№ 1-479/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» квітня 2010 року                                                                                    м. Київ  

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В.,  розглянувши заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3        

встановила:

ОСОБА_1 22.02.2010 року, а ОСОБА_2 23.02.2010 року звернулися із усними заявами про злочин до органів міліції з приводу отриманих тілесних ушкоджень, які їм були спричинені ОСОБА_3

В ході перевірки вказаної заяви Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 29.02.2010 року було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по заявам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки відсутній склад злочину, передбачений ст. 296 КК України. Разом з тим органом досудового слідства було вказано про те, що в діях ОСОБА_3 формально вбачається вчинення злочину, передбаченого ст. 125 КК України.

Враховуючи те, що кримінальну справу по факту спричинення легких тілесних ушкоджень, тобто вчинення злочину, передбаченого ст. 125 КК України, може бути порушена не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення, орган досудового слідства направив відмовні матеріали до суду для прийняття рішення в порядку, передбаченому ст. 27 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 27 КПК України, справи про злочини, передбачені в тому числі ст. 125, ч. 1 ст. 126, ст. 356 КК України, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення.

Згідно з вимогами ст. 251 КПК України скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які встановлені кримінально-процесуальним кодексом щодо обвинувального висновку.

Так, згідно положень вказаних статей в обов'язковому порядку скарга повинна містити  - відомості  про особу, щодо дій якої подано скаргу, докази по справі, наявність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, місце складання скарги тощо, крім того, до неї повинні бути долучені відповідні додатки, зокрема, зі списком осіб, що підлягають виклику в судове засідання.

Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити кримінальну справу, приймає одне з рішень, зазначених в ч. 2 ст. 251 КПК України.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що наявна у справі заява про злочин подана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повній мірі не відповідає вимогам ст.ст.223, 224 КПК України, вказана заява повинна бути залишена без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 224, 251 КПК України, суддя

постановила:

Заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                       Г.В. Бондаренко