Судове рішення #8788560

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.04.10                                                                                       Справа №5/6/271

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Мойсеєнко Т. В.  , Яценко О.М.

при  секретарі   Акімової Т.М.

за участю:   

- заявника - ОСОБА_1, м.Мелітополь Запорізької області  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу   ОСОБА_1, м.Мелітополь Запорізької області

на ухвалу  господарського суду  Запорізької області від 02.02.2010р.

у справі   № 5/6/271(02)

про  банкрутство  Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольпродмаш", м. Мелітополь Запорізької області                                                    

за скаргою ОСОБА_1 на дії ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольпродмаш", м. Мелітополь Запорізької області       

                                              

Установив:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2010р. у справі  №5/6/271(02) (суддя Дьоміна А.В.) відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії ліквідатора підприємства-банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольпродмаш" Плахотника О.О. (т.9 а.с.107-108, т.10 а.с.89-90).

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ОСОБА_1 звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 02.02.2010р. у справі № 5/6/271(02) та направити на розгляд до суду першої інстанції у новому складі суддів.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що судом були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно досліджені обставини справи (т.10 а.с.95-98).

Зокрема, заявник стверджує, що господарський суд в оскарженій ухвалі не дав оцінки діям ліквідатора, який не вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а лише цитує статтю 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності


боржника або визнання його банкрутом", і не надає будь-якого висновку з даного питання.

Звертає увагу на те, що підприємство-банкрут безпідставно звернулося з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння до Мелітопольського міськрайонного суду 02.02.2009р., тоді як ці позови повинні розглядатися господарським судом. Вважає, що дії боржника повинні проводитись тільки в рамках господарського процесу в господарських судах, а не в судах загальної юрисдикції.

Крім того, заявник зазначає, що господарський суд залишив поза увагою поставлені ним у скарзі питання стосовно порушення ліквідатором строків ліквідаційної процедури у даній справі про банкрутство. На його думку це свідчить про односторонність розгляду справи.

Заявник підтримав доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі.

У поданому відзиві ліквідатор Плахотник О.О. вважає викладені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими, а оскаржувану ухвалу законною.  

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

          Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом" (далі - Закон) дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Отже, аналізуючи зміст наведеної норми закону, колегія суддів зазначає, що особа, яка не є стороною або учасником у справі про банкрутство, має право оскаржити дії ліквідатора у рамках справи про банкрутство за умови, якщо ця особа є власником майна (коштів) та не погоджується з віднесенням їх ліквідатором до ліквідаційної маси.

Матеріали справи свідчать про те, що 17.03.2009р. ОСОБА_1 оскаржив "незаконні рейдерські дії" ліквідатора банкрута - ВАТ "Мелітопольпродмаш" - Плахотника О.О. до господарського суду Запорізької області.

          Як вбачається з матеріалів справи та витягу з державного реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно на дату звернення ОСОБА_1 зі скаргою на дії ліквідатора за ним зареєстроване право власності на будівлю гуртожитку, що розташоване за адресою: м. Мелітополь Запорізької області пр. 50-річчя Перемоги, буд.18 (т.9 а.с.111).

Заявник обґрунтовує своє звернення зі скаргою на дії ліквідатора тим, що ліквідатором незаконно подано до Мелітопольського міськрайонного суду позов про визнання права власності на нерухоме майно, витребування

нерухомого майна з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказаної будівлі гуртожитку, яка, за його переконанням, відповідно до п. 1 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом", не може бути включена до ліквідаційної маси. Також у скарзі ОСОБА_1 звертає увагу на те, що ліквідаційна процедура ВАТ "Мелітопольпродмаш" безпідставно затягується та використовується ліквідатором для досягнення власних фінансових інтересів; зазначає, що майно банкрута, а саме, будівля їдальні реалізована ліквідатором за ціною, нижчою від інвентарної вартості будівлі.

Ухвалою господарського суду від 02.02.2010р. у задоволенні скарги на дії ліквідатора Плахотника О.О. відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Запорізької області про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольпродмаш" Плахотника О.О. за таких підстав.

З огляду на доводи, що викладені у скарзі на дії ліквідатора, слід зазначити наступне.

Ліквідатор в процедурі банкрутства здійснює повноваження та вживає заходів, передбачених статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів звертає увагу на те, що частиною 4 статті 25 Закону, зокрема, передбачено право особи, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом або договором, оскаржити до суду дії ліквідатора щодо правомірності віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси, тобто безпосередньо дії по включення певного майна до ліквідаційної маси підприємства-банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи, справа про банкрутство ВАТ "Мелітопольпродмаш" знаходиться на стадії ліквідаційної процедури, але формування ліквідаційної маси не відбувалось. За таких обставин вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій ліквідатора по включенню майна до ліквідаційної маси є безпідставними, оскільки такого включення здійснено ще не було ані на час звернення заявника зі скаргою на дії ліквідатора, ані на час розгляду скарги в місцевому господарському суді.

Виходячи зі змісту статті 32 ГПК України, господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги, спираючись на фактичні дані (докази).

В свою чергу доводи ОСОБА_1 ґрунтуються лише на припущеннях щодо намірів ліквідатора у майбутньому включити спірне майно (будівлі гуртожитку) до складу ліквідаційної маси. До того ж ці твердження скаржника не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно з частиною 4 статті 25 Закону підставою для оскарження дій ліквідатора є факт віднесення (вже включення) певного майна до складу ліквідаційної маси.   

Факт включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута (ВАТ "Мелітопольпродмаш") будівлі гуртожитку, що розташоване за адресою: м.Мелітополь Запорізької області просп. 50-річчя Перемоги,18, матеріалами справи не підтверджено.


Також слід зазначити, що дії ліквідатора щодо проведення необхідних заходів, спрямованих на встановлення належності і пошуку майна та майнових активів, які належать підприємству-банкруту, зокрема, звернення до суду з відповідними позовами в процедурі ліквідації, жодним чином не суперечать діючому законодавству про банкрутство.

                  Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 25 Закону України про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює певні повноваження, зокрема, виконує повноваження керівника (органів управління банкрута).

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа (суб"єкт господарювання в особі її уповноваженого представника, до якого відноситься у першу чергу керівник, ст.28 ГПК України) має право звернутися до суду за захистом, відновленням свого порушеного майнового (немайнового) права, інтересу у передбачений законом спосіб.

Жодна норма Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не забороняє особі (керівника підприємства як належного представника) звернутися до суду з позовом, а, навпаки, вищеперелічені закони надають право будь-якій особі звернутися до суду з позовом з метою захисту своїх порушених прав.  

Водночас, оцінку правомірності, обґрунтованості, доведеності позовних вимог надає відповідний суд, який розглядає цей позов.

Таким чином, висновок господарського суду про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії ліквідатора колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, підстав для скасування ухвали господарського суду першої інстанції не вбачає.

До того ж, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про залишення без розгляду викладених у скарзі питань до господарського суду першої інстанції, оскільки, виходячи зі змісту 4 статті 25 Закону, ОСОБА_1 має право оскаржити лише дії ліквідатора по включенню певного майна до ліквідаційної маси підприємства-банкрута.

Крім того, жодна із сторін у судовому процесі згідно з нормами процесуального права не вправі задавати питання суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання неправомірними дій ліквідатора підприємства-банкрута по включенню до ліквідаційної маси майна, що належить ОСОБА_1  на праві власності у зв"язку з відсутністю факту здійснення ліквідатором таких дій.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м.Мелітополь Запорізької області, залишити без задоволення.


Ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.02.2010р. у справі № 5/6/271(02) залишити без змін.

Справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області.

  

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Мойсеєнко Т. В.  Яценко О.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація