Справа 22ц-20356\2009

Категорія 26 \4\

Головуючий у першій інстанції Грищенко Н.М.

Доповідач Карнаух В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ляховської І.Є., суддів - Барильської А.П.Дарнаух В.В. при секретарі - Захаровій О.О.

за участю: представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області -Лутоніної Надії Володимирівни позивача ОСОБА_3 представника позивача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області та ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі Відділення Фонду) про стягнення моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків та просив суд стягнути з відповідача на його користь 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2008 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Відділення Фонду на користь позивача 14 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та на користь держави 1, 50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити позивачу у позові, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. А саме: судом необгрунтовано відмовлено в задоволенні клопотань Відділення Фонду про витребування у позивача медичних документів та документів про доходи позивача на час розгляду справи; не враховано, що па 2006-2007 роки зупинено відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку, а з 1 січня 2008 року ці виплати припинені згідно п.2 ч.44 Розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік». Крім того, судом при ухваленні рішення не взято до уваги, що відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується винною особою, а оскільки актом Н-1 (П-4) винним визнано підприємство, то Відділення Фонду безпідставно притягнуто до участі у справі в якості відповідача; позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, оскільки довідка МСЕК про відсоток втрати працездатності є тільки підставою для розрахунку і відшкодування потерпілому матеріальної шкоди - частини втраченого заробітку, і не є підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди. Стягуючи на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 14 000 грн., суд не навів мотивів, з яких виходив при визначенні вказаної суми та не застосував тримісячний термін позовної давності, передбачений ст. 233 КЗпП України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті його позовних вимог, з тих підстав, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, судом невірно вибачено розмір відшкодування моральної шкоди, оскільки стан здоров'я позивача за період часу з 2003 року по 2007 рік погіршився, відсоток втрати професійної працездатності збільшився з 20% у 2004 році до 25 % у 2007 році.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Відділення Фонду підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно висновку МСЕК від 17 грудня 2003 року позивачу вперше встановлено 20 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням - пиловий бронхіт. При повторному огляді 09 січня 2007 року йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково, у тому числі -20% - по захворюванню пиловий бронхіт повторно і 5% втрати професійної працездатності по захворюванню приглухуватість - первинно.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. ст.. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності що передбачають відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Позивач постійно відчуває болі, у нього пригнічений настрій, йому протипоказана фізична праця, що зачіпає його самолюбність і гідність, він потребує постійної допомоги з боку родичів і знайомих, позивачу необхідно застосовувати додаткові зусилля для забезпечення життєвих проблем, у нього понижена якість життя.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Доводи відповідача про те, що судом не враховано, положення ст. 77 Закону України « Про державний бюджет на 2006 рік», згідно якого з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди) підпункту «е» пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов, язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності», є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК у 2003 році., тобто правовідносини сторін виникли за чинності зазначених норм цього Закону.

У зазначеному Законі строки позовної давності на звернення потерпілого із заявою про відшкодування моральної шкоди не передбачено, тому доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з такими вимогами, не грунтуються на законі.

Інші доводи відповідача є безпідставними і висновків суду не спростовують.

Однак колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справа х про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і вгрсбничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд не врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачем професійного захворювання, і пов"язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача до 3000 грн. відповідно до положень п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.3 ч. 1 ст. 309, ст.. ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2008 року змінити. Зменшити суму відшкодування моральної шкоди, стягненої з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворібвань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 з 14 000 грн. до З 000.грн..

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.