Справа № 308/7535/20

3/308/4527/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2020 року                                 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., за участю секретаря судового засідання Просяник В.С., прокурора Цар І.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Степанова І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли вiд Національного агенства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

працюючого головою Закарпатської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_2 , проживає за адресою:

АДРЕСА_3 ,

за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 

встановив:

ОСОБА_1 , будучи у відповідності до підпункту «е» та «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст.172-6 КУпАП, суб`єктом декларування, на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, а саме, подав декларацію лише 06.06.2020 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

11.08.2020 року до суду, через канцелярію, від захисника ОСОБА_1 – адвоката Степанова І.О. поступило письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 308/7535/20, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні надав письмовий висновок, згідно якого вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки він, являючись суб`єктом декларування в порушення вимог ч.1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції»,  не своєчасно, 06.06.2020 року, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік. Також, зазначив, що вина ОСОБА_1 доведена зібраними по справі доказами, згідно вимог закону проведено перевірку та складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП та враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності призначити мінімальне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

ОСОБА_1 , через канцелярію суду, подав письмові пояснення, які долучено до матеріалів справи, такі ж пояснення надав у судовому засіданні. Додатково пояснив, що 13.04.2020 року подав декларацію «кандидата на посаду» за 2019 рік, оскільки претендував на посаду голови Закарпатської обласної державної адміністрації, тому вважає, що свій обов`язок щодо подачі декларації за 2019 рік виконав, в межах термінів, встановлених у 2020 році. Разом з тим, отримавши 05.06.2020 року повідомлення про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, на наступний день, а саме 06.06.2020 року на основі попередньо поданої декларації, в якій зазначено «тип декларації – кандидата на посаду» створив нову, в якій обрав тип «щорічна» та подав її. Вважає, що протокол відносно нього складено без наявних для цього підстав, без врахування його пояснень та без з`ясування всіх обставин справи. Крім того, ОСОБА_1 підтримав подане клопотання свого захисника – адвоката Степанова І.О. про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_1  – адвокат Степанов І.О. в судовому засіданні підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП. В обгрунтування такого, зазначив, що ОСОБА_1  13.03.2020 року вперше зареєструвався у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування  та подав до Єдиного державного реєстру декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2019 рік, як того вимагає ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції». У зв`язку з тим, що на момент подання декларації ОСОБА_1  претендував на посаду голови Закарпатської обласної державної адміністрації, у декларації обрав тип «кандидата на посаду». 05.06.2020 року ОСОБА_1  отримав повідомлення від уповноваженої особи НАЗК про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, відповідно до ч.1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» і 06.06.2020 року створив на основі попередньо поданої декларації за 2019 рік нову декларацію, в якій обрав тип «щорічна». 10.07.2020 року ОСОБА_1  було запрошено до НАЗК для надання пояснень, тому 23 липня 2020 року він з`явився і надав пояснення в письмовій формі, проте уповноважена особа НАЗК не розглянула та не надала правову оцінку таким, та всупереч положенням ст. 245 КУпАП склала протокол про адміністративне правопорушення, який було направлено до суду. Вважає, що протокол та додані до нього матеріали свідчать про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, оскільки декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування була подана  ОСОБА_1  13.04.2020 року, а несвоєчасне подання декларації певного типу, зокрема «щорічна», не утворює складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Крім того, саме програмне забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» надає можливість подання лише декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначається певний тип, при цьому, реєстр фіксує надходження лише таких документів як «Декларація», «Виправлена декларація», та «Повідомлення про суттєві зміни майнового стану». Зазначив, що відповідно до практики Європейського суду відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Веренцов проти України», кантоні проти Франції». Також зауважив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність в діях  ОСОБА_1  суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення у формі умислу на порушення вимог фінансового контролю  та просив врахувати дані про особу ОСОБА_1 , який має має ряд орденів та є батьком п`ятьох дітей.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, подане клопотання про закриття провадження та висновок прокурора, дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.

Статтею 1 Закону №1700-VІІ «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно із підпунктом «е», «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є: посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.

В судовому засіданні встановлено, що Указом Президента України від 14.02.2017 року №35/2017 ОСОБА_1 призначено начальником Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (а.с. 55).

Указом Президента України від 27.08.2019 року №627/2019 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (а.с. 56).

Указом Президента України від 17.04.2020 року №150/2020 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (а.с. 57).

