1Справа № 336/6836/23 2/335/1732/2024

                                УХВАЛА

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року                                                                  м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Безштанківської К.О., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

ВСТАНОВИВ:

       21 березня 2024 року до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя за підсудністю з Шевченківського районного суду м.Запоріжжя надійшла цивільна права за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю.

       Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 22 березня 2024 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, сторонам надано строк для подання заяв по суті справи, призначено у справі підготовче засідання. Витребувано від П`ятої запорізької державної нотаріальної контори інформацію про те, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та, якщо заводилась, надати належним чином засвідчену копію спадкової справи після померлого ОСОБА_3 .

       У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначила про те, що встановлення факту її проживання із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини їй необхідно для подальшої реалізації її права на спадкування частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить померлому ОСОБА_3 .

       Представник відповідача - ОСОБА_2 у підготовчому засіданні зазначила, що ознайомившись із змістом позовної заяви та враховуючи ту обставину, що метою встановлення факту проживання позивача однією сім`єю із померлим ОСОБА_3 є подальша реалізація позивача права на спадкування нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , вказана справа, з урахування положення ст.30 ЦПК України, повинна розглядатися за правилами виключної підсудності за місцем знаходження нерухомого майна, тобто Шевченківським районним судом м.Запоріжжя.

       Позивач підтримала думку представника відповідача.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить до висновку про те, що справу слід направити до Шевченківського районного суду Запорізької області, з наступних підстав.

Як вбачається із позовної заяви, предметом позову у даній справі є встановлення факту проживання позивача ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю понад п`ять років до моменту відкриття спадщини з метою отримання спадщини, яка відкрилася після його смерті, зокрема з метою наступного вирішення питання щодо її права власності на спадкове майно, а саме частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У підготовчому засіданні позивач підтвердила мету звернення до суду з даним позовом, а саме отримання у спадок частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 .

Тобто, вимоги позивача нерозривно пов`язані із можливістю реалізації права на спадкування нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

       У своїй постанові від 16.02.2021 (справа 911/2390/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За наведених обставин, враховуючи, що предметом спору у даній справі є встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем для подальшої реалізації права позивача на спадкування нерухомого майна, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться у Шевченківському районі м.Запоріжжя, і за територіальною юрисдикцією відноситься до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, суд доходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження нерухомого майна, а тому вважає за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України направити дану справу на розгляд до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.

При цьому, слід зазначити, що у даному випадку відсутній спір щодо підсудності справ між судами.

Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, а також той факт, що у разі розгляду вказаної цивільної справи, суд, до якого направлено справу з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, не допускаючи спору про підсудність справ між судами, вважаю за необхідне направити матеріали вказаної справи для розгляду до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю – передати за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя (69071, м.Запоріжжя, вул.Чарівна, буд.117-А).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 18 квітня 2024 року.

Суддя:                                                                 А.Б.Алєксєєнко