Справа № 462/4639/20

провадження 1-кп/462/555/20

 

 

 

У Х В А Л А

 

06 серпня 2020 року                                     м. Львів

 

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

Головуючої судді  ОСОБА_1 

за участю секретаря судових засідань  ОСОБА_2 

за участі сторін кримінального провадження: 

прокурора  ОСОБА_3 

обвинуваченої  ОСОБА_4 

захисника  ОСОБА_5 

   розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12018180180001630 від 19.12.2018, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст.358 КК України,

 

встановив:

 

   В провадження Залізничного районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018180180001630 від 19.12.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст.358 КК України з клопотанням прокурора про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, без визначення розміру застави. 

Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачена ОСОБА_4 може переховуватися від суду, так як вона обвинувачується у злочині, міра покарання за який передбачена до десяти років позбавлення волі, що може спонукати останню втекти з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, оскільки обвинувачена може вчиняти щодо них психологічний та фізичний тиск з метою залякування та зміни показів, та може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як остання обвинувачується в повторному вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, також підробці з метою подальшого використання рецептурних бланків з метою незаконного придбання сильнодіючих лікарських засобів «Соннат» та «Сонован». Наголошує на наявності вагомих доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Зазначає, що у випадку обрання іншого менш суворого запобіжного заходу, ОСОБА_4 маючи можливість пересуватися вільно або навіть частково обмежено, враховуючи відсутність останньої будь яких соціально стримуючих факторів та схильність на вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, покази яких мають істотне значення в межах кримінального провадження, та вчинити інше правопорушення.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просить його задоволити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4  ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора про застосування обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що прокурором не доведено ризиків невиконання обвинуваченою ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків, передбачених у ст.177 КПК України. Зауважує, що в обвинуваченої на утриманні є син віком 20 років, вона є особою старшого віку, також у неї встановлено інвалідність ІІІ групи, хворіє на гіпертонію та бронхіальну астму, та третій місяць знаходиться в лікарні в СІЗО. Обвинувачена перебуває на замісній підтримуючій терапії. Вважає клопотання прокурора надуманим та просить замінити запобіжний захід ОСОБА_4 на цілодобовий домашній арешт. Свої доводи обгрунтовує практикою ЄСПЛ. 

Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника підтримала. Наголосила, що інкриміновані їй звинувачення є безпідставними.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора слід задоволити частково. 

Згідно з ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Позиція Конституційного Суду України, яка узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, вказує на те, що запобіжні заходи (домашній арешт та/або тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

У відповідності до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У підготовчому судовому засіданні суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_4 , проживає за місцем реєстрації, отримує пенсію, має сина, що не може свідчити про відсутність соціальних зв`язків обвинуваченої в місці її постійного проживання. Однак, суд, оцінивши сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, бере до уваги наявність обґрунтованої підозри в вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст.358 КК України, які відносяться, зокрема, до категорії тяжких правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. При цьому, характер інкримінованих обвинуваченій ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, на думку суду, свідчать про схильність до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, а відтак про ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Суд зауважує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може в подальшому ускладнити досягнення мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню. За наведених обставин, клопотання захисника обвинуваченої та обвинуваченої ОСОБА_4 про застосування цілодобового домашнього арешту суд вважає необгрунтованим.

Суд критично ставиться до доводів щодо перебування на утриманні ОСОБА_4 сина, адже у судовому засіданні встановлено та не заперечується обвинуваченою, що такий є повнолітнім та не є недієздатним. З приводу стану здоров`я обвинуваченої ОСОБА_4 суд зауважує, що зі слів обвинуваченої вона отримує лікування в СІЗО. Жодних доказів про те, що воно є недостатнім чи неефективним, обвинуваченою не наведено та не представлено суду.

У зв`язку із наведеним, суд робить висновок про необхідність застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченої ОСОБА_4 та тяжкості пред`явленого їй обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Отже, суд дійшов висновку про застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 04.10.2020 включно.

Також суд враховує вимоги ст.183 КПК України, відповідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, і визначає таку, з огляду на положення ч.5 ст. 182 КПК України, в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 84080 грн., оскільки саме такий розмір застави, в разі її внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків.

У разі внесення суми застави на обвинувачену ОСОБА_4 , відповідно до ч.3 ст.182 КПК України, слід покласти обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

 

Керуючись ст.ст. 177, 178, 193, ч.1 ст.197, 314, 315, 372 КПК України, суд

 

постановив:

 

Клопотання прокурора про застосування обвинуваченій ОСОБА_4 строку тримання під вартою  задоволити частково.

Застосувати до обвинуваченої у кримінальному провадженні №12018180180001630 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 04 жовтня 2020 року, включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 84080 грн.

У разі внесення вказаної суми застави покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1.прибувати до суду за першою вимогою

2.не відлучатися із м.Львова без дозволу суду

3.повідомляти суд про зміну свого місця проживання

4.здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо обвинувачена ОСОБА_4 ,вразі внесеннязастави,будучи належнимчином повідомленою,не з`явитьсяза викликомдо судубез поважнихпричин чине повідомитьпро причинисвоєї неявки,або якщопорушить іншіпокладені нанеї призастосуванні запобіжногозаходу обов`язки,застава звертаєтьсяв дохіддержави тазараховується доспеціального фондуДержавного бюджетуУкраїни йвикористовується упорядку,встановленому закономдля використаннякоштів судовогозбору. 

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається обвинуваченій ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

Копію ухвалу направити ДУ «Львівська установа виконання покарання (№ 19)» (79007, м.Львів, вул.Городоцька, 20) - для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом семи діб з дня її оголошення. 

 

 

 

 

 

   Суддя:                                         ОСОБА_1