04.2019 року, 16.06.2019 року, 13.08.2019 року, 10.09.2019 року, 10.10.2019 року, 03.12.2019 року, 28.01.2020 року, 16.03.2020 року, 11.05.2020 року та 05.07.2020 року відповідно.

Ухвалою колегії суддів від 14.11.2019 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_17 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України було закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Згідно вимог ч.ч.1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості обвинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

Прокурор в обґрунтування своїх клопотань, на думку суду, довів наявність фактів та інформації, зміст яких переконав колегію суддів у тому, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_3 могли вчинити злочини, зазначені в обвинувальному акту.

Також, колегія суддів враховує, що потерпілий у попередньому судовому засіданні ОСОБА_18 під час судового засідання вказав, що він впізнає ОСОБА_1 як особу, яка відносно нього скоїла злочин, при цьому останній застосовував насильство та катував його. Крім того, суд також враховує і показання обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду щодо причетності ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 до окремих злочинів, вказаних в обвинувальному акті.

Тобто, на даному етапі судового розгляду підозра цілком обґрунтована, доводи захисників, заявлені на захист обвинувачених про недоведеність винуватості останніх, обов`язково будуть перевірятися в ході судового розгляду у встановленому законом порядку.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим судом враховується тяжкість покарання, що загрожує останнім у разі визнання їх винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ч.3 ст.262, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України (максимальний строк до 15 років позбавлення волі).

Судом досліджувалися характеризуючи дані обвинувачених та їх соціальні зв`язки:

ОСОБА_1 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; зареєстрований у м. Донецьку; має постійне місця мешкання у м. Одесі; розлучений; на обліках у лікарів – нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

ОСОБА_7 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; зареєстрований у м. Донецьку; має постійне місця мешкання у м. Одесі; одружений; має двох неповнолітніх дітей; на обліках у лікарів – нарколога та психіатра не перебуває.

ОСОБА_8 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; зареєстрований у м. Донецьку; має постійне місця мешкання у м. Одесі; одружений, має двох неповнолітніх дітей.

ОСОБА_9 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; зареєстрований у м. Донецьку; має постійне місця мешкання у м. Одесі; одружений, на обліках у лікарів – нарколога та психіатра не перебуває. На запит суду начальник філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Запорізькій області відповів, що об`єктивний стан на цей час ОСОБА_9 задовільний. Протипоказань щодо утримання в умовах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за станом здоров`я не має. Від чергового огляду 04.11.2019 року відмовився.

ОСОБА_10 раніше судимий за корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; зареєстрований у м. Донецьку, має постійне місця мешкання у м. Одесі; одружений, має на утриманні малолітню дитину.

ОСОБА_11 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; відсутнє постійне місця мешкання, зареєстрований у м. Донецьку; на обліках у лікарів – нарколога та психіатра не перебуває.

ОСОБА_12 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства; має постійне місця мешкання у м. Одесі, зареєстрований у м. Донецьку; на обліках у лікарів – нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи ненадання прокурором суду негативних характеристик на ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , на які він посилається у своїх клопотаннях про продовження строку тримання під вартою, суд вважає, що відсутні підстави вважати вказаних обвинувачених як осіб, які негативно характеризуються.

За змістом обвинувального акту, ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні шести епізодів особливо тяжких злочинів, протягом кількох років, які пов`язані із посяганням не тільки на майно громадян, а і на їх життя та здоров`я, що значно підвищує ступінь суспільної небезпеки їх поведінки та переконує колегію суддів у тому, що ризик продовження злочинної діяльності є очевидним та таким, що може справдитися із великим ступенем вірогідності. Такі висновки ґрунтуються, у тому числі, і на відомостях щодо відсутності офіційного та постійного місця роботи обвинувачених, та, як наслідок, відсутності законних джерел доходу.

Під час вирішення питання про доцільність продовження строку запобіжних заходів колегія суддів враховує дані про особу кожного обвинуваченого щодо наявності соціальних зв`язків, постійного місця проживання та стану здоров`я, однак ці обставини не спростовують висновки суду про можливе продовження обвинуваченими злочинної діяльності та вплив на потерпілих і свідків, а наявність у обвинувачених дружин та дітей, на думку суду, не є тим дієвим запобіжником, який би мав утримати їх від вчинення злочинів.

Враховуючи, що на цей час по даному кримінальному провадженню не допитаного жодного з потерпілих та свідків, усі злочини, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_3 , пов`язані із заподіянням шкоди потерпілим та вчинялись у присутності потерпілих і свідків, з урахуванням показань обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні, на думку колегії суддів, існує ризик можливого впливу обвинувачених на вказаних осіб з метою схилити їх до відмови від надання показань або зміни показань у суді задля уникнення кримінальної відповідальності та покарання.

Суд повністю погоджується з позицією сторони захисту, що згідно практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, ґрунтується на презумпції, що з перебігом судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинувачених під час розслідування злочинів (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вважаємо, що ризик переховування від суду у обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на цей час перестав існувати, враховуючи, що прокурором не доведено у судовому засіданні про наявність зв`язків (взагалі не конкретизовані) з тимчасово окупованою територією держави, а саме: з м. Донецьком, Макіївкою та Ясинуватою. Також, прокурор не надав у судовому засіданні жодних доказів того, що особи, які є учасниками скоєння злочинів, вказаних в обвинувальному акті, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, переховуються від суду на тимчасово окупованій території держави і це надає можливість забезпечити обвинувачених виїхати на вказану територію України.

Суд вже зазначав про незрозумілість вислову прокурором у клопотанні про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених: «Також на даний час значна частина українсько-російського кордону у Донецькій та Луганській області не контролюється Державною прикордонною службою України, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилитися від суду, безперешкодно перетнувши державний кордон України у напрямку Російської Федерації, яка як відомо, підтримує дії зазначеного терористичного угруповання». Водночас, вказаний вислів мається і у клопотаннях від 02.06.2020 року. Колегія суддів звертає увагу прокурора на цей факт і необхідність прокурору наступного разу (у разі, коли прокурор буде подавати аналогічне клопотання) або роз`яснити його або виключити його із тексту клопотання.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, факти, встановлені у судовому засіданні, особистості обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вважаємо, що на цей час існують ризики, передбачені п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інший злочин.

Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжних заходів обвинуваченим, колегія суддів, враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, колегія суддів з урахуванням викладеного, приймає рішення про продовження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 строк тримання під вартою по 05.07.2020 року (включно).

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вказаних, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та встановленою процедурою.

Під час розгляду питання про продовження запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , суд розглянув можливість застосування до обвинувачених іншого, більш м`якого альтернативного запобіжного заходу, у т.ч. – домашній арешт.

В даному випадку, враховуючи особистість обвинувачених, суспільний інтерес у цьому кримінальному провадженні, суд вважає, що ризики незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інший злочин є настільки вагомими, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, у т.ч. домашній арешт, не може забезпечити належну поведінку обвинувачених. На думку колегії суддів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є доцільним та відповідає принципу винятковості даного запобіжного заходу.

Оскільки обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_3 інкримінуються, у тому числі, і злочини із застосуванням насильства, суд, в силу положень ч.4 ст.183 КПК України розміру застави не визначає.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд продовжує запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк по 11.08.2020 року (включно), оскільки саме цей запобіжний захід забезпечення кримінального провадження дозволяє запобігти наявному ризику та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Під час дослідження особистості останнього, встановлено, що ОСОБА_3 проживає у м. Костянтинівка, Донецької області, на цей час він є особою з інвалідністю 3 групи, має сім`ю та хвору дружину.

Також, суд враховує інформацію, вказану у відповіді начальника СП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Сороки І. від 03.06.2020 року, згідно якої з метою контролю за виконанням ухвали суду про запобіжний захід ОСОБА_3 ,, останній перевіряється за місцем мешкання, порушення відсутні. Крім того, ОСОБА_3 виконуються покладені на нього процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України щодо прибуття до суду за перешим викликом. Таким чином, суд вважає, домашній арешт дієвим запобіжним заходом відносно ОСОБА_3 .

Вважаємо, що у ОСОБА_3 залишається існувати ризик переховування від суду, тому і приймається рішення щодо продовження домашнього арешту останньому.

Твердження обвинувачених, що їм не вручалися копії клопотань про продовження строку тримання під вартою і це є порушенням права на захист, суд не приймає до уваги, так як відповідно до письмової заяви прокурора Якушева Ю.С. від 11.06.2020 року, поданої до канцелярії суду, останній намагався вручити копії клопотань про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим 04.06.2020 року, але останні відмовилися отримувати копії процесуальних документів. Крім того, факт отримання копій документів підтвердив у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 . Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить, що обвинувачені неодноразово відмовлялися від отримання копій клопотань прокурора та ухвал суду. Також, свої доводи щодо продовження строків тримання під вартою через існування певних ризиків, прокурор висловив під час судового розгляду за участю усіх обвинувачених та захисників останніх.

Відповідно до ч.2 ст.184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Отже, доводи обвинувачених та їх захисників щодо порушення прокурором їх права на отримання копії клопотання про продовження строку тримання під вартою в електронному вигляді не відповідають вимогам КПК України.

Щодо неможливості висловити думку ОСОБА_15 з приводу доцільності тримання під вартою обвинувачених, суд вважає, що у даному випадку як захисник Салімову Р.Г. та Павленку О.С. був належним чином призначений через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізьких областях саме для розгляду вказаного питання. З матеріалами даного кримінального провадження, зібраними на стадії досудового розслідування, ОСОБА_15 був ознайомлений у повному обсязі ще у грудні 2019 року, так як він на постійній основі захищає права та інтереси обвинуваченого ОСОБА_1 . Крім того, за проханням ОСОБА_15 суд оголошував у судовому засіданні 11.06.2020 року перерву з 14 год. 11 хв. до 15 год. 26 хв. для того, щоб ОСОБА_15 поспілкувався з цього приводу з обвинуваченими. Тому, колегія суддів, вважає, що було достатньо часу та можливостей для ознайомлення захисника з клопотанням прокурора та підготовку своєї позиції з цього питання.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 180, 331, 372, 395КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 11.08.2020 року (включно).

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 11.08.2020 року (включно).

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 11.08.2020 року (включно).

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 11.08.2020 року (включно).

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 11.08.2020 року (включно).

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 11.08.2020 року (включно).

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 11.08.2020 року (включно).

Копію ухвали надіслати начальнику ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України для виконання.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період з 22.00 годин до 07.00 години ранку без дозволу суду, без застосування електронного засобу контролю, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, по 11.08.2020 року (включно), а саме:

- прибувати до суду за першим викликом усним чи письмовим;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на співробітників відділення поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Повний текст ухвали складено 11.06.2020 року.

Головуючий суддя:                                 Р.С. Холод

Суддя:                                                 А.В. Круглікова

       Суддя:                                                 А.В. Михайлова