З довідки Служби мобілізації та територіальної оборони СБУ від 24.06.2020 підтведжується, що наказом Голови СБУ України від 22.04.2020 №521-ОС/дск, ОСОБА_1 звільнено з військової служби за п.п. «а» п.61 та п.п. «в» пункту 2 частини 6 ст. 26 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Служби безпеки України, виключивши його із списків особового складу з 22.04.2020. (а.с. 65-68).

А Указом Президента України від 22.04.2020 року №151/2020 ОСОБА_1 було призначено головою Закарпатської обласної державної адміністрації (а.с. 58).

Таким чином, ОСОБА_1 у відповідності до підпункту «е» та «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

А у відповідності до ч.3 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, та особа, зазначена у пункті 4 (крім осіб, які балотуються кандидатами у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, на посади сільських, селищних, міських голів) частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно п.5 ч.1, ч.5 ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Так, у відповідності до підпункту 1 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016р. за №959/29089, суб`єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Крім того, відповідно до підпункту 4 пункту 5 розділу II зазначеного Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 р. на усій території України карантин.

Пунктом 2-1 Прикінцевих положень розділу ХІІІ ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.

Так, у відповідності до вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, зобов`язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2020 року до 00 годин 00 хвилин 01 червня 2020 року за формою, що визначається Національним агентством, а саме: щорічну декларацію.

При цьому, як вбачається з долучених до протоколу даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 13.04.2020 року о 16:39 подав декларацію (кандидата на посаду), а декларація (щорічна) подана ним лише 06.06.2020 о 15.35 год., тобто несвоєчасно (а.с. 13, 14, 19-20). Зазначене також підтверджується і послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинив ОСОБА_1 у період 01.01.2020 -16.07.2020 (а.с. 22-32).

Поважних причин щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік ОСОБА_1 не навів, як і не надав доказів на підтвердження наявності таких.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП підтверджується також зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення №130-08/4/20 від 23 липня 2020 року, який складено уповноваженою особою,відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; поясненнями ОСОБА_1 , у яких він сам вказав, що лише після отримання повідомлення від уповноваженої особи НАЗК про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» подав таку 06.06.2020 року; доповідною запискою уповноваженої особи НАЗК від 04.06.2020; повідомленням уповноваженої особи НАЗК від 05.06.2020, яке адресоване ОСОБА_2 , з якого вбачається, що за результатами контролю щодо своєчасності подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ним не подано декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, відповідно до частини першої статті 45 ЗУ «Про запобігання корупції»; даними витягів з Єдиного державного реєстру декларацій з відомостями щодо ОСОБА_1 ; послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинив ОСОБА_1 у період 01.01.2020 -16.07.2020, якими підтверджується, що ОСОБА_1 13.04.2020 року о 16:39 подав декларацію (кандидата на посаду), а декларація (щорічна) подана 06.06.2020 о 15.35 год.; Указом Президента України від 22.04.2020 року №151/2020, яким ОСОБА_1 призначено головою Закарпатської обласної державної адміністрації, відповідно до якого у нього виник обов`язок подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Покликання ОСОБА_1  та захисника на те, що 13.04.2020 року ОСОБА_1  виконав свій обов`язок щодо подачі декларації за 2019 рік, подавши таку, як кандидат на посаду, і що необхідності у подачі ще однієї, аналогічної декларації після призначення на посаду не було, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Відтак, суд не бере до уваги зазначені доводи, оскільки у відповідноті до положеньЗакону України «Про запобігання корупції» та Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічна декларація і декларація кандидата на посаду є різними за формою, тому подача декларації (кандидата на посаду) не звільняла ОСОБА_1 від обов`язку подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.

Крім того, інших обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 до 00:00 год. 01.06.2020 року подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік за формою, що визначається Національним агентством в судовому засіданні встановлено не було.

Також, неможливо дослідити і дати оцінку характеризуючим даним, щодо особи ОСОБА_1 , на які покликався захисник, оскільки на підтверження таких не було надано жодних належними та допустимими доказів.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, вважаю, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Таким чином, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 являючись суб`єктом декларування, здійснив несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП.

Щодо поданого захисником клопотання про закриття провадження у справі, то таке до задоволення не підлягає, оскільки суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, приходжу до висновку, що для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 280, 283, 284 КУпАП, Законом України "Про запобігання корупції", Порядком формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суддя ,-

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420,40 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду:                                                                      Н.Б. Шумило