Справа № 2 -390/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                           УКРАЇНИ

22 лютого 2007 року Московський районний суд м.Харкова в складі: головуючого - судді Єлізарова І.Є., при секретарі Бузиннік Є.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненної ДТП -

ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої ДТП .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що 26.10.2005 року о 19 годині 10 хвилин на Салтівському Шосе в м.Харкові позивач став учасником ДТП в ході якого відповідач керуючи автомобілем „ВАЗ-2109" НОМЕР_1 допустив зіткнення з автомобілем „Тайота "НОМЕР_2 під керуванням позивача , що   спричинило його автомобілю механічних пошкоджень.

Згідно постанови Московського районного суду м.Харкова відповідач був притягнений до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП та на нього було покладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у відношенні позивача адміністративний матеріал було закрито у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. У зв'язку з ДТП позивачу була завдана матеріальна шкода , так як автомобілю позивача були спричинені пошкодження  заднього бамперу та пошкоджений датчик парковки, згідно висновку авто товарознавчої експертизи матеріальна шкода завдана автомобілю позивача складає 4813 гривен 66 копійок.

Крім матеріальної шкоди позивач також поніс й моральну шкоду, яка виражалась у тому ,що у позивача погіршилось самопочуття та настрій , був порушений привичний уклад життя позивача, йому довелось багато часу витрачати на захист своїх інтересів , що негативно позначилось на його здоров'ї, моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 5000 гривен.

В процесі розгляду справи представником позивача була уточнена позовна заява в частині моральної шкоди ,завданої відповідачем та представник позивача просив стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 10000 гривен.

Відповідач ОСОБА_2, який є представником відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, також пояснив позицію своєї довіритель ниці, яка просила в позові відмовити , так як в даній ДТП участі не приймала .

Суд, вислухав сторони, свідка, розглянувши матеріали справи, приходить до   висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , що 26.10.2005 року о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_2 керуючи автомобілем "ВАЗ-21093 "НОМЕР_1 по Салтівському Шосе зі сторони вул.Ак.Павлова в сторону пр. 50 років СРСР не вибрав безпечну швидкість руху та дистанцію та допустив зіткнення з автомобілем "Тайота" НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

Згідно копії постанови Московського районного суду м.Харкова від 16.12.2005 року ОСОБА_2 визнано винним в ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу(а.с.6).

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що винним в ДТП являється відповідач ОСОБА_2,який керував автомобілем .

Висновком автотехнічної експертизи № 9891 від 07.11.2005 року автомобілю "TOYOTA CAMRY " держномерНОМЕР_2 при ДТП,що трапилось 26.10.2005 року в м.Харкові заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 4813,66 гривен (а.с.8-14)

Позивачем були понесені додаткові витрати : за проведення експертизи №9891 від 07.11.2005 року позивачем сплачено 320 гривен 33 копійок (а.с.7), та 51 гривен держмита , а всього 371 гривен 33 копійок , які підлягають стягненню з відповідача.

Суд вважає, що в даному випадку відповідальність повинні нести відповідачі , бо згідно з постановою пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 „Про практику розгляду

судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 8 липня 1994 р. № 7, від ЗО вересня 1994 р. № 11, від 25 травня 1998 р. № 15, пункт 4: „Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо)".

Відповідачка  ОСОБА_3  являється  власницею     джерела  підвищеної небезпеки,що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.36). Однак       при зіткненні   автомобілем керував   відповідач   ОСОБА_2 ,який являється сином відповідачки   ОСОБА_3 та керував транспортним засобом за дорученням .

Позивач також просить стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 10000 гривен за понесенні ним неудобства, порушення привичного укладу життя, які були йому  завданні відповідачами   в наслідок ДТП , так як він на мав можливості довгий час відремонтувати автомобіль.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає вимоги позивача про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню , так як автомобілю "TOYOTA CAMRY " НОМЕР_2 , що належить позивачеві в результаті ДТП було завдано шкоду,що негативно відбилось на стан позивача, він не мав змоги користуватись власним транспортним засобом, а також не міг тривалий час відремонтувати та відновити власний транспортний засіб.

Керуючись ст.ст.988, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 209,218 ЦПК України , ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з наступними змінами, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривен 66 копійок, судові витрати в розмірі 371 (триста сімдесят один) гривен 33 копійок, а всього 5184 (п'ять тисяч сто вісімдесят чотири ) гривен 99 копійок.

Стягнути ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривен.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.