Судове рішення #8776363

Справа № 22ц-230                      Головуючий в І інстанції

                                      Черниш О.Л.

Категорія 45                          Доповідач Колісниченко А.Г.

                           У Х В А Л А

                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

         04 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :

        головуючого                        Колісниченка А.Г.,

        суддів                             Капітан І.А.,

                                           Цуканової І.В.,

 

        при секретарі                      Пасько Г.Г.,

       

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19.10.2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Херсонської міської ради, Херсонського міськвиконкому, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 та Херсонське бюро технічної інвентаризації про визнання рішення Херсонської міської ради щодо надання в оренду земельної ділянки частково недійсним, визнання недійсним рішення Херсонського міськвиконкому про присвоєння поштової адреси, визнання недійним рішення Херсонської міської ради про видачу свідоцтва про право власності та скасування цього свідоцтва  -

                          В С Т А Н О В И Л А :

        Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 19.10.2009 року ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.

 

         В апеляційній скарзі ОСОБА_3,посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог .

 

         Представники апелянта, у судовому засіданні, на задоволенні скарги наполягали, посилаючись на те, що  судом невірно оцінено докази по справі і у зв’язку із цим судом зроблено хибні висновки, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

         ОСОБА_4 та її представник, а також представник Херсонської міської ради та виконкому міської ради, у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.        

         ОСОБА_5 та представник Херсонського БТІ до суду не з'явились направивши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

         Заслухавши доповідача, учасників процесу, що з'явились до судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, визначених процесуальним законом, колегія суддів, вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

         З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ОСОБА_6 01.06.2002 року, а також на підставі рішення апеляційного суду Херсонської області від 06.07.2006 року ОСОБА_3 належить 82/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_4 отримала право власності на 18/100 частин цього ж домоволодіння на підставі договору дарування від 30.11.2006 року, укладеного між нею та ОСОБА_7, який, у свою чергу отримав право власності на цю частку на підставі договору дарування, укладеного 28.12.2004 року між ним та ОСОБА_5 Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 721,3 м2. Рішенням Херсонської міської ради № 622 від 07.09.2004 року приватному підприємцю ОСОБА_5 було надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 216 м2 по АДРЕСА_1, на якій розташоване кафе «Фішер». Рішенням виконкому Херсонської міської ради № 120 кафе «Фішер» була присвоєна поштова адреса – вул. Леніна,44-а, а рішенням Херсонської міської ради № 473 від 16.09.2008 року ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на кафе-бар «Фішер» по вул. Леніна,44а.

         Обгрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_3 зазначав, що оскаржуваними рішеннями органу місцевого самоврядування було порушено його права як землекористувача. Однак, відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України, в редакції яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у підпункті «г» пункту 18 постанови № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після ж 31 грудня 2001 р. право власності на земельну ділянку або її частину може переходити відповідно до ст. 120 ЗК на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладеного відповідно відчужувачем або набувачем. Якщо договором про відчуження жилого будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ті її частини, одна з яких зайнята жилим будинком, будівлею чи спорудою, а інша необхідна для їх обслуговування. Договір купівлі-продажу частини домоволодіння було укладено ОСОБА_3 01.06.2002 року, тобто після 31.12.2001 року. У договорі розмір земельної ділянки, яка переходить у користування позивачу не визначена. Зважаючи на наведене, колегія суддів вражає правильним та погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність порушення прав позивача рішенням Херсонської міської ради № 622 від 07.09.2004 року про надання в оренду ОСОБА_5 земельної ділянки площею 216 м2 по АДРЕСА_1. Окрім того, строк дії договору оренди вказаної земельної ділянки закінчився.

         Також вважає правильним та погоджується колегія суддів із висновком суду про відмову позивачу у задоволенні його вимог про визнання частково недійсним рішення виконкому Херсонської міськради № 473 від 16.09.2008 року та рішення Херсонської міської ради № 120 від 18.03.2008 року через недоведеність незаконності цих рішень та факту порушення прав позивача внаслідок їх прийняття.

         Доводи апелянта, які зводяться, до неврахування судом першої інстанції наявності порушення права ОСОБА_3 як землекористувача, оскаржуваними рішеннями органу місцевого самоврядування, колегією суддів перевірені та до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують висновку суду про відсутність такого порушення, і цей висновок грунтується на положеннях ст.120 ЗК України та ч.3 ст.10,ч.1 ст.60 ЦПК України.

 

       

        Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів ,-

                             У Х В А Л И Л А :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення  Комсомольського районного суду м. Херсона від 19.10.2009 року залишити без змін.

 

         Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.  

Головуючий                                              Колісниченко А.Г.

судді                                                   Капітан І.А.

               

                                                        Цуканова І.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація