ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

№ 1-46/2008

ВИРОК
іменем України

19 вересня 2008 року     с Перевальне

Військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням судді ГАПОНОВА Д.Ю.,  при секретарі ШВЕЦЯ Я.В.,  за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Сімферопольського гарнізону СТАРЧІКОВА М. Ю.,

у відкритому судовому засіданні в розташуванні військової частини А2320 розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А2320 матроса

ОСОБА_2,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Лисичанськ,  Луганської області,  громадянина України,  з середньою освітою,  раніше не судимого,  неодруженого,  на військову службу призваного у березні 2008 року Лисичанським міськвійськкоматом Луганської області,  який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у вчинені злочину,  передбаченого ч.1  ст.  186 КК України.

Судовим слідством суд

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2008 року близько 18 години 30 хвилин в місті Сімферополі,  на перетинанні вулиць Павленка і Гоголя ОСОБА_2  з метою особистого збагачення,  вирвав у випадкової перехожої ОСОБА_3 дамську сумочку,  в якої знаходився мобільний телефон «NOKIA -1110»,  вартістю 110грн. та грошові кошти у розмірі 146грн. Намагаючись втекти після пограбування ОСОБА_3,  ОСОБА_2 було затримано випадковими громадянами.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинувачені визнав,  дав покази,  які за своїм змістом відповідають викладеному,  та пояснив,  що вчинив грабіж не подумавши про наслідки,  щиро покаявся у вчиненому.

В порядку  ст. 299 КПК України суд,  за погодженням з учасниками судового розгляду,  визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи,  які ніким не оспорюються. Покази ОСОБА_2 про вчинення ним даного злочину,  а також зібрані по справі докази,  відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.

Згідно висновку товарознавчої експертизи №1892 від 18 липня 2008 року середньоринкова вартість мобільного телефону «NOKIA - 111 0»,  який належить ОСОБА_3,  складає 110грн.

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №944 від 15 липня 2008 року ОСОБА_2 яким-небудь психічним захворюванням не страждав як на момент інкримінованого йому діяння,  так і не страждає в цей час.  ОСОБА_2 міг і може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

За висновком військово - лікарської комісії,  ОСОБА_2 придатний до військової служби.

Таким чином,  дії ОСОБА_2,  пов'язані із заволодінням особистого майна потерпілої ОСОБА_3,  вчинені у її присутності та присутності сторонніх осіб,  суд кваліфікує за ч. 1  ст.  186 КК України,  як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання,  суд приймає до уваги що підсудний ОСОБА_2 негативно характеризується по службі,  але вперше притягується до кримінальної відповідальності,  щиро покаявся у вчиненому,  активно сприяв розкриттю злочину,  враховує суд і те,  що ОСОБА_2 виховувався у неповній родині,  та думку потерпілої ОСОБА_3,  яка просила суд про незастосування до нього суворої міри покарання.

З'явлення із зізнанням ОСОБА_2,  як обставину,  що пом'якшує покарання суд не враховує,  оскільки з'явлення із зізнанням передбачає,  що особа добровільно звертається в правоохоронні органи,  суд або інший державний орган,  зізнається у вчиненому нею злочині і виражає готовність нести за нього передбачену законом відповідальність. З'явлення із зізнанням може бути здійснене з будь-яких причин,  але не у зв'язку з тим,  що винному стало відомо про розкриття правоохоронними органами вчиненого ним злочину,  проте,  ОСОБА_2 звернувся із зізнанням після його затримання і доставку до відділу міліції.

З огляду наведеного,  враховуючи тяжкість вчиненого злочину,  особу винного та обставини справи,  наслідки вчиненого,  суд приходить до висновку про застосування до підсудного покарання у виді арешту.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 186 КК України,  на підставі якої призначити йому покарання у виді арешту строком на шість місяців.

Речовий доказ у справі - «NOKIA - 1110»,  який знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3,  вважати переданими за належністю.

Судові витрати у справі прийняти на рахунок держави.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - нагляд командування військової частини скасувати,  до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті Кримського територіального управління військової служби правопорядку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення,  а засудженим,  який перебуває під вартою,  - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.