Справа № 2-1055/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2007 року   Жовтневий районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Костенко Т.М., при секретарі -    Рибалко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за позовною заявою   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, заподіяної скоєнням злочину, та витрат на правову допомогу

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом та просить стягнути з відповідача 10 000 гривень в якості моральної шкоди, заподіяної їй винними діями останнього в зв'язку з подіями, що відбулися 14 квітня 2005 року.

Підтримуючи свої позовні вимоги в судовому засіданні, позивачка пояснила, що відповідач по справі, ОСОБА_2, являється її сусідом, проживає в квартирі, що розташована поверхом нижче. 14.04.2005 року у вечірній час в її власній квартирі відповідач вчинив скандал, в ході якого штовхнув її, вона вдарилася об двері та поламала ліву руку. За цими фактами було порушено кримінальну справу та ОСОБА_2 вироком суду визнаний винним у скоєнні злочину, що передбачений ст. 128 КК України. Більш ніж місяць вона знаходилася на лікарняному листі, перебувала у стані депресії через свій стан, відчувала себе ніяково по відношенню до близьких та друзів, соромилася свого зовнішнього вигляду, так як не могла привести себе у звичний стан. Вважає, що ОСОБА_2 своїми діями заподіяв їй моральну шкоду, так як не тільки не забажав прийняти участі в її лікуванні, а навіть не звернувся до неї з вибаченнями.

В подальшому позивачка зменшила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 5000 гривень на тих же підставах.

Відповідач по справі та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, вважаючи зазначені вимоги необґрунтованими та занадто завищеними.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково.

Так, судом встановлено, що 14 квітня 2005 року відповідачем по справі, ОСОБА_2, по відношенню до ОСОБА_1 скоєно злочин, передбачений ст. 128 КК України. Даний факт підтверджується копією вироку Жовтневого районного суду м.Харкова від 20 квітня 2006 року, що набув законної сили.

У відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини заподіяння ОСОБА_1 відповідачем тілесних ушкоджень встановлені при розгляді кримінальної справи та у суду сумнівів не викликають.

Разом з тим, суду надано довідку з місця роботи позивачки та копію листка непрацездатності, які свідчать про те, що вона дійсно досить тривалий час перебувала на лікуванні. При цьому, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1, позивачка по справі, має пенсійний вік, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, має високі професійні та особисті якості, суд вважає що такі обставини, в які вона потрапила в зв'язку з переломом руки, дійсно викликали у неї почуття сорому через свою безпомічність, відчуття приниження честі, гідності, ділової репутації, неможливість вести такий образ життя, до якого вона звикла.

У відповідності до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у приниженні честі,     гідності,     а також: ділової     репутації фізичної особи.   Розмір

2

грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між; шкодою і протиправним діянням заподіювача та   вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно

від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких

зазнав позивач, характеру   немайнових   втрат   (їх  тривалості,   можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності,  виваженості та справедливості.

Ті фактичні обставини заподіяння шкоди здоров'ю позивачки ОСОБА_1, що встановлені в судовому засіданні, дають підстави вважати, що їй дійсно заподіяно ушкодження здоров'ю, а через це вона не могла в повній мірі вести звичний образ життя та відчувала моральні страждання з цього приводу.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги являються законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в мерах 4000 гривень.

Згідно зі ст. 79, ч. 1 ст.88 ЦПК України суд вважає обгрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 460 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 61, 79, 84, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди",  суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень в якості моральної шкоди, заподіяної скоєнням злочину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 460 (чотириста шістдесят) гривень в якості компенсування витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову в задоволенні відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.