Справа № 307/2179/20

Провадження № 2-з/307/32/20

УХВАЛА

        06 серпня 2020 року                                                        м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Стецюк М.Д., за участю секретаря судового засідання Цех Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення Буштинської селищної ради про передачу у власність земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.

До позовної заяви представником позивача долучено заяву про забезпечення позову.

Учасники справи в порядку ч.1 ст.153 ЦПК України в судове засідання не викликалися.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що вона подана та підписана представником ОСОБА_2 що діє на підставі копії довіреності від 07 липня 2020 року посвідченої приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Грин Н.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 362.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61цього Кодексу.

Предмет вказаної позовної заяви є:

-визнання незаконним та скасування рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 28.08.2001 р. про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 1,613 га. для ведення підсобного господарства.

-скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку площею 1,613 га, кадастровий номер 2124455300:03:001:0034, розташованої на території урочища «Руськополівське» в смт. Буштино, Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованої за ОСОБА_5 ;

-скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 1,613 га, кадастровий номер 2124455300:03:001:0034, розташованої на території урочища «Руськополівське» в смт. Буштино, Тячівського району Закарпатської області у державному земельному кадастрі, та кадастровий номер 2124481200:05:001:0048.

-витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,79 га, розташовану на території урочища «Руськополівське» в смт. Буштино, Тячівського району Закарпатської області.

Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 4 ст. 19 ЦПК).

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Враховуючи категорію та складність даної справи, обсяг та характер доказів у справі, обраний спосіб захисту, суд зазначає, що позовна заява не відноситься до категорії малозначних в силу положень ст. 274 ЦПК України, а тому представництво у даній справі інтересів ОСОБА_1 повинно здійснюватися виключно адвокатом.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Так, вказана заява про забезпечення позову підписана представником позивача ОСОБА_2 на підтвердження його повноважень до матеріалів справи додано копію довіреності від 07 липня 2020 року посвідченої приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Грин Н.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 362, проте, вказана довіреність, копія якої додана до позовної заяви, не містить посилання на те, що довіритель уповноважувала ОСОБА_2 , як адвоката, а не як фізичну особу, представляти інтереси довірителя. Крім того, з доданих до позовної заяви копій документів взагалі не можливо підтвердити, що фізична особа ОСОБА_2 , яка вказана у довіреності, є адвокатом, яким підписана позовна заява.

Таким чином, враховуючи ту обставину, заява про забезпечення позову та позовна заява ОСОБА_1 підписана її представником  ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивачки за довіреністю, однак не є адвокатом, при чому ОСОБА_1 є повнолітньою та дієздатною особою, крім того, позовна заява має розглядатися за правилами загального позовного провадження, а тому ОСОБА_2 не має процесуальної дієздатності підписувати позовну заяву, а також і заяву про забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Крім того, згідно ч. 6 ст.151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що позовна заява та заява про забезпечення позову від імені позивача подана та підписана представником за довіреністю, повноваження якого не підтверджені, крім того до заяви про забезпечення позову не додано документу, що підтверджує сплату судового збору, - заява про забезпечення позову підлягає поверненню, що не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду з аналогічною заявою.

Керуючись ст.ст. 58,60,61, 62,151,153,185,258-260ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення Буштинської селищної ради про передачу у власність земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із такою, якщо перестануть існувати обставини, які стали причиною для повернення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя:                                                                                 М.Д.Стецюк