Справа № 692/684/20

Провадження № 6/692/59/20

31.07.2020

                                                У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року                                смт. Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді                Левченко Л.О.

за участю секретаря        Савенко О.В.

розглянувши подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про примусове проникнення до домоволодіння особи, в якої перебуває майно боржника, -

В С Т А Н О В И В :

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжук С.С. звернувся до Драбівського районного суду Черкаської області із поданням про примусове проникнення до домоволодіння особи, в якої перебуває майно боржника, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане подання державний виконавець мотивує тим, що на його виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 46799107, об?єднане 06.03.2015р. про стягнення з ФГ «Бірюк» на користь юридичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 341 295,94 грн.

Керівник та підписант ФГ «Бірюк» - Бірюк Олександр Васильович, ІДН НОМЕР_1 , протягом тривалого часу ухиляється від виконання рішень судів, вимоги та виклики державного виконавця ігнорує.

12.12.2018р. у ході проведення виконавчих дій було описано та арештовано майно боржника, а саме: комбайн зернозбиральний ДОН-1500, д.н.з. НОМЕР_2 , 1993р.в. та трактор колісний МТЗ-80, д.н.з. НОМЕР_3 , 1989р.в., які були передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який ігнорує вимоги державного виконавця щодо повідомлення його місцезнаходження.

Постановою старшого державного виконавця Яжук С.С. від 24.06.2020р. призначено відповідальним зберігачем арештованого майна представника ЧФ ДП «СЕТАМ» Мітяй Петра Васильовича.

25.06.2020р. у ході проведення виконавчих дій, трактор колісний МТЗ-80, д.н.з. НОМЕР_3 , 1989р.в. було виявлено на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Однак передати вказаний транспортний засіб ДП «СЕТАМ» для подальшої реалізації виявилось неможливим у зв?язку з тим, що у доступі до вказаного домоволодіння було відмовлено.

Таким чином державний виконавець вважає, що приховування вищевказаної техніки фактично унеможливлює виконання рішень судів, тому звернувся до суду із даним поданням про примусове проникнення до домоволодіння особи, в якої перебуває майно боржника, з метою передачі описаного та арештованого майна боржника ФГ «Бірюк» до ДП «СЕТАМ» для його подальшої реалізації.

Нормами ст. 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Державний виконавець на розгляд подання не прибув, про день та час розгляду був повідомлений належним чином.

Враховуючи встановлені ст. 439 ЦПК України терміни розгляду вказаного подання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає, що подання державного виконавця не підлягає до задоволення у зв`язку із наступним.

Як вбачається із постанови про об?єднання виконавчих проваджень від 05.03.2015 року виконавчі провадження № 54182989, № 42169345 та № 46050230 об?єднано у зведене виконавче провадження № 46799107 про стягнення з ФГ «Бірюк» на користь юридичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 341 295,94 грн.

27.10.2016р. зведене виконавче провадження відносно ФГ «Бірюк» було передане з Драбівського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області.

Керівник та підписант ФГ «Бірюк» - Бірюк Олександр Васильович, ІДН НОМЕР_1 , протягом тривалого часу ухиляється від виконання рішень судів, вимоги та виклики державного виконавця ігнорує.

12.12.2018р. у ході проведення виконавчих дій було описано та арештовано майно боржника, а саме: комбайн зернозбиральний ДОН-1500, д.н.з. НОМЕР_2 , 1993р.в. та трактор колісний МТЗ-80, д.н.з. НОМЕР_3 , 1989р.в., які були передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який ігнорує вимоги державного виконавця щодо повідомлення його місцезнаходження.

25.06.2020р. у ході проведення виконавчих дій на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено трактор колісний МТЗ-80, д.н.з. НОМЕР_3 , 1989р.в.

Відповідно до акту державного виконавця від 25.06.2020 року, складеного в присутності керівника ФГ «Бірюк» - ОСОБА_2 , державний виконавець здійснив виїзд за адресою: Черкасько обл., смт. Драбів, вул. Гагаріна, 60-66 з метою передачі на зберігання майна іншому зберігачу для його подальшої реалізації. Однак передати вказаний транспортний засіб ДП «СЕТАМ» для подальшої реалізації виявилось неможливим у зв?язку з тим, що у доступі до вказаного домоволодіння було відмовлено. Керівник боржника ОСОБА_2 повідомив, що виконувати рішення суду не буде.

Суд зважає, що вказаний акт державного виконавця складений без будь-яких свідків чи інших осіб, які могли б засвідчити достовірність обставин, які викладені в ньому.

Окрім того матеріали справи не містять жодних відомостей про те чи керівник боржника дійсно зареєстрований та проживає за зазначеною у поданні адресою.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 214695253 та за № 214683178 від 02.07.2020 року, будинки № 66 та № 62 та за вказаною вище адресою взагалі належить ОСОБА_3 , яка є засновником ФГ «Бірюк». Відомості щодо власника домоволодінь за № 60 та 64 взагалі в матеріалах подання відсутні.

Разом із тим матеріали подання не містять жодних доказів повідомлення власника зазначених будинків про проведення такого огляду та зобов?язання надання доступу, оскільки із акту державного виконавця від 25.06.2020р. не вбачається, що власник домоволодінь ОСОБА_3 була присутня при проведенні виконавчої дії та чинила перешкоди державному виконавцеві у доступі до належного їй домоволодіння.

Більше того, матеріалами справи взагалі не доведено що керівник ФГ «Бірюк» - ОСОБА_2 , який безпосередньо відмовив у доступі до домоволодіння, дійсно зареєстрований та проживає за зазначеною у поданні адресою.

У ст. 30 Конституції України зазначено, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Тобто обмеження права на недоторканість житла чи іншого володіння особи можливе виключно на підставі вмотивованого судового рішення.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що за цією статтею Конвенції держава виконає свої зобов`язання не тільки, якщо просто утримається від дій, що ці права порушують, а і за умови, що буде діяти за певних обставин таким чином, щоб гарантувати їх забезпечення.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Враховуючи зазначені положення про недоторканість житла, примусове проникнення до житла боржника чи домоволодіння особи, в якої перебуває майно боржника, при проведенні виконавчих дій, на думку суду є крайнім заходом, спрямованим на своєчасне виконання судового рішення, за наявності достатніх доказів, які свідчать, що всі можливості щодо здійснення виконавчих дій в площині Закону України "Про виконавче провадження"вичерпано і боржник перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на достатніх доказах, які переконливо підтверджують умисне перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

Дійсно нормами п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Однак, зі змісту вказаних вище правових норм вбачається, що державний чи приватний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, в якої перебуває майно боржника у разі, якщо особа чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

Аналізуючи обставини, викладені в поданні, обсяг проведених виконавчих дій, можливість порушення прав власника домоволодіння, відсутність відомостей про повідомлення та отримання згоди від останнього щодо проведення виконавчих дій, суд приходить до обґрунтованого висновку, що подання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив відсутність достатніх підстав для задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до домоволодіння особи, в якої перебуває майно боржника, яке є крайнім заходом при проведенні виконавчих дій, і може застосовуватися лише у тих обставинах, коли державний виконавець вичерпав усі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження"

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, 438 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про примусове проникнення до домоволодіння особи, в якої перебуває майно боржника - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                           Л.О. Левченко