Справа № 2 «а»-1046/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2010 року м. Горлівка
Цен трально-Міський районний суд м. Горлівки у складі:
головуючого – судді КоваленкаВ.О.,
при секретарі Баштовій А.В.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівка Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Цен трально-Міського управління праці і соціального захисту населення Горлівської міської ради про визнання неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Цен трально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради (далі по тексту УПСЗН) про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2009 рік.
У позовній заяві в обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що позивач є інвалідом ІII групи і знаходиться на обліку в УПСЗН. Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачені щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Зазначив що відповідачу нарахована, але не виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 90 грн. Просив стягнути з відповідача недоотриману щорічну компенсацію на оздоровлення в розмірі 3464 грн., із розрахунку 866 грн. (мінімальна заробітна плата на 01.01.2010) Х 4 їх кількість, а також просив визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті наведених сум.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.
Відповідач УПСЗН надав суду заперечення проти позову в яких зазначив, що стаття 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачає надання права Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Згідно ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту населення. Відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри допомоги та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України на виконання вимог зазначеного Закону, прийнято постанову від 12.07.2005 № 526 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлені конкретні суми, які і були сплачені позивачу. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 повністю.
Представник відповідача ОСОБА_2 підтримав письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником та постраждалим в результаті ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серія Б № 325759 від 27.05.1997 р., посвідченням № 008936 від 30.10.1982 р. з вкладкою № 612199 с від 14.03.2007 р. і перебуває на обліку у Ц-Міському районному управлінні соціального захисту населення Горлівської міської Ради.
/а.с. 6/
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 3054-Ш) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої групи – чотири мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
У травні 2009 року УПСЗН виплатило позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 90 гривень, що підтверджується довідкою від 04.01.2010 р. № 36/3008 /а.с. 13/. Ці суми встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я визнаються в України найвищою соціальною цінністю, а статтею 16 Конституції України закріплений обов’язок держави у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» ф інансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення. Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов’язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надане право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Норми статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», розміри виплат щорічної допомоги на оздоровлення, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на цей час є чинними, тому суд вважає дії відповідача в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в травні 2009 року правомірними, а вимоги позивача про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги за цей період такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 97, 98, 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог до Цен трально-Міського управління праці і соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2009 рік позивачу ОСОБА_3 відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Цен трально-Міський районний суд м. Горлівки протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Цен трально-Міський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: