Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Матюшенка І.В. суддів: Малахової Н.М. ,  Жизневської А.В.. при секретарі судового засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Коровинецька агропромислова компанія" про визнання недійсним договору оренди землі та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

встановила:

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  просить скасувати рішення суду першої інстанції,  яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до СТОВ "Коровинецька агропромислова компанія" (далі - СТОВ) про визнання недійсним договору оренди землі від 12 липня 2005 року. Апелянт зазначає,  що судом першої інстанції не враховані положення  ст. ,   ст.  1,  25 та 55 Закону України „Про землеустрій",   ст.  15 Закону України "Про оренду землі" та не враховано,  що у тексті договору оренди маються не оговорені сторонами виправлення щодо суттєвих умов

договору.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено,  що ОСОБА_1,  відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 14.10.2004 року (а.с. 7),  є власником земельної ділянки на території Великокоровинецької селищної ради. 12.07.2005 року між сторонами по справі було укладено договір оренди землі (а.с. 8-9),  за яким ОСОБА_1 передала в оренду СТОВ належну їй земельну ділянку,  строком на п'ять років з оплатою в натуральній формі сільськогосподарською продукцією в розмірі 1.5% від вартості земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції. Вказана земельна ділянка передана ОСОБА_1 орендарю (СТОВ) згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки (а.с. 10).

Відповідно до положень  ст.  215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Договір оренди землі також може бути визнаний недійсним у разі відсутності у договорі оренди землі однієї з істотних умов,  передбачених  ст.  15 Закону України „Про оренду землі",  а також порушення вимог статей 4-6,  11,  17 та 19 вказаного Закону. Статтею 3 Закону України „Про оренду землі" встановлено,  що об'єктом оренди землі є земельні ділянки,  що перебувають у власності громадян,  юридичних осіб,  комунальній або державній власності. Власність позивачки на спірну земельну ділянку засвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку від 14.10.2004 року,  у якому відображено місце розташування земельної ділянки,  її межі та розміри. Оскільки вказаний Державний акт... сторонами не оспорюється,  доводи апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень  ст.   ст.  1,  25 та 55 Закону України „Про землеустрій" та щодо не визначення на місцевості меж земельної ділянки,  що передана в оренду СТОВ,  є безпідставними.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те,  що при укладенні між сторонами договору оренди землі,  останнім передбачені і погоджені сторонами усі істотні умови договору,  передбачені  ст.  15 Закону України „Про оренду землі",  а відсутність кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів,  в якості невід'ємної частини договору оренди,  не є підставою для визнання договору недійсним,  оскільки обмеження щодо цільового використання земельної ділянки оговорені в договорі оренди,  а обтяження або земельні сервітути відсутні.

Безпідставними є доводи апелянта щодо не врахування судом першої інстанції виправлень у тексті договору,  так,  як вказані виправлені посвідчені і завірені печаткою СТОВ. Крім того,  враховуючи,  що копія договору оренди землі з внесеними виправленнями та підписами сторін була надана до суду першої інстанції позивачкою в якості додатка до позовної заяви,  колегія суддів вважає,  що позивачці при підписанні договору було достовірно відомо про строк дії договору та розмір орендної плати (виправлення зроблені у бік збільшення такого розміру).

Оскільки спірна земельна ділянка перебуває у користуванні СТОВ на підставі вище вказаного договору оренди,  то суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині її повернення власнику (ОСОБА_1.),  як самовільно зайнятої.

За таких обставин,  коли рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права,  підстави для його скасування відсутні.

Керуючись  ст.   ст.  303,  308,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Справа № 22ц/2451     Головуючий у суді 1 -ї інстанції Мельничук О.О.

Категорія 23     Суддя-доповідач Матюшенко І.В.