Справа № 22ц-892/08

Категорія: 10

Головуючий у 1 інстанції: Стародуб О.П.

Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В.Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2008 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Петрички П.Ф.,

суддів: Бакуса В.Я., Цяцяка Р.П.,

при секретарі: Підлужній К.В.,

з участю: ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

встановила:

в серпні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідачки аліменти у твердій грошовій сумі.

На обгрунтування своїх вимог покликався на те, що займається вихованням та утриманням неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Оскільки є інвалідом 3-ї групи і отримуваної пенсії в розмірі 284 грн. недостатньо для утримання дитини, а відповідачка, яка є матір'ю його сина, у такому не приймає участі, просив стягнути з відповідачки, з урахуванням уточнених вимог, аліменти в твердій грошовій сумі - 181 грн.

Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 17 грудня 2007 року позов задоволено.

Постановлено стягувати з відповідачки, 1963 р. н., в користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, аліменти в розмірі 181 гривень щомісячно, починаючи з 13 серпня 2007 року і до досягнення ним повноліття. Рішення суду у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_4, просить його скасувати й ухвалити нове, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та судом не вірно застосовано норми матеріального права. Зокрема апелянт зазначає, що вона не ухиляється від утримання сина, але останній не бере від неї ні грошей, ні подарунків. Оскільки вона не має доходу, то суду слід було застосувати за таких обставин ч.8 ст. 181 СК України - тимчасова державна допомога.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, проаналізувавши обставини та матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної інстанції та в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно виходив з того, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.

Визначаючи розмір аліментів в сумі 181 грн. суд виходив з ч.2 ст. 182 СК України, яка передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Але колегія суддів вважає, що постановляючи рішення про стягнення з відповідачки щомісячно аліменти на утримання сина у вказаній сумі судом не враховано всіх обставин, що мають значення для справи та вимоги матеріального права.

Зокрема, застосовуючи вимоги ч.3 ст. 182 СК України районний суд не врахував, що відповідно до цієї норми мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Стаття 184 СК України передбачає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого ч.2 ст. 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Встановлено, що дитина проживає з позивачем, домовленості між сторонами щодо утримання та виховання дитини не досягнуто. Доказів про те, що відповідачка працює та отримує заробіток, має інші доходи не здобуто. Остання наполягала та наполягає на тому, що із-за дій відповідача не може працевлаштуватись. А відтак зазначені обставини мають істотні значення для визначення розміру аліментів, які судом не були враховані.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про зменшення розміру аліментів у твердій грошовій сумі до 100 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись ст. ст. 182, 184 СК України, ст. 303, п.3 ч. 1 ст. 307, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 грудня 2007 року змінити, зменшивши розмір щомісячних стягнень на аліменти з ОСОБА_4 на дитину до 100 (сто) гривень щомісячно.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.