Справа № 22ц-1443/08,

Категорія: 30

Головуючий у 1 інстанції: Гірник Т.А.

Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В.Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2008 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: судді Петрички П.Ф.,

суддів: Бакуса В.Я., Цяцяка Р.П.,

при секретарі: Безп'ятко О.І.,

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що діє і в своїх інтересах, адвоката ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, -

встановила:

в листопаді 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про припинення права на частку у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1 у м. Львові.

В січні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вказаним вище позовом та просила зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкод у користуванні спірною квартирою та вселити у таку, посилаючись на те, що вона є власником 34/100 частин цієї квартири, але відповідачі не впускають її у квартиру та чинять перешкоди у користуванні нею.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2008 року позови ОСОБА_2 та ОСОБА_5 об'єднано в одне провадження.

26 березня 2008 року ухвалою Личаківського районного суду м. Львова справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 залишено без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26 березня 2008 року позов ОСОБА_5 задоволено. Постановлено вселити ОСОБА_5 у спірну квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити позивачці перешкод у користуванні цією квартирою.

Рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_3, просить його скасувати й ухвалити нове про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_5, посилаючись на те, що рішення суду суперечить нормам матеріального права, оскільки спірна квартира є спільною частковою власністю, однокімнатною, неподільною і частка позивачці за таких умов не може бути виділена в натурі. Крім того, апелянт посилається на те, що позивачкою не представлено доказів про можливість встановлення порядку користування спірною квартирою.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити, а рішення залишити без зміни.

Судом безспірно установлено, що спірне приміщення, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 у м. Львові, є однокімнатною квартирою, що належить позивачу та відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, відповідно, 34/100 та 66/100 частин.

Задовольняючи позовні вимоги суд вірно виходив із права власності позивачки на спірну квартиру, здійснення нею права власності та його захисту.

Посилання апелянта на те, що задоволення вимог позивачки суперечить нормам матеріального права, оскільки квартира є неподільною, а відтак частка позивачки не може бути виділена в натурі, що позивачкою не надано доказів про можливість встановлення порядку користування квартирою, є безпідставними, оскільки вимог про виділ частки та встановлення порядку користування позивачкою не заявлялось і таких вимог суд не розглядав.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою і вони можуть домовитись про порядок володіння та користування цим майном. У разі неможливості цього або неможливості виділу у натурі частки співвласник має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Як встановлено, вказане право мав намір реалізувати апелянт, пред'явивши відповідний позов, який за заявою його представника було залишено без розгляду. На час розгляду справи апеляційним судом, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернулась з позовом про припинення її частки у спірній квартирі та стягнення грошової компенсації за її частку.

Таким чином судом правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, а відтак підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч. 1 ст. 314, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити, а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 березня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу її проголошення.