Справа №1-530/08
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
20 листопада 2008 року Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С. , з участю секретарів Халпахчієвої Є.В., Помазан С. С. , прокурорів Сукача О.О., Свєчніково-Гамілякової В.Г., адвокатів ОСОБА_1 , ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, прож. в АДРЕСА_1 не маючого судимості,
за ст. 121 ч. 2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
9.03.2008 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у вечірній час, знаходилися в квартирі АДРЕСА_2, де вживали спиртні напої.
Через деякий час, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири вийшли. Після цього, ОСОБА_7 виявив відсутність свого мобільного телефону, про що повідомив ОСОБА_4
Почувши це, ОСОБА_4, разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вийшли на вулицю та направилися до кафе, яке розташоване неподалік будинку, де могла знаходитися ОСОБА_5, з метою з'ясування обставин зникнення телефону.
Приблизно о 21 годині, знаходячись біля вказаного кафе, ОСОБА_4 помітив ОСОБА_5 і відразу підбіг до неї та почав наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла, запитуючи у неї куди вона поділа телефон.
Після того, як ОСОБА_4 наніс приблизно 8-Ю ударів ОСОБА_5, остання пішла у невідомому напрямку.
В подальшому, цього ж дня, приблизно о 22 годині, ОСОБА_4 знову зустрівся з ОСОБА_5 біля під'їзду будинку АДРЕСА_3 та почав знову з'ясовувати стосунки з останньою, звинувачуючи її в тому, що вона викрала мобільний телефон його товариша ОСОБА_7
На ґрунті конфлікту, що виник, ОСОБА_4, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно почав наносити удари руками та ногами по обличчю та тулубу ОСОБА_5
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5, приблизно, десять ударів ногами та руками по тулубу та обличчю, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді крововиливу у правій скуловій області, в щічно-скуловій області зліва з поширенням на скроневу і очну область зліва, крововиливи м'яких тканин голови в чоло-тім'яно-скроневій області зліва, в чоловій області справа і в правій тім'яній області, субдуральну гематому над лівою півкулею мозку, субарахноїдальний крововилив, покриваючий півкулю мозку у співвідношенні з осередком забою тканин мозку в області лівої чолової долі, крововиливи в області правої кисті.
лівою півкулею мозку, субарахноїдальний крововилив, покриваючий півкулю мозку у співвідношенні з осередком забою тканин мозку в області лівої чолової долі, крововиливи в області правої кисті.
Весь вищевказаний комплекс пошкоджень в області голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
Причиною смерті ОСОБА_5 є комплекс пошкоджень, виявлений в області голови у вигляді крововиливу шкіряних покровів і м'яких тканин, в області обличчя і волосистої частини голови, крововилив під оболонки і в тканину головного мозку, які обумовили розвиток набряку-набухання головного мозку, оскільки кожне пошкодження окремо, як і їх сукупність, могла обумовити формування черепно-мозкової травми, яка стала причиною настання смерті.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні ОСОБА_5 тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої, ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ст. 121 ч. 2 КК України.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 визнав себе частково винним у інкримінованому йому діянні і пояснив, що дійсно 9 березня 2008 року, приблизно о 21 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс ОСОБА_5 кулаком декілька ударів, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3. Заподіяні тілесні ушкодження не оспорює. В іншому місці тілесних ушкоджень потерпілій не наносив.
Жалкує з приводу скоєного, у вчиненому розкаюється.
Вина підсудного підтверджується, окрім повного визнання підсудним своєї вини, також і сукупністю досліджених по справі доказів.
Потерпіла ОСОБА_3, допитана у судовому засіданні, підтвердила той факт, що підсудний бив ОСОБА_5 двічі. Знає про це зі слів останньої, розмова з якою відбулась 8 березня 2008 р. Міру покарання просить визначити на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_6 підтвердила факт вживання алкогольних напоїв із підсудним та іншими особами і нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 9 березня 2008 р.
Аналогічні пояснення в ході досудового слідства дали свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_8, які оголошені судом в силу поважності причин неявки їх в засідання.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, пояснення яких проголошені судом з тих же підстав, підтвердили факт побиття ОСОБА_4 потерпілої біля будинку по АДРЕСА_3 9 березня 2008 p., після чого ОСОБА_5 скотилася під лавку.
Окрім цього, час, місце скоєння діяння, підтверджуються протоколами огляду місця події ( а.с. 13-14 т. 1 ), огляду і вилучення ( а.с. 17 т. 1 ), огляду предметів ( а.с. 18-19, 187-188 т. 1 ), фототаблицями до них ( а.с. 20-21, 189-190 т. 1), відтворення обстановки і обставин події ( а.с. 200-201 т. 1 ), фототаблицями до нього ( а.с. 202-206 т. 1 ), копією карти виїзду швидкої медичної допомоги ( а.с. 27 т. 1 ), а факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій та віднесення їх до категорії тяжких - висновками експерта №48/130/3 від 15.04.2008 р. ( а.с. 105-108 т. 1 ), згідно яких ОСОБА_4 9 березня 2008 р. умисно заподіяв ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.
Осудність підсудного підтверджується актом амбулаторної нарколого-психіатричної експертизи №572 від 27 травня 2008 р. ( а.с. 149-150 т. 1 ), згідно якої ОСОБА_4 в період інкримінованого йому діяння якою-небудь психічною хворобою чи тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Зазначені пояснення підсудного, потерпілої, свідків, докази по справі не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності у встановленій судом частині пред'явленого обвинувачення, за винятком твердження ОСОБА_4 про те, що в такій кількості і в двох місцях він тілесні ушкодження ОСОБА_5 не наносив, оскільки вони не суперечливі між собою, підтверджуються самим підсудним у ході розгляду справи судом.
Недостовірні пояснення підсудного, на сумку суду, повністю спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , висновками експерта №48/130/3 від 15.04.2008 р.
Не можуть спростувати, на думку суду, в силу викладеного, винність підсудного у скоєнні встановленого судом діяння, в силу викладеного, висновки експерта №№81/ц від 19 травня 2008 р. про невизначеність статевої, видової, групової належності клітин піднігтьового вмісту рук ОСОБА_4 ( а.с. 122-124 т. 1 ), №161 від 16.04.2008 р. - про невстановлення видової належності крові, виявленої на спортивних штанах підсудного, відсутність крові на його спортивній куртці, футболці, парі кросівок ( а.с. 130-134 т. 1 ), №160 від 18.04.2008 р. - про невстановлення видової належності крові, виявленої на сорочці потерпілої, кофті, куртці, відсутність крові на її штанах ( а.с. 140-145 т. 1).
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про винність підсудного у скоєнні встановленого судом кримінально-караного діяння та правильності кваліфікації його дій за ст. 121 ч. 2 КК України, оскільки ОСОБА_4 умисно заподіяв потерпілій тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне в момент заподіяння, що спричинило смерть ОСОБА_5
При обранні підсудному міри покарання, судом враховується характер та ступінь тяжкості, суспільної небезпеки скоєного, особистість та характеристику ОСОБА_4, склад сім'ї, стан здоров'я як його самого, так і членів сім'ї, думку потерпілої щодо міри покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає його допомогу в ході слідства та суду у встановленні істини по справі, в силу зайнятої позиції на свій захист, а обтяжуючою - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, його необхідно призначити у вигляді восьми років позбавлення волі.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Заявлені позовні вимоги потерпілої, на думку суду, підлягають задоволенню у повному об'ємі.
Витрати на проведення лікування ОСОБА_5 в умовах лікарні, на думку суду, також необхідно стягнути в повному об'ємі з підсудного, а речові докази по справі - знищити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 121 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 14 березня 2008 року і в строк його відбуття підсудному зарахувати період знаходження в Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві - 13 березня 2007 р.
Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_4 залишити попередню - тримання під вартою в СІЗО №13 УДДВП по м. Києву та Київській області.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1
на користь ОСОБА_3, прож. в АДРЕСА_4 матеріальну шкоду в розмірі 73, 32 грн.,
Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, що по вул. Братиславській, 3, м. Києва ( 02660 ), р/р 35426002001136 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 00184945, витрати за проведене лікування ОСОБА_5 - 311, 47 грн.
Речові докази по справі, згідно трьох постанов Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 18.06.2008 р. знищити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.