Справа 22-2376/2007 Головуючий першої інстанції Реутова B.I.
Категорія 21 Доповідач Денисенко Л.Л.
УХВАЛА Іменем України
19 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
Головуючого ДенисенкоЛ.Л.
суддів Лоленко А.В. Маширо О.П.
при секретарі Проляпа О.В. з участю:
позивача ОСОБА_1 представника відповідача Степанова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки
на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки
від 27 грудня 2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Місьокму районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Цетрально-Міського районного суду м.Горлівки від 27 грудня 2006 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1моральну шкоду у сумі 18 000 грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки просе скасувати рішення суду і в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відсутні висновки МСЕК про спричинення моральної шкоди позивачу та бюджетом на 2006 рік зупинено виплату моральної шкоди.
Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві ІНФОРМАЦІЯ_1, 24 грудня 2005 року на виробництві стався нещасний випадок, при якому позивача було травмовано. За висновками МСЕК від 11 серпня 2006 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності 60%, у зв"язку з травмою на виробництві, і його визнано інвалідом З групи. Внаслідок втрати працездатності на виробництві позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, тим самим йому спричинено моральну шкоду. Суму компенсації моральної шкоди суд визначив 18 000 гривен.
В судовому засіданні представник відповідача підтримував апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.21,34 Закона України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" при втраті працездатності на виробництві потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, яку виплачує Фонд. Сума компенсації моральної шкоди визначається у судовому порядку.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював мельником на підприємстві ТОВ „Пантелеймонівський вогнетривкий завод". 24 грудня 2005 року на виробництві стався нещасний випадок, при якому позивач отримав травму. За висновками МСЕК від 11 серпня 2006 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності у зв"язку з травмою на виробницві 60% і його визнано інвалідом 3 групи.
Внаслідок часткової втрати працездатності позивач втратив роботу, переніс фізичні та моральні страждання, змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя. Тому суд обгрунтованно визнав, що у зв"язку з втратою працездатності на виробницві позивачу спричинено моральну шкоду, яку повинен сплатити Фонд.
Враховуючи характер додаткових заходів для організації життя, ступень фізичних та моральних страждань позивача, виплату йому одноразової допомоги, відшкодування матеріальної шкоди, та на принципах справедливості і розумності суд правильно визначив суму компенсації моральної шкоди 18 000 грнивен.
Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.
Доводи апеляційної скарги стосовно необхідності додаткового висновку МСЕК про спричинення моральної шкоди безпідставні, оскільки не грунтуються на вимогах закону, а що стосується зупинення виплати моральної шкоди на 2006 рік, то суд правильно визнав, що травма на виробництві сталась у 2005 році і тоді у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 307,308, 315 ЦПК України апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Цетрально-Міському районі м.Горлівки відхилити.
Рішення Цетрально-Міського районного суду м.Горлівки від 27 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.