Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року березня місяця 24 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Руснак А.П.
суддів - Павловської І.Г., Адаменко О.Г.
при секретарі - Приходько Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі Ялтинської міської електричної мережі про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2009 року,
в с т а н о в и л а.
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Крименерго» в особі Ялтинської міської електричної мережі, та просила скасувати акт №142743 від 11 березня 2008 року про порушення правил користування електричною енергією та нарахований штраф у розмірі 1887,46 грн. за порушення вказані в акті; зобов’язати відповідача внести зміни у договір №9901 про користування електричною енергією, вказавши номер та тип лічильника, який відноситься до її квартири; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок за споживану електроенергією з 12 травня 2008 року по 12 травня 2009 року, з урахуванням оплати, яка раніше була проведена, та зняти з неї заборгованість у сумі 889,08 грн.; а також зобов’язати відповідача у встановлені строки підключити енергопостачання її житла без сплати. Уточнивши позов 29.07.09, не наполягала на зобов’язання відповідача про підключення енергопостачання ( а.с.30-32).
Свої вимоги мотивувала тим, що 11.03.08 при здійснення перевірки Правил користування електричною енергією комісією відповідача електричний лічильник її квартири був дійсно пошкоджений, однак вона не може нести за це відповідальності, оскільки він знаходиться не у квартирі, а на сходовій площадці. Крім того, номер лічильника, який був знятий при цьому, не відповідає тому, що був встановлений їй раніше, та вказаний у договорі на енергопостачання; а заборгованість у сумі 889,08грн. обліковується на її особистому рахунку безпідставно, оскільки всю споживану електроенергію за проміжок часу з 12 травня 2008 року по 12 травня 2009 року вона сплатила.
Рішенням суду у задоволенні позову ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі Ялтинської міської електричної мережі про захист прав споживачів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати, та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд невірно застосував норми матеріального права, та не з’ясував всі обставини справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з’явились до суду, розглянувши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне задовольнити її частково, рішення суду змінити у частини правового обгрунтовання позову з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка порушила правила користування електричною енергією, а
тому припустила неналежне виконання умов договору, заподіяла збитки, які підлягають стягненню відповідно до акту про порушення Правил користування електричною енергією.
Колегія суддів не може у повної мірі погодитися з висновками суду першої інстанції і вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи, однак зроблені на підставі помилкового застосування норм матеріального і процесуального права, тому рішення підлягає зміні у відповідності по пункту 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК).
Спірні правовідносини регулюються нормами статті 714 Цивільного кодексу України (далі ЦК), статей 24-27 Закону від 16 жовтня 1997 року № 575/97- ВР «Про електроенергетику» ( далі Закон), Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1416 від 22.11.99 року, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 29 грудня 1999 року за № 919/4212, діючої на час виникнення спору ( далі Методика).
Як вбачається з матеріалів справи 11.03.2008 року представником ВАТ «Крименерго» у особі робітників Ялтинської міської електричної мережі був складений акт №142743 про те, що позивачка порушує правила користування електричною енергією, яким було зафіксовано пошкодження електролічильника, у результаті чого ОСОБА_6 мала можливість безконтрольно користуватися електричною енергією, у зв’язку із чим комісією з розгляду акта було прийнято протокольне рішення про нарахування збитків у розмірі 1887,46 грн.
Згідно до статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України ( далі ЦК) цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють
Закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в статті 16 ЦК.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного '"права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Акт про порушення правил користування електричною енергією, протокольне рішення комісії з розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією, складені працівниками відкритого акціонерного товариства "Крименерго", які діяли як посадові особи, на підставі відповідних положень правил користування електричною енергією.
Таким чином, оскарження як дій щодо факту складення акта, самого акта, так і рішення комісії з розгляду акта та нарахування сум збитків, не встановлює для споживача будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, і не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.
Зазначений акт, рішення комісії з розгляду акта та нарахування сум збитків, можуть бути визнані в якості доказу при вирішенні іншого спору де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема, при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від електропостачання та відшкодуванні шкоди, або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде дати оцінку вказаному акту та рішенню комісії з розгляду акта та нарахування сум збитків.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні її вимоги про внесення змін у договорі про надання послуг про енергопостачання у частини номеру та типу лічильника, колегією суддів не можуть бути прийняти до уваги, оскільки такі відомості не є істотними умовами укладеного договору, не пов’язані з істотною зміною обставин, тому не підлягають зміні відповідно до статей 651, 652 ЦК.
Що стосується до доводів апеляції про необґрунтовану відмову у зобов’язані здійснити перерахунок за споживану електроенергією з 12 травня 2008 року по 12 травня 2009 року у розмірі 889,08 грн., то колегія суддів вважає, що позивачкою не надано належних доказів сплати споживаної електроенергії за вказаний час у повному розмірі.
Разом з тим, довідкою відповідача підтверджується кількість спожитої та сплаченої електроенергії за вказаний час, різність якої складає спірну суму ( а. с. 43, 91).
Інші доводи апеляційної скарги не відносяться до суті спору, не спростовують висновків суду, тому відхиляються колегією суддів.
Виходячи з наведеного, керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
в и р і ш и л а.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2009 року задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2009 року змінити в частини правового обгрунтовання відмови у позові.
В іншої частини - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Судді: