33-9

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2008 року     місто Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Матюшко М.П., розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах захисту ОСОБА_2 на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 20.10.2008 року,

встановив:

Постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 20 жовтня 2008 року

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці за те, що близько 22 години 16 вересня 2008 року на 28 кілометрі автодороги Київ-Десна він, керуючи автомобілем «Ваз-21083» д.н. НОМЕР_1, виїзджаючи з другорядної дороги, не надав дорогу транспортного засобу, що рухався по головній дорозі та наближався до перехрестя, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «Ауді - 100» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 В результаті аварії названі автомобілі отримали механічні пошкодження.

Представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 в карзі зазначає, що розгляд справи було проведено у відсутність ОСОБА_2, що згідно ст. 268 КУпАП є порушенням його права на захист, на всебічне, повне і об»єктивне з»ясування всіх обставин справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи , яка притягується до адміністративної відповідальності. При відсутності цієї особи справу може бути розглянуто у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи.

Із матеріалів справи вбачається, що її розгляд відбувся 20 жовтня 2008 року у відсутності ОСОБА_2, а дані про його повідомлення щодо часу і місця розгляду справи саме у цей день відсутні. Наведена обставина свідчить про порушення права ОСОБА_2 на захист і є підставою для скасування постанови судді.

Разом з тим вимога скаржника направити матеріали про адміністративне правопорушення на розгляд іншого судді в той же суд не може бути задоволена, оскільки за наслідками розгляду скарги суд апеляційної інстанції згідно з вимогами ст. 294 КУпАП в редакції,, що набрала законної сили з 17 листопада 2008 року, не має такої можливості, а може при скасуванні постанови прийняти нову постанову, що в даному випадку і необхідно зробити.

Цей висновок обґрунтовується наступним. Близько 22 години 16 вересня 2008 року на 28 кілометрі автодороги Київ - Десна ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Ваз - 21083» д.н. НОМЕР_2, виїзджаючи з другорядної дороги, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по головній дорозі та наближався до перехрестя, в результаті чого відбулося зіткнення автомобілів, які отримали механічні пошкодження.

Порушивши ст. 16.11 Правил дорожнього руху, ОСОБА_2 створив аварійну ситуацію небезпечну для життя і здоров»я потерпілого. Зазначені дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП. Вчинення ОСОБА_2 правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями її учасників, постановою органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи за вищеназваним фактом, що спростовує доводи скарги про неповне та всебічне дослідження обставин події.

Застосовуючи міру адміністративного стягнення, беруться до уваги позитивні характеристики винного. Разом з тим враховується грубе порушення ОСОБА_2 вимог ст. 16.11 Правил дорожнього руху.

На підставі викладеного і, керуючись ст.ст. 293 і 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 20 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення його права керування транспортними засобами строком на три місяців.

Постанова оскарженню не підлягає.