В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 квітня 2010 року                                                                                                                              м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді Тютюн Т.М.

при секретарі             Остафійчук К.В.,

за участю прокурора Синицького О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,

у с т а н о в и в :

9 березня 2010 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_1, знаходячись у магазині “Pull and Bear”, розташованому в торгівельному центрі “Дрім Таун” за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 1-б, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу взяв чоловічу куртку чорного кольору із шкірозамінника вартістю 665 гривень 83 копійки та чоловічі джинси синього кольору вартістю 474 гривні 16 копійок, належні ТОВ “Пул енд Беа Україна”. Реалізовуючи злочинний умисел, ОСОБА_1 одягнув викрадені речі загальною вартістю 1 139 гривень 99 копійок під власний одяг, попередньо знявши сигналізуючі пристрої, і направився до виходу. Але злочин ОСОБА_1 не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки при виході з магазину спрацювала сигналізація і він був затриманий працівниками охорони.

У судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 9 березня 2010 року приїхав у торгівельний центр “Дрім Таун”, розташований на                       пр-ті Оболонському, 1-б в м. Києві. Близько 12 години 30 хвилин, знаходячись у магазині “Pull and Bear”, взяв куртку та направився до примірочної кабіни. Під час примірки від куртки відпав сигналізуючий пристрій і він вирішив її викрасти. Після цього також вирішив викрасти джинси, з яких сам зняв пристрій. Джинси та курточку він одягнув під свій одяг та направився до виходу, але спрацювала сигналізація і його було затримано охороною. Вартість куртки 665 гривень 83 копійки та джинсів 474 гривні 16 копійок, а також загальну вартість майна, яке він намагався викрасти – 1 139 гривень 99 копійок, він не оспорює. Викрадені речі було одразу у нього вилучено. Злочин вчинив, оскільки хотів таким чином безкоштовно одягнутися.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм зміст та правові наслідки застосування ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), оскільки він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що він вчинив умисний злочин середньої тяжкості, особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, не працює і не має постійного джерела доходу, навчається, за місцем проживання характеризується позитивно. Крім цього, суд враховує, що злочином, фактично, матеріальної шкоди завдано не було.

Обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Суд призначає ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, але з урахуванням обставин справи та особи винного вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 /один/ рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 /один/ рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.  

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя