Справа № 33-128/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 21 квітня 2010 року
Суддя Апеляційного суду Волинської області Бешта Г.Б., з участю прокурора Безушко Л.А., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого п.п.«г» і «а» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, працюючої старшим державним інспектором сектору погашення прострочених податкових зобов’язань Шацького відділення Любомльської МДПІ, -
В С Т А Н О В И В:
Цією постановою провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 5 ч. 1 п.п. «а» і «г» Закону України «Про боротьбу з корупцією з корупцією» закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв’язку з відсутністю події і складу в її діях інкримінованих їй правопорушень.
ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності за те, що вона, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, прийнявши 26.11.2009 року від представника державної прикордонної служби, начальника групи по роботі з іноземцями та адміністративного провадження відділу прикордонної служби «Піща» Луцького прикордонного загону ОСОБА_2 безхазяйне майно, в цей же день, в порушення посадових обов’язків, передала його на збереження директору ТзОВ «Волинь-Євробізнес» ОСОБА_3 без складання акта прийнятого майна та проведення його попередньої оцінки, не поставила на облік та не завела за даним фактом облікової справи, чим порушила вимоги п.12 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.2,7,9 «Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», затвердженого Постановою КМУ від 25.08.1998 року №1340, п.3,4,5,6 розділу 2, п.2 розділу 3 Наказу ДПА України №482 від 21.07.2008 року.
Крім того, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 дані дії вчинила з корисливих мотивів, і в подальшому за отримане від ОСОБА_3 частування 26.11.2009 року в порушення п.7 розділу 2 Наказу ДПА України №482 від 21.07.2008 року не попередила ОСОБА_3 про відповідальність за нестачу, заміну, або псування цього майна, надавши можливість товариству, яке він очолює, уникнути відповідальності в разі нестачі, заміни або псування такого майна, таким чином, використовуючи своє службове становище, чим незаконно сприяла у здійсненні ним підприємницької діяльності.
В подальшому ОСОБА_1, в порушення п.9 розділу 2 Наказу ДПА України №482 від 21.07.2008 року, яким передбачено, що про кожний факт виявлення безхазяйного майна на суму 5,0 тис. грн. і більше до ДПА України направляється окреме спецповідомлення про виявлення (поставку на облік) майна за встановленою формою, умисно, з корисливих мотивів, отримане від директора ТзОВ «Волинь-Євробізнес» ОСОБА_3 частування у вигляді спиртних напоїв та продуктів харчування, таке спецповідомлення у ДПА в області не надала, таким чином приховавши безхазяйне майно від внесення до Єдиного загальнодержавного реєстру безхазяйного майна, чим порушила спеціальні обмеження, передбачені п.«г» ч.1 ст.5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією».
В протесті на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 23 березня 2010 року заступник прокурора Волинської області просить її скасувати, та прийняти нову, якою застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.8 Закону України «Про боротьбу з корупцією», вказує, що постанова суду є незаконною, оскільки не ґрунтується на законі і не відповідає його вимогам, так як, при винесенні зазначеної постанови судом не взято до уваги характер вчиненого ОСОБА_1 діяння, наявність причинного зв’язку між діянням і виконанням нею завдань і функцій держави.
Заслухавши міркування прокурора, який протест підтримав та прохав його задовольнити, перевіривши матеріали справи вважаю постанову суду законною і такою, що не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Рішення місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу зазначеного виду корупційного правопорушення ґрунтується на досліджених судом доказах, а також даних стосовно з’ясування змісту і спрямованості її умислу.
При з’ясуванні винності особи у вчиненні будь-якого корупційного правопорушення, в тому числі і такого їх виду як спеціальні обмеження, необхідно виходити не тільки зі змісту диспозиції тієї чи іншої норми ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», а й враховувати загальні поняття корупції, що містяться в ч.1 ст.1 цього Закону.
Суть корупційного правопорушення, передбаченого п.«г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», полягає в тому, що особа, уповноважена на виконання функцій держави, протиправно використовуючи надані їй повноваження відмовляє фізичній чи юридичній особі в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримує її, подає недостовірну чи неповну інформацію, і при цьому керується власними корисливими чи іншими інтересами, або діє в такий спосіб в інтересах третіх осіб.
Корупційне правопорушення, передбачене п.«а» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», полягає в тому, що особа, уповноважена на виконання функцій держави, протиправно використовуючи своє службове становище, сприяє юридичній чи фізичній особі в здійсненні підприємницької діяльності, маючи мету незаконного отримання за це матеріальних благ, послуг або інших переваг. Тому при з’ясуванні об’єктивної і суб’єктивної сторін корупційного правопорушення, передбаченого п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», належить з’ясовувати такі його обов’язкові ознаки, як використання особою свого службового становища для сприяння іншій особі у здійсненні нею підприємницької діяльності і наявність у неї спеціальної мети – незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
З матеріалів справи та мотивувальної частини постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 отримавши від представника державної прикордонної служби безхазяйне майно, в цей же день, в порушення посадових обов’язків, передала його на збереження директору ТзОВ «Волинь-Євробізнес» ОСОБА_3 із порушенням вимог п.12 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.2,7,9 «Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», затвердженого Постановою КМУ від 25.08.1998 року №1340, п.3,4,5,6 розділу 2, п.2 розділу 3 Наказу ДПА України №482 від 21.07.2008 року, не склала акт прийнятого майна та не провівши його попередньої оцінки, не поставила його на облік та не завела за даним фактом облікової справи, в порушення п.7 розділу 2 Наказу ДПА України №482 від 21.07.2008 року не попередила ОСОБА_3 про відповідальність за нестачу, заміну, або псування цього майна, та не направила до ДПА України окреме спецповідомлення про виявлення (поставку на облік) майна за встановленою формою.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вказані порушення вона допустила в зв’язку з великою кількістю безхазяйного майна, яке передавалося, а також тому, що вона не змогла зібрати комісію для його оцінки. Майно було передано ТзОВ «Волинь-Євробізнес» в особі директора ОСОБА_3, оскільки з цим товариством , до цього укладались договори на зберігання майна, і у якого є відповідна ліцензія на зайняття таким видом діяльності. Оскільки майно перераховували до 19-20 години, то після закінчення роботи всі разом повечеряли, зазначає, що при цьому всі мали із собою якісь продукти.
Такі пояснення ОСОБА_1 підтверджуються ОСОБА_3, який зазначив, що після передачі йому безхазяйного майна на зберігання, спеціально для цього частування не робив, кожен мав якісь продукти харчування. Дані обставини підтверджуються також і матеріалами справи.
Також встановлено, що і раніше безхазяйне майно передавалося в аналогічних випадках, лише ТзОВ «Волинь-Євробізнес». Майно при передачі його ОСОБА_1 від Державної прикордонної служби, було оглянуто і описано, і не могло бути прихованим від внесення до Єдиного загальнодержавного реєстру безхазяйного майна.
За таких обставин суд підставно закрив провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене п.п. «а» і «г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» щодо ОСОБА_1 за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, а тому підстав для задоволення протесту заступник прокурора області немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Протест заступника прокурора Волинської області залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 23 березня 2010 року відносно ОСОБА_1 – без зміни.
Суддя /підпис/ Бешта Г.Б.,
Оригіналу відповідає:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області Г.Б.Бешта