ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.07.06 р.                                                                               Справа № 22/217пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Прядці І. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Макіївці  

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” м. Донецьк    

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Промислової комерційної фірми „Титан” м. Макіївка     

про визнання господарського зобов’язання недійсним       

за участю

прокурора:

представників

від позивача: Забєліна Ю. В.  – за довір.  

від відповідача 1: не з”явився

від відповідача 2: Іваніна М. М. – за довір.

третя особа:

СУТЬ СПРАВИ:

          Позивач, Державна податкова інспекція у м. Макіївці, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю Промислової комерційної фірми „Титан” м. Макіївка про визнання господарського зобов’язання недійсним на суму 84 000 грн. на підставі ст. 207 із застосуванням наслідків, передбачених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 23.07.2004 р. по справі № 2-2384/04, яким установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” м. Донецьк були визнані недійсними.

          Відповідач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” м. Донецьк, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав.

          Відповідач 2, Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова комерційна фірма „Титан” м. Макіївка, відзив на позовну заяву не надав.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

          24.06.2003 р. на підставі укладеного в усній формі договору купівлі – продажу Товариством з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” м. Донецьк були передані Товариству з обмеженою відповідальністю Промисловій комерційній фірмі „Титан” м. Макіївка ваучери на загальну суму 84 000 грн.

Факт їх передачі підтверджується долученими до матеріалів справи копіями податкової накладної від 24.06.03 р. № 805/1, накладної від 24.06.2003 р. № 623 на суму 28 000 грн. (в тому числі податок на додану вартість в сумі 4 666,67 грн.), податкової накладної від 24.06.2003 р. № 808/1 та накладної від 24.06.03 р. № 627 на суму 56 000 грн. (в тому числі податок на додану вартість в сумі 9 333,33 грн.).

Оплата придбаних ваучерів відбулась 24.06.2003 р. у безготівковій формі в сумі 85 500,00 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією витягу з реєстру платіжних документів від 24.06.03 р.   

Рішенням Будьонівського районного суду м. Донецька від 23.07.2004 р. по справі № 2-2384/04 установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” м. Донецьк були визнані недійсними.

Під час розгляду справи Будьонівським районним судом м. Донецька було встановлено, що Товариство з обмеженою  відповідальністю  „Донтехкомплект”  м.  Донецьк  було  створене  Ратниковим Ю.Ю. та Марковою В.А., які не мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність, за винагороду.

В судовому засіданні Ратников Ю.Ю. та Маркова В.А. проти позовних вимог не заперечували та пояснили, що підприємство було створене без мети здійснення господарської діяльності, реєстрація була здійснена за винагороду, внески до статутного фонду зазначеного підприємства ними не здійснювались, документацію підприємства вони не вели, підписи на документах не ставили.

          Будьонівським районним судом м. Донецька встановлено також, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” м. Донецьк за адресою, визначеною в Статуті, не знаходиться, податкової звітності до органів державної податкової служби не подає.

          Зазначене рішення набуло законної сили.

          Актом від 14.10.2004 р. № 104 Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька анулювала свідоцтво платника податку на додану вартість № 07288341, видане Товариству з обмеженою відповідальністю “Донтехкомплект” м. Донецьк.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що Державній податковій інспекції у м. Макіївці у задоволенні позову повинно бути відмовлено за наступними підставами.

          Відповідно до ч 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

          Частиною першою ст. 208 ГК України передбачено, що у разі, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

          Згідно з частинами першою та четвертою розділу IX “ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ” ГК України цей Кодекс набрав чинності з 01.01.2004 р.

Він застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями.

          До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

          Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір був укладений та фактично виконаний сторонами у червні 2003 р., у зв”язку з чим саме в цьому періоді зобов”язання сторін за спірною усною угодою відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК Української РСР припинились.

          За таких обставин суд вважає, що положення ГК України до спірних правовідносин застосовані бути не можуть.

          На підставі викладеного керуючись ЦК Української РСР, ГК України, ст. 33, 34, ст. 82 – 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

          Державній податковій інспекції у м. Макіївці у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехкомплект” м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю Промислової комерційної фірми „Титан” м. Макіївка про визнання господарського зобов’язання недійсним на суму 84 000 грн. на підставі ст. 207 із застосуванням наслідків, передбачених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          

Суддя                                                                         Волошинова Л.В.