Справа №1-158/10
В И Р О К
І М’Я М У К Р А Ї Н И
25 січня 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі :
головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Цюрпіті Т.В.
за участю прокурора: Курбатової І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Слободище, Іллінецького району Вінницької області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, працюючого фельдшером-лаборантом в ВОПНЛ ім..Ющенко, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
23.11.2009 року о 20:00 годині ОСОБА_1, перебуваючи на трамвайній зупинці «26 школа» по вул..Хмельницьке шосе в м.Вінниці під час спілкування із раніше незнайомим ОСОБА_2 побачив у останнього гаманець. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння вказаним гаманцем із грошима.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1, діючи в присутності ОСОБА_2 та інших осіб, умисно з корисливих мотивів із застосуванням насильства, що не небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, штовхнув ОСОБА_2 та відкрито викрав у нього з руки гаманець вартістю – 15 грн. із грошима в сумі – 7 грн. із 60 доларами США, що згідно курсу НБУ станом на 23.11.2009 року становить – 479,4 грн. Внаслідок поштовху ОСОБА_2 впав та отримав згідно висновку судово-медичної експертизи №3360 від 02.12.09 легкі тілесні ушкодження. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму – 501,4 грн.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєнні грабежу при зазначених обставинах визнав повністю, щиро розкаявся та суду пояснив, що він штовхнув потерпілого та відкрито викрав у нього гаманець із грошима. Чому він так зробив , він не розуміє, більше так робити не буде. Просив суд його суворо не карати, оскільки викрадене повернув, шкоду відшкодував.
Суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Не дивлячись на повне визнання своєї вини підсудним, його винуватість у скоєнні крадіжки повністю підтверджується доказами, зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
• протоколом заяви ОСОБА_2 про вчинений відносно нього злочин по відкритому заволодінню гаманцем та спричиненням ушкоджень (а.с. 3);
• протоколом огляду місця події та протоколом добровільної видачі, згідно яких у ОСОБА_1 було вилучено викрадені гроші та гаманець (а.с.4-5);
• висновком СМЕ №3360, згідно якого у ОСОБА_2 було виявлено легкі тілесні ушкодження у виді синця та саден на обличчі (а.с.44);
• протоколом огляду та постановою про приєднання до справи як речових доказів – грошей в сумі -567 грн. та гаманця та розписка потерпілого про отримання їх на зберігання (а.с.46-48);
• характеризуючими матеріалами на ОСОБА_1 (а.с. 54-59).
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_1 в скоєні грабежу доведена повністю в судовому засіданні.
Зокрема, сам підсудний в своїх показаннях як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні давали повні і послідовні покази, не змінюючи їх, та підтвердили факт відкритого викрадення ним гаманця у потерпілого із застосуванням насильства, оскільки він штовхнув його, що також підтверджується та узгоджується із висновком СМЕ №3360 про легкі тілесні ушкодження потерпілого (а.с.44) та протоколом огляду місця події та добровільної видачі грошей (а.с.4-5), де у ОСОБА_1 було вилучено викрадені гроші та гаманець. Таким чином, підсудний фактично відкрито із застосуванням насильства викрав гаманець із грошима, оскільки привласнив їх в присутності потерпілої та інших осіб та з викраденим втік, маючи реальну можливість ним розпорядитись. Вказані обставини повністю підтверджуються та узгоджуються з зібраними доказами по справі.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого.
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 раніше не судимий (а.с.55), на обліку у Вінницькій психоневрологічній лікарні та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері не перебуває (а.с.57), по місцю роботи характеризується з позитивної сторони (а.с. 59).
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного суд вважає відшкодування заподіяної шкоди під час досудового слідства та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
З врахуванням наведених обставин справи, особи підсудного, суд вважає, що виправлення та попередження вчинення підсудним ОСОБА_1 злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, –
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді – чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на – два роки.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді - підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Речові докази по справі, а саме гаманець із кредитною та дисконтною картками та гроші в сумі – 567 грн., що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2, - залишити останньому.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Ленінський районний суд м.Вінниці протягом 15 діб з моменту його проголошення .
Суддя: