Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа N 2 -2974/10
15 березня 2010 року м. Горлівка
Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:
головуючого-судді Коваленко В.О.,
при секретарі Баштовій А.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання договору найму та виселесеня особи із житлового приміщення
керуючись частиною третьою статті 209 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом про розірвання договору найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 між позивачами та ОСОБА_2; виселенні відповідача із належної відповідачам квартири без надання іншого приміщення; зняття з реєстрації відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому № 56 від 21.02.1996 р. 06 листопада 1999 року ОСОБА_2 став членом сім’ї, уклавши шлюб з ОСОБА_3, з 28.07.2001 року зі згоди позивачів ОСОБА_2 зареєструвався в зазначеній квартирі. У грудні 2005 року шлюбні відносини припинилися між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, однак на прохання відповідача позивачі надали йому можливість продовжувати проживати в належній їм квартирі у якості наймача, так як іншого житла у нього не було. У зв’язку з неможливістю спільного проживання позивачі були вимушені переїхати проживати до м. Краматорська до родичів. Через матеріальні складності позивачі вирішили продати належну їм квартиру та 03.08.2009 року запропонували відповідачу у три місячний строк звільнити займане приміщення, але відповідач не виконав вимоги.
У судове засідання позивачка ОСОБА_3 не прибула, надала довідку про находження на стаціонарному лікуванні, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_6 повністю підтримав свої позовні вимоги, обгрутовуючи свою позицію обставинами, викладеними у позовній заяві та додатково зазначив, що спірну квартиру вони приватизували в 1996 році ще до шлюбу ОСОБА_3 з відповідачем. Разом з відповідачем у спірній квартирі вони проживали під час шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а після розлучення позивачі проживали у м. Краматорську, а відповідач залишився проживати у ІНФОРМАЦІЯ_1. Зараз його мати є інвалідом 2-ї групи, а він студентом джерелом їх існування є пенсія матері та його стипендія, тому через матеріальні труднощі вони бажають продати зазначену квартиру. Просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав і зазначив, що з вересня 2009 року він розлучений з позивачкою ОСОБА_3, позивачі після розлучення виїхали до м. Краматорська, а він мешкає у належній позивачам квартирі, сплачує комунальні послуги за кватиру у повному обсязі, він не звільняє квартиру через відсутність іншого житла, але сподівається придбати житло у травні поточного року та звільнити займану квартиру. Просив у задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності № 1061 від 22 лютого 1996 року на праві приватної сумісної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_5, згідно довідки Горлівського міського бюро технічної інвентаризації від 12.01.2010 р. № 14 реєстраційний номер нерухомого майна 31633 /а.с. 10, 8/.
Відповідно до рішення Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області від 30 вересня 2009 року, яке набрало законної сили 12.10.2009 р., розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований 06 листопада 1999 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції /а.с. 7/.
Відповідно до довідки комунального підприємства «Кіровський» від 02.02.2010 р., у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 з 04.10.1995 року по 09.09.2008 року; ОСОБА_5 з 04.10.1995 р. по 02.10.2003 р.; ОСОБА_2 з 22.06.2001 року по теперішній час /а.с. 6/. Зазначені факти позивачами та відповідачем визнані під час судового засідання.
Згідно попередження від 03.08.2009 року позивачі пропонували ОСОБА_2 звільнити займану квартиру АДРЕСА_1 у зв’язку з її продажем /а.с. 4/.
Відповідно до довідки Харківського політехнічного інституту Національного технічного університету від 20.01.2010 р. № 207, ОСОБА_5 є студентом 1 курсу факультету економічної інформатики та менеджменту денної форми навчання /а.с. 5/.
Відповідно до довідки МСЄК № 042608 від 21.10.2008 р., ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності за загальним захворюванням безстроково /а.с. 9/.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 150 ЖК УРСР громадяни, що мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання та проживання членів їх сімей, та вправі розпоряджатися цією власністю за своїм розсудом.
Сфера житлових відносин в Україні регулюється, за умовами статі 3 Житлового кодексу Української РСР, який є чинним і підлягає застосуванню на території України, цим кодексом та іншими актами житлового законодавства.
Права членів сім’ї власника житлового приміщення на користування житловим приміщенням власника визначені нормами статей 405 Цивільного кодексу України та 156 Житлового кодексу Радянської РСР, норми якого є спеціальними у вирішенні питань, які виникають у сфері житлових правовідносин.
За умовами статті 156 Житлового кодексу Української РСР члени сім’ї власника квартири, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири. Припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником квартири і колишнім членом сім’ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Враховуючи, що судом, із наданих сторонами доказів, не виявлено підстав для визнання відповідача ОСОБА_2, визначених частиною другою статті 405 Цивільного кодексу України, а також підстав передбачених ст. 168 ЖК України, на які у своєму позові посилалися позивачі. Більш того, як встановлено у судовому засіданні відповідач проживає у спірній квартирі, а позивачі вимагають вивільнити спірну квартиру для її продажу і не мали наміру використовувати зазначену квартиру для власного проживання, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про розірвання договору найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 між позивачами та ОСОБА_2; виселенні відповідача із належної відповідачам квартири без надання іншого приміщення; зняття з реєстрації відповідача необхідно відмовити.
На підставі ст.ст. 3, 116, 156, 168 ЖК Української РСР, ст. 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 294 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання договору найму та виселесеня особи із житлового приміщення відмовити.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Донецької області може бути подана через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текстом рішення виготовлений 22 березня 2010 року.
Суддя: