Єдиний унікальний номер 205/5761/20

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2020 року                         м. Дніпро

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Терещенко Т.П., за участю секретаря судового засідання Король Т.А., прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Шевченка Д.В., захисника Борноволокова В.М., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області Сидорової І.О., погоджене із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Шевченком Д.В., у кримінальному провадженні №12020040690001659, внесеному 01.08.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

До Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшлопогоджене із прокурором клопотання у кримінальному провадженні № 12020040690001659, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 345 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, 01 серпня 2020 року близько 02 годин 20 хвилин знаходився на пасажирському місці з правої сторони від водія автомобіля ВАЗ2101 д.н.з. и НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що був зупинений екіпажом патрульної поліції Легіон - 421 у складі поліцейських Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції ОСОБА_3 , молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , на підставі п. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», поблизу будинку № 53 по вулиці Ватутіна в місті Дніпро.

Під час затримання водія вказаного транспортного засобу співробітниками поліції, ОСОБА_1 почав порушувати громадський порядок шляхом висловлювання у бік поліцейських нецензурними словами та провокувати їх на бійку. На неодноразові законні вимоги працівників поліції заспокоїтись, припинити порушення громадського порядку, ОСОБА_1 не реагував та припиняти свої протиправні дії не бажав. Після чого, ОСОБА_1 співробітниками поліції було роз`яснено, що у разі продовження ним протиправних дій до нього будуть застосовані заходи фізичного впливу та спеціальні засоби, в порядку ст. 42 ЗУ «Про Національну поліції».

Почувши законні вимоги працівників правоохоронних органів щодо припинення хуліганських дій, не бажаючи підкорюватись даним законним вимогам працівників правоохоронних органів та намагаючись протидіяти їх законній діяльності з охорони громадського порядку, демонструючи свою зневагу до працівників правоохоронних органів, ОСОБА_1 чинив активний фізичний опір, який виразився у відмови припинити свої протиправні дії. Дані дії супроводжувались висловлюваннями нецензурними словами у бік працівників правоохоронних органів.

В цей момент, 01 серпня 2020 року приблизно о 02 годин 30 хвилини у ОСОБА_1 раптово виник кримінально протиправний намір, спрямований на умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу, а саме інспектору взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанту поліції ОСОБА_3 , тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків.

       Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, знаходячись у вказаному місці та час, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 наніс один удар ногою в область лівої ноги сержанта поліції ОСОБА_3 .

Після чого, не зупинившись на досягнутому, продовжуючи реалізувати свій кримінально протиправний намір, ОСОБА_1 почав наносити удари руками та ногами в область тулуба та ніг сержанта поліції ОСОБА_3 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження.

Умисні дії ОСОБА_1 , що виразилися в умисному заподіяні працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, було кваліфіковано за ч. 2 ст. 345 КК України.

01 серпня 2020 року СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Прокурор у судовому засіданні вказане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави, викладені у клопотанні, та просив слідчого суддю обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечуючи проти вказаного клопотання з мотивів не доведеності прокурором відповідних ризиків поведінки підозрюваного, просили слідчого суддю у задоволенні клопотання відмовити, зазначивши, що підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки – проживає з матір`ю, бабусею, дідусем, та братами і сестрами, за місцем проживання характеризується задовільно. Також сторона захисту наголошувала, що прокурором не доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши підозрюваного та його захисника, прокурора, дослідивши клопотання і матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця проживання і роботи; наявність судимостей у підозрюваного.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення у ОСОБА_3 , протоколом огляду місця події, протоколом затримання ОСОБА_1 , в порядку ст. 208 КПК України, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_2 .

Також прокурором в судовому засіданні в обґрунтування підозри надано висновок спеціаліста судово-медичного експерта № 2092 від 03 серпня 2020 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 під час обстеження виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Вказані вище докази у їх сукупності дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Також слідчий суддя бере до уваги конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаному правопорушенні.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає лише доведеним ризик переховування від досудового розслідування, оскільки відповідно до наявних в матеріалах провадження документів ОСОБА_1 зареєстрований в іншій області - Черкаській області, офіційно не працевлаштований, що свідчить про можливість його переховування від органів досудового розслідування або суду.

Інший ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України – незаконний вплив на потерпілогоу цьому ж кримінальному провадженні, не доведений, оскільки в матеріалах провадження відсутні дані, що ОСОБА_1 якимось чином намагався або може здійснити незаконний вплив на потерпілого, а прокурором вказаних відомостей не надано.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме,  що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Також в судовому засіданні прокурором не доведено наявність даних, передбачених п.3 ч. 2 ст.183 КПК України, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Слідчий суддя вважає, що в цьому випадку сукупність вищевказаного ризику та обґрунтованість доводів щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою не є достатніми.

Крім того, на вказаному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не повноважний оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Разом з тим, згідно із п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя вважає причетність підозрюваної особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення достатньо вірогідною, що обумовлює законодавче передбачену можливість застосування обмежувального заходу.

Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, де протягом певного часу проживає разом із своєю родиною - матір`ю, бабусею, дідусем, та братами і сестрами, за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий, та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, що гарантує виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таким чином не можна ототожнювати мету запобіжного заходу, який застосовується до особи, із покаранням за вчинення злочину, якщо вина підозрюваного у скоєнні останнього буде доведена у передбаченому законом порядку.

У такому випадку, слідчий суддя вважає, що саме заборона залишати житло цілодобово, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту співмірний з особою підозрюваного, який ніде не працює, та обставинами пред`явленої йому підозри, у тому числі забезпечить як право підозрюваного на свободу, так і повністю буде запобігати ризику, доведеному прокурором, та забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,                                

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Сидорової І.О. у кримінальному провадженні № 12020040690001659, внесеному 01.08.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – відмовити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 14 години 30 хвилин 28 вересня 2020 року, заборонивши ОСОБА_1 цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до кабінету слідчого за вимогою слідчого, прокурора;

2) заборони підозрюваному залишати житло цілодобово;

3) утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Звільнити з-під варти ОСОБА_1 в залі суду.

Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.

Копію ухвали для забезпечення контролю  виконання надіслати до  Новокодацького ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області.

Встановити строк дії даної ухвали до 28 вересня 2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її прооголошення.

Слідчий суддя                                 Т.П. Терещенко