ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01.06.06 р. Справа № 9/77
Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А..
при секретарі судового засідання Борзих Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк
до відповідача Центральної міської лікарні №17, м.Донецьк
про стягнення 761грн.40коп.
За участю:
представників сторін:
від позивача: Ковеза В.Г. – юрисконсульт (за дов. №Н-01/155 від 24.01.2006р.;
від відповідача: Логінова Л.А. – довіреність б/н та дати;
З 13.04.2006р. по 16.05.2006р.
по справі згідно ст.77 ГПК
України оголошувалась
перерва.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Державне підприємство „Донецька залізниця”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Центральної міської лікарні №17, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 761грн.40коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на листок непрацездатності №717032 від 18.12.2004р., акт перевірки від 21.11.2005р., претензію №3749 від 12.12.2005р., лист №1900 від 20.12.2005р., інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, платіжне доручення №1775 від 13.12.2005р., рішення №2004 від 26.11.2005р., табуляграми.
Відповідач не представив суду відзиву на позов, однак у судовому засіданні надав пояснення щодо предмету спору та зазначив, що позивач бачив лист непрацездатності Барановського І.Л. №717032 від 18.12.2004р. до здійснення ним виплат грошової допомоги по непрацездатності, у зв’язку з чим останній мав можливість не здійснювати дані виплати.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:
Фізична особа - Барановський Іван Львович, з 18.12.2004р. по 27.01.2005р. знаходився у Центральній міській лікарні №17 на лікуванні.
18.12.2004р. Центральною міською лікарнею №17 йому було видано листок непрацездатності №717032 Серії АС з зазначенням заключного діагнозу – деформуючий остеоартрит (копію листка додано до матеріалів справи). Даний листок було видано лікарнею до 27.01.2005р.
Частиною 1 та п.1 ч.1 ст. 35 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.
Статтею 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” чітко встановлено перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
У даному переліку відсутні приписи, згідно яких фізичній особі Барановському І.Л. повинно бути відмовлено у наданні грошової допомоги по непрацездатності в сумі 507грн.60коп.
Таким чином, на підставі ст.ст. 35-36 зазначеного Закону позивачем - Державним підприємством „Донецька залізниця”, м.Донецьк відповідно до листа непрацездатності було виплачено Барановському І.Л. грошову допомогу по непрацездатності в сумі 507грн.60коп. за період лікування з 18.12.2004р. по 27.01.2005р.
Однак після огляду Барановського І.Л. 12.01.2005р. Медико-соціальною експертною комісією №3 м.Донецька (далі МСЕК), останнього було визнано інвалідом 2 групи.
Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001р. №455 листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності МСЕК (п.2.1.)
Таким чином, видача Центральною міською лікарнею №17, м.Донецьк листа непрацездатності №717032 за період з 18.12.2004р. по 27.01.2005р. є неправомірною та суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки даний лист повинен бути виданим з 18.12.2004р. по 12.01.2005р., тобто до дня встановлення інвалідності Барановського І.Л.
Також у результаті проведення Донецьким обласним відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перевірки повноти нарахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та обґрунтованості їх витрачання у Донецьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління було складено акт від 21.11.2005р. (копію додано до матеріалів справи).
Даним актом було встановлено, що позивачем у порушення ст.2 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001р. №2213-111 було неправомірно сплачено Барановському І.Л. грошову допомогу по непрацездатності в сумі 507грн.60коп. за період з 18.12.2004р. по 27.01.2005р., оскільки такі виплати здійснюються Фондом соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності з шостого дня непрацездатності особи за весь період до встановлення її інвалідності.
Таким чином, у зв’язку з порушенням відповідачем п.2.1. зазначеної Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, Державним підприємством „Донецька залізниця”, м.Донецьк було порушено ст.2 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування”.
На підставі зазначеного, рішенням 2004 від 26.11.2005р. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відмовив позивачу у прийняті витрат страхувальника в сумі 633грн.40коп. до заліку, у зв’язку з чим на підприємство позивача було накладено штраф в сумі 316грн.70коп. (50% неприйнятої до заліку суми), що підтверджується копіями табуляграм.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як випливає з припису Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності №01/8-478 від 25.04.2002р. у разі необґрунтованої видачі або продовженні листів непрацездатності лікувально-профілактичними установами робітнику підприємства, виконавча дирекція ДОВ ФСС по тимчасовій втраті працездатності або його органи мають право пред’являти установі, яке видало такий лист непрацездатності, претензію по відшкодуванню шкоди, заподіяної бюджету Фонду державного соціального страхуванню.
На підставі пред’явлених вимог головний лікар видає наказ та здійснює відшкодування збитків у повному обсязі.
У зв’язку з зазначеним, позивачем була направлена на адресу Центральної міської лікарні №17, м.Донецьк претензія №3749 від 12.12.2005р. з вимогою про відшкодування позивачу витрат по сплаті грошової допомоги Барановському І.Л. в сумі 507грн.60коп.
На дану претензію Центральна міська лікарня №17, м.Донецьк відповіла листом №1900 від 20.12.2005р., у якому зазначила, що не визнає отриману претензію, оскільки після огляду Барановський І.Л. пред’явив Державному підприємству „Донецька залізниця”, м.Донецьк лист непрацездатності та довідку МСЕК №3 м.Донецьк, з яких передбачалось, що його визнано інвалідом 2 групи та з 12.01.2005р. йому призначається пенсія по інвалідності.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи той факт, що позивачем не надано суду доказів, які підтверджують те, що Державне підприємство „Донецька залізниця”, м.Донецьк до здійснення ним виплат грошової допомоги по непрацездатності в сумі 507грн.60коп. не було повідомлене про встановлення БарановськомуІ.Л. 2 групи інвалідності Медико-соціальною експертною комісією №3 м.Донецька, суд дійшов висновку, що позивач міг та повинен був знати про невірно нарахований розмір грошової допомоги в сумі 507грн.60коп., що свідчить про наявність вини позивача.
Крім того, винні дії позивача спричинили підприємству шкоду в сумі 316грн.70коп., у зв’язку зі сплатою штрафу.
Як вбачається з ч.2 ст.1193 Цивільного кодексу України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк до Центральної міської лікарні №17, м.Донецьк щодо про стягнення заборгованості в сумі 761грн.40коп. підлягають частковому задоволенню в сумі 532грн.98коп.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1166, 1193 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк до Центральної міської лікарні №17, м.Донецьк про стягнення майнової шкоди в сумі 761грн.40коп. – задовольнити частково.
Стягнути з Центральної міської лікарні №17 (за адресою: пр.Панфілова, Лікарняне містечко, м.Донецьк, 83096) на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” (за адресою: вул.Артемівська, 47, м.Донецьк-18, р/р 26003089591 у ДФ АБ „Експрес-Банку”, МФО 335838, ЄДРПОУ 26019959) майнову шкоду в сумі 532грн.98коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 71грн.40коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 82грн.60коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У судовому засіданні 01.06.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Текст рішення підписано 05.06.2006р.
Суддя Марченко О.А.