Справа №1-101/10
В И Р О К
І М’Я М У К Р А Ї Н И
02 березня 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі :
головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Козубенко М.А.
за участю прокурора: Курбатової І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 31.08.2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 1500 гривень, -
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
14 жовтня 2009 року біля 14.30 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в магазині „від 5 до 25” на ринку „ Урожай” по вул. Пирогова м. Вінниці, побачив на картонній коробці, яка розміщена за прилавком магазину, мобільний телефон марки „Нокіа 6131”, що належить ОСОБА_2 та вирішив його викрасти.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно з корисливих мотивів, повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з коробки вказаний мобільний телефон марки «Нокіа 6131», вартістю 600 гривень, з флеш – картою вартістю 150 гривень, сім картою мобільного оператора „Київстар” вартістю 30 гривень та грошима на рахунку 2 гривень та вийшов з магазину. Пілсля чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 782 гривень.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєнні крадіжки при зазначених обставинах визнав повністю, щиро розкаявся та суду пояснив, що вчинив крадіжку мобільного телефону потерпілої, коли його ніхто не бачив та продав його, просив суворо його не карати.
Суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що вона працює в магазині, на той момент там було багато людей, серед яких і підсудний ОСОБА_1 Через деякий час вона помітила, що зник її мобільний телефон „Нокіа 6131”. На даний час претензій морально чи матеріального характеру до підсудного немає, просила суд суворо не карати.
Не дивлячись на повне визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, його винуватість повністю підтверджується доказами зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
• протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_2 (а.с. 3);
• копією гарантійного талону на мобільний телефон марки „Нокіа 6131” (а.с.10);
• протоколом добровільної видачі від 22.10.2009 року ОСОБА_3 мобільного телефону „Нокіа 6131” (а.с.23);
• розпискою потерпілої ОСОБА_2 про отримання на зберігання мобільного телефону (а.с.38);
• характеризуючими матеріалами на ОСОБА_1 (а.с.40,78 - 86).
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_1 у скоєні інкримінованого йому злочину доведена повністю в судовому засіданні.
Так, із зізнавальних показів підсудного та аналізу показів потерпілої вбачається всі обов»язкові ознаки складу злочинів, передбачених ст.185 КК України в діях підсудного. Так, потерпіла ОСОБА_2 вказала, що крім підсудного під час зникнення телефону та грошей із сумки із нею ніхто не спілкувався, тому тільки він міг вчинити крадіжку її майна, що також підтверджується і протоколами добровільної видачі (а.с.23) та вказує на обставини вчинення підсудним саме – крадіжки – таємного викрадення чужого майна.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 раніше судимий (а.с. 66), на обліку у Вінницькій психоневрологічній лікарні та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері не перебуває (а.с. 82,83), посередньо характеризується за місцем проживання (а.с.86).
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд вважає щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди, оскільки вона потерпілій відшкодована.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 суд вважає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп»яніння.
З врахуванням наведених обставин, суд вважає, що виправлення та передження вчинення нових злочинів підсудним ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому доцільним буде покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді - трьох років і шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік і шість місяців.
Згідно п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов‘язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції при ГУМВС України у Вінницькій області і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти з залу суду.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області за проведення товарознавчої експертизи кошти в сумі - 1333,38 гривень.
Речові докази по справі, а саме мобільний телефон марки „Нокіа 6131”, що переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити останній.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Ленінський районним суд м.Вінниці протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя