Справа № 22-100/08р.
Категорія справи - 45
Головуючий у 1-й інстанції - Міхняк Я. А.
Доповідач в апеляційній інстанції - Цяцяк Р.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справа х апеляційного суду
Львівської області у складі:
головуючого - судді Петрички П.Ф.,
суддів Бакуса В.Я. і Цяцяка Р.П.,
при секретарі Раб О.В.,
та за участю ОСОБА_2, ОСОБА_3 і їх представників
та представника Сколівського відділення Львівської
регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, представника ОСОБА_2, на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 31 серпня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_3 до Сколівської міської ради та визнано незаконним рішення Сколівської міської ради від 25.10.2006 року № 45 „Про відміну п.3 додатку № 2 до рішення сесії Сколівської міської ради № 12 від 15 грудня 2004 р. „Про безкоштовну передачу у власність земельних ділянок мешканцям м. Сколе" і скасовано його.
Цим же рішенням ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю у задоволенні її позовних вимог до Сколівської міської ради, Сколівського відділення Львівської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру", третя особа -ОСОБА_3, про визнання недійсним п.3 додатку № 2 до рішення сесії Сколівської міської ради № 12 від 15 грудня 2004 р. та Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га по АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_3
Дане рішення оскаржив ОСОБА_5, представник ОСОБА_2
Апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вважає, що п.3 додатку № 2 до рішення сесії Сколівської міської ради № 12 від 15 грудня 2004 p., який оспорюється ОСОБА_2, був прийнятий Сколівською міською радою неправомірно - з порушенням норм ст. 116 ЗК України та без дотримання встановленої процедури, передбаченої ст. 118 ЗК України, однак суд першої інстанції необгрунтовано дійшов до висновку та прийняв за доконаний факт те, що ОСОБА_3 користувався спірною земельною ділянкою, оскільки він придбав будинок, який розташований на земельній ділянці сусідній зі спірною.
Вважає невірним висновок суду про те, що ОСОБА_2 не вправі оспорювати Державний акт на землю, виданий ОСОБА_3 25.10.2005 року, оскільки у відповідності до ст. 125 ЗК України право власності на спірну земельну ділянку у нього виникло лише з зазначеної дати (з 25.10.2005 року), а на цей час на спірну земельну ділянку вже претендувала ОСОБА_2 і, відповідно, видача Державного акту на землю, який оспорюється нею, порушила її інтереси.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта і її представника на підтримання апеляційної скарги та заперечення її доводів зі сторони ОСОБА_3, його представника і представника Сколівського відділення Львівської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру", перевіривши матеріали справи та законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_2 про „приєднання до існуючого комплексу прилеглої ділянки 0, 3 га по вул. Князя Святослава 31-35 для будівництва бази відпочинку" нею до Сколівської міської ради була подана 25.05.2005 року (а.с. 89), а перше рішення по ній („Про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки під будівництво відпочинкових котеджів по вул. Князя Святослава в м. Сколе гр. ОСОБА_2 ") Сколівською міською радою було прийнято 05.08.2005 року (а.с. 88).
На час вище згаданого звернення ОСОБА_2 і прийняття по ньому рішення вже були чинними рішення тієї ж Сколівської міської ради від 15.12.2004 року № 12 та від 13.05.2005 року, якими ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва площею 0, 10 га на вул. Кн.Святослава у м. Сколе та затверджено проект відводу цієї земельної ділянки (а.с. 14-15, 34).
25.10.2005 року ОСОБА_3 отримав Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку (а.с. 41), який був виданий на підставі її плану, погодженого міським головою м. Сколе (а.с. 152).
В той же час, вибір земельної ділянки, виділеної ОСОБА_2, було проведено лише 25.10.2006 року (рівно через рік після отримання ОСОБА_3 Державного акту) -„ комісією, створеною рішенням 2-ї сесії 5-го скликання № 36 від 27.06.2006 року" (а.с. 17).
Однак, як вбачається з відповіді Сколівської міської ради від 28.01.2008 року № 106 на запит суду, „рішення № 36 від 27.06.2006 року в Сколівській міській раді відсутнє, так як 27.06.2006 року не проводились ні виконком, ні сесія міської ради" (а.с. 83).
За вище наведених обставин суд обгрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_2 не вправі оспорювати Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, виданий ОСОБА_3 25.10.2005 року, оскільки рішення Сколівської міської ради стосовно виділення їй спірної земельної ділянки, якими вона обгрунтовує свої позовні вимоги, прийняті з порушеннями вимог ст. ст. 140, 141, 149 Земельного кодексу України та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні".
Також обгрунтованим є висновок суду про надуманість підстав прийняття Сколівською міською радою рішення № 45 від 25.10.2006 року, яке оспорює ОСОБА_3, так як матеріалами справи встановлено, що виділення спірної земельної ділянки ОСОБА_3 проходило на підставі рішень її власника, Сколівської міської ради (а.с. 14-15, 34), та при безпосередній участі її відповідних посадових осіб (а.с. 152).
Крім цього, колегія суддів також враховує і те, що ОСОБА_2 (на ЇЇ відповідні звернення) земельна ділянка надавалась „під будівництво дитячих будинків сімейного типу" (а.с. 90).
В той же час, питання забезпечення жилими приміщеннями дитячих будинків сімейного типу регулюється ст. 46-1 ЖК України та Положенням про дитячий будинок сімейного типу, затвердженим постановою KM України від 27.04.1994 року № 267, якими встановлено порядок прийняття рішень про створення таких будинків, однак ОСОБА_2 ні в обгрунтування своїх звернень до Сколівської міської ради про виділення земельної ділянки „під будівництво дитячих будинків сімейного типу", ні в обгрунтування своїх позовних вимог до суду не подала жодного документу, який би дійсно свідчив про створення нею дитячого будинку сімейного типу в передбаченому чинним законодавством порядку.
З урахуванням вище наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308, 314 ч. 1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_2, відхилити та залишити рішення Сколівського районного суду Львівської області від 31 серпня 2007 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.