справа №1-602/08

ВИРОК

іменем України

18 липня 2008 року

Рівненський міський суд

головуючий Мельник О.В.,

при секретарі Яремі Г.В.,

з участю прокурора Микуліна .І.

розглянувши  у  відкритому   судовому  засіданні   в  м.    Рівне   кримінальну  справу  про

обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3,  по вул. . Весняній,  70/2,  громадянина

України,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  не одруженого,  не працюючого,  не судимого,

за ч. 2  ст.  186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  31 березня 2008 року,  близько 24 години,  перебуваючи у дворі будинку № 1 по вул.  Н.Хосевича у місті Рівному,  застосувавши насильство,  яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,  шляхом нанесення удару лівою ногою в спину ОСОБА_2 ,  від якого потерпілий впав на землю,  відкрито викрав мобільний телефон " Нокіа - 3110",  вартістю 639, 58 гривень,  гроші в сумі 50 гривень,  чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2  матеріальну шкоду на суму 689, 58 гривень. Допитаний судом підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного злочину визнав повністю та пояснив,  що 31 березня 2008 року,  близько 24 години у дворі будинку № Іпо вул.  Н.Хосевича у місті Рівному вдарив потерпілого ногою у спину,  внаслідок чого останній упав,  а він у цей час у потерпілого з кишені відкрито викрав мобільний телефон та 50 гривень. З видом,  вартістю викраденого майна погодився повністю. У скоєному злочині щиро розкаюється.

Враховуючи те,  що підсудний повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому злочину,  а також те,  що заперечень від учасників судового розгляду щодо недоцільності дослідження інших обставин його скоєння не надходило і вони ніким не оспорюються,  цивільний позов по справі не заявлявся,  суд вважає,  що дослідження доказів у більшому об'ємі по даній справі є недоцільним.  Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані на досудовому слідстві за ч.2  ст. 186 КК України,  як відкрите викрадення чужого майна з насильством,  яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Призначаючи покарання,  суд враховує,  що вчинений підсудним злочин є тяжким злочином.  Підсудний за місцем проживання характеризується позитивно. Під час досудового слідства та в суді ОСОБА_1 повністю визнав себе винним,  щиро розкаявся,  активно сприяв розкриттю злочину,  відшкодував заподіяну шкоду,  що розцінюється,  як обставини,  які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів,  а тому суд вважає,  що виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових злочинів можливе без відбування покарання,  а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням,  призначивши покарання у мінімальних межах санкції ч. 2  ст.  186 КК України.

Керуючись  ст.  323-324 КПК України,  суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2  ст.  186 КК України та обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки у кримінально - виконавчій установі.

На підставі  ст.   75  КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням,  встановивши йому іспитовий строк тривалістю в

один рік. На підставі  ст.  76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи,  повідомляти указані органи про зміну місця проживання,  роботи або навчання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд. Речові докази залишити у власності потерпілого. Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом 15 діб через Рівненський міський суд. Підсудний має право на помилування